Чи стане дешева іпотека рятівною соломинкою для будівельної галузі України

Photo

Складно собі уявити, щоб побутові інтереси українців раптом стали збігатися із стратегічними цілями можновладців. Але якщо вважати, що все колись трапляється вперше, то іпотека під 3% схожа саме на цей випадок.

Держбанки давно не проявляли такої прудкості, намагаючись роздати дешеві кредити потенційним позичальникам, відповідним критеріям програми «Доступне житло». Причому за майбутнього клієнта розгортається навіть якусь подобу конкуренції. Ощадбанк змагається з Укргазбанком, менеджери фінансових установ регулярно обдзвонюють позичальників, пропонуючи їм найближче відділення для оформлення угоди. Такої уваги з боку банкірів клієнти не відчували навіть у шалений 2007 році. Незабаром до фінансового дуету приєднаються і інші банківські установи. Мало не в щоденному режимі про хід програми звітують представники профільних міністерств перед Кабміном. А прем'єр все вимагає від підлеглих «прискорити, поглибити, розширити».

Увага влади до потреб українців легко пояснити. Для орієнтованої на експорт економіки, готової ось-ось випустити пар і завмерти в очікуванні кращих часів, поволі іржавіючи в сторонці, необхідний новий стимул. І навіть якщо його немає, потрібно терміново придумати. Як кажуть біржові спекулянти - «продати ідею». Іпотека під 3% ідеально підходить на цю роль. Для Україну з вічно потребують поліпшення житлових умов населенням її «продаж» забезпечена.

Під цю ідею легко підтягнути економічне обгрунтування. Мовляв, якщо запустимо будівництво, то запрацюють суміжні галузі і всім буде щастя. Перші особи держави люблять наводити приклад, що одне робоче місце на будмайданчику створює 20 в інших секторах економіки. І взагалі, Україні необхідно пожвавлення внутрішнього попиту, враховуючи скорочення зовнішнього. Аргументи залізобетонні. Питання лише в тому, чи стане дешева іпотека рятівною соломинкою.

Якщо припустити, що на компенсацію ставок за іпотечними кредитами з державного бюджету цього року піде 1 млрд грн і правом на нове житло скористаються близько 30 тис. сімей, то будівельники отримають можливість звести приблизно 200 будинків. Чи зможе така цифра підтримати економічне зростання? Відповідь очевидна. Тим більше що навіть цього житла може і не бути.

Наприклад, в Києві, де найбільша кількість черговиків і найбільш платоспроможне населення, до продажу за пільговою іпотеку пропонується близько п'яти будинків. Всі об'єкти знаходяться на ранній стадії будівництва: зведено максимум три-п'ять поверхів. А терміни здачі - III-IV квартали 2013-го. На рятівну соломинку це якось не схоже. Адже потрібно шукати «кисневу подушку» для затухаючого 2012-го.

А що якщо посильну підтримку нададуть самі українці? Адже для того щоб прийняти участь у пільговій іпотеці, необхідно внести 20% вартості житла. Припустимо, в середньому населення пожертвує по $ 5 тис. Тоді до кінця року банківська система отримає близько $ 150 млн або 1,2 млрд грн. Економіку такими грошима теж не піднімеш. Але все ж краще, ніж нічого. Особливо враховуючи, що виплата компенсації відбувається не відразу.

За неофіційною інформацією, держава починає повертати відсотки по кредитах тільки через кілька місяців після оформлення кредиту. Тобто позичальник повинен внести в банк два-три платежі, і лише потім держава проводить компенсацію. Деякі джерела стверджують, що термін може бути ще більше. Якщо це так, то виплата компенсації почнеться ближче до кінця року. Можна тимчасові рамки платежів визначити і так: після виборів. На жаль, до цього моменту мало хто оцінить її переваги.

Ніхто не говорить, що внески позичальників будуть використані для інших, ніж будівництво цілей. Просто схема «спочатку платиш ти, а потім з відстрочкою тобі »не викликає довіри. Зате дуже підвищує рейтинги напередодні виборчої кампанії. Адже якщо що, то перші незадоволені, насилу виплачують третій платіж банку з розрахунку 16% річних, з'являться пізньої осені, коли всі голоси вже будуть підраховані.

У перспективі до програми можна підійти з ще більшим розмахом. Наприклад, компенсувати виплати «старим» позичальникам за рахунок залучення грошей від «нових». І хоча в такий сценарій віриться насилу, все ж ні в жодному законі не визначені терміни і механізми проведення компенсацій з бюджету. А це завжди велика спокуса для чиновників направити гроші не туди. В разі чого можна повідомити про нерозторопності підопічних, недосконалою нормативці і навіть когось зняти з посади. Після цього з не меншою спритністю, ніж при впровадженні програми, взятися виправляти її недоліки. Дивишся - і нові вибори приспіють.