За даними Держкомстату, в лютому вперше за кілька років (у тому числі - і кризових) в Україну скоротилися обсяги будівельних робіт (На 0,5% порівняно з січнем-лютим 2011 р. і склали 5,604 млрд. грн., Тоді як в січні 2012 р. зростання становило 2,5% до січня 2011 р.)
На тлі прийнятої будівельної реформи, яка, згідно обіцянкам її ідейного натхненника, віце-прем'єра Сергія Тігіпка, повинна була скоротити можливість корупції в галузі на 90% і собівартість будівництва - на 30%, ця новина здалася учасникам ринку і депутатам шокуючою. Настільки, що останні тут же почали шукати винного.
«Місцева влада блокують виконання ряду положень закону про регулювання містобудівної діяльності, перешкоджаючи тим самим проведення в країні будівельної реформи », - заявив вчора заступник голови комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування, ЖКГ і регіональної політики, депутат Ігор Лисов (фракція Партії регіонів). «У цьому - основне джерело корупції, адже всі кошти, які держава могла отримати від будівництва у вигляді податків або інвестицій в економіку, сьогодні йдуть в кишені місцевих чиновників. Вони на свій розсуд вирішують, де можна будувати, а де немає », - грізно додав нардеп. Забудовники з ним погоджуються, хоча бачать корінь бід аж ніяк не тільки в чиновницькій корумпованості. Глобально учасники ринку виділяють три проблеми перенесення положень будівельної реформи з паперу в реальність: відсутність зонінгу територій, монополізм водоканалів і енергокомпаній, а також відсутність земельної реформи.
«Будівельна реформа і закон про містобудівну діяльність, який називали революційним, не дають відчутних ефектів. Ми всі так ж платимо величезні кошти монополістам в особі водоканалів і обленерго для проведення комунікацій, ми платимо за землю місцевим властям, які змінюють оціночну вартість ділянки в залежності від настрою по кілька разів на рік », - загинає пальці директор будівельної компанії ТОВ «Омокс» Олексій Кулагін.
Глава Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе визнає, що тарифи монополістів все відчутніше впливають на вартість квадратного метра, однак сподівається, що ситуацію вдасться змінити - хоча б для сегмента доступного житла. «Я думаю, з допомогою держави зможемо прийти до компромісу », - зазначив він.
Схоже, що цього разу держава дійсно готове серйозно втрутитися в проблеми будринку і, можливо, навіть вирішити їх, а не традиційно посилити. Каталізатором цього має виступити обіцяна президентом іпотека під 3% річних. Поки учасники ринку вкрай скептично ставляться до цієї ініціативи. «Іпотека під 8-10% річних виглядала б реальніше», - вважає Лев Парцхаладзе. Але в будь-якому випадку депутатам до травня (саме на цей місяць призначений перший звіт Віктору Януковичу про виконання програми) потрібно якось переконати забудовників хоча б внести в плани програми з будівництва доступного житла. І зламати опір місцевих рад щодо розробки документації і муніципальних монополістів - Щодо тарифів - це той мінімум, який вони можуть зробити, щоб стимулювати галузь збільшувати обсяги забудови в цілому і доступного житла - зокрема.
Забудовники, правда, чекають і більш конкретних кроків. «За законом вводяться дві відповідальності. Одна відповідальність - для чиновників, друга - для забудовників. Так як ми закон максимально лібералізували, відповідно, потрібна і чітка відповідальність. Вводяться більш серйозні штрафи - аж до знесення незаконного будівництва, тоді як раніше були дуже незначні штрафи (адміністративний штраф - 170 грн. за самовільне будівництво. - Ред.) », - вважає Лев Парцхаладзе. Для чиновників же глава Конфедерації будівельників вимагає впровадження штрафів за несвоєчасне виконання своїх повноважень. При першому порушенні - догану, при другому - штраф, в третій раз - звільнення з неможливістю обіймати дану посаду не менше п'яти років.
__________________________
Що декларували
Верховна Рада 17 лютого 2011 прийняла закон «Про регулювання містобудівної діяльності» в новій редакції з пропозиціями президента. Закон передбачає скорочення терміну проходження дозвільних процедур у будівництві до 60 днів з 416 і скорочення кількості дозвільних документів і погоджувальних процедур у чотири рази - до 23 з 93. Законопроект також пропонує введення декларативного принципу при виконанні підготовчих та будівельних робіт для об'єктів першої-третьої категорій з низьким ступенем ризику. Зокрема, не потрібно буде отримувати експертизу на ці об'екти.Кроме того, передбачається можливість вводити об'єкт в експлуатацію на підставі декларації, поданої до інспекції ДАБКу з обов'язковим повідомленням місцевої ради.
