Хоча Володимир Путін і його міністри, укупі з навколокремлівськими експертами, розповідають, що зниження цін на нафту і газ для Росії не критичні, в Китаї, судячи з усього, дотримуються дещо іншої думки.
Рубль пробив рівень у 42 одиниці за американський долар, і кінця падінню не видно. Нафта індикативної марки Brent, в неї за фактом включено кілька видів нафти, видобутих близько узбереж Шотландії та Норвегії на шельфових родовищах, опустилася нижче $ 86 за барель. Російська нафта марки Urals зазвичай на $ 3 - 5 дешевше. За даними фінансових аналітиків, рубль зараз стає валютою, що найбільше розпродається, це ще більше посилює тиск на нього.
У Пекіні серйозно стурбовані проблемами свого північного сусіда. Головна газета країни «Женьмінь жібао» (Народна газета) публікує матеріали про фінансові проблеми Росії. В цілому підкреслюється, що нічого страшного не відбувається, є певні ресурси протриматися в складних умовах, пише День. Газета наводить думку провідного наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин Російської академії наук (РАН) Сергія Афонцева. Він вважає, що попри залежність Росії від сировинних ресурсів великі валютні резерви і вільне плавання курсу рубля зможуть пом'якшити тиск, пов'язаний з падінням цін на нафту.
Однак автори китайської газети не настільки оптимістичні. Вони нагадують: «За останні півроку через падіння цін на нафту російський рубль знецінився вже приблизно на 20 %. ...Попри те, що Центробанк Росії вкладає величезні кошти для підтримки рубля, а також сподівається збільшити ставку до 8,5 %... такі заходи все ж не можуть запобігти втечі інвесторів. Варто зазначити, що в першій половині 2014 року відтік капіталу досяг $ 74,6 млрд. Міністерство економіки Росії вже підвищило передбачуваний обсяг відтоку капіталу з $ 90 млрд до $ 100 млрд. Зараз Центробанк Росії думає про вживання тимчасових заходів з контролю капіталу».
Агентство «Сіньхуа» також не надто оптимістичне. «Згідно зі статистичними даними, до сьогодні Росія вже витратила валютні резерви в розмірі $ 55 млрд, головним чином були куплені рублі для підтримки його вартості. Перший заступник міністра фінансів Росії Тетяна Нестеренко днями заявила, що з 2015 по 2017 рр. Резервний фонд Росії виділить 1,5 трлн рублів для фінансування російського федерального бюджету. Це майже половина резерву».
Все це змушує Пекін вельми критично оцінювати співпрацю з Росією. Поглиблення кризи в ній і знецінюваний рубль створюють певні ризики для китайської економіки. Як пише агентство «Сіньхуа», російська валюта потрапила в делікатне становище, що може відбитися і на китайському ринку. Російська економічна криза розвивається в бік погіршення ситуації, вважають у Пекіні.
Хитке становище російського рубля не сприяє стабільному курсу китайського юаня і збільшенню китайського експорту в Росію. Як вважає Бай Мін з Інституту міжнародного торгово-економічного співробітництва при Міністерстві комерції КНР, «китайські підприємства можуть скористатися слабкими позиціями рубля для збільшення імпорту з Росії». Аналітики вважають, що хоча для Китаю важливо дотримуватися курсу на співпрацю з Росією, але при фінансових ризиках, що збільшуються, потрібно зберігати раціональну позицію. Інакше кажучи, не надто зближуватися.
Якщо підходити суто арифметично, по-бухгалтерськи, то китайські побоювання виглядають дещо перебільшеними. Директор Інституту стратегічного аналізу ФБК Ігор Ніколаєв вважає: «У глобальному сенсі погіршення російської економіки буде чинити тиск і на Китай». Звичайно, ті чи інші негаразди у сусіда так чи інакше відбиваються на всіх. Проте не слід забувати, що китайський експорт в Європу і США приблизно в шість разів більше, ніж у Росію». Однак тут треба врахувати величезні розміри Росії. Її далекосхідні регіони набагато більш чутливі до можливих проблем з торгівлею та інвестиціями з Китаю, ніж уся країна в усередненому значенні. Тому ситуація не така визначена, як її уявляють російські експерти.
За подібними заявами в китайських ЗМІ може розпочатися і певне коригування позицій Пекіна у відносинах з Росією. Керівник напряму «Економіка та фінанси» Інституту сучасного розвитку Микита Маслєнніков припускає, що «напередодні саміту АТЕС у Пекіні Китай може, наприклад, дещо скоригувати свою позицію щодо створення зони вільної торгівлі».
На думку керуючого партнера Effective Management Group Бориса Чистякова, китайська економіка настільки ресурсоємна, що складно було б припустити, що Китай зараз не скористається російською позицією, що похитнулася, і не почне диктувати свої умови. «Інша справа, що загальний і негативний інвестиційний клімат загрожує і китайським інвестиціям, і тут доводиться констатувати, що всі учасники інвестиційного процесу перебувають в однаковій ситуації ризику».
Все це - економічні та фінансові чинники. За ними слідують політичні.
Як вже неодноразово зазначалося, у Москві намагаються використати китайський фактор як протиставлення західному, зокрема європейському. Хоча Путін у своєму виступі перед Валдайським клубом заперечував таку дилему, насправді Москва саме цього домагається. Сенс дуже простий. Кращою відповіддю на санкції, вважають у Кремлі, буде так званий азіатський поворот. Разом із Китаєм легше протистояти Вашингтону і Брюсселю.
Тепер виявляється, що в Пекіні зовсім не рвуться впрягатися в антиамериканський віз. Занадто сильно китайська торгівля залежить від США і Європи, куди спрямовується основний потік товарів із Піднебесної. І, найголовніше, саме на цих ринках можна без проблем отримати оплату за проданий товар у твердій валюті.
Наступний аспект, який, безумовно, буде врахований Пекіном, полягає в тому, що неефективна Росія, що слабшає, зовсім не той навіть не союзник, а партнер, з яким можна виступати проти Заходу і США зокрема.
Навпаки, для Китаю відкривається серйозна можливість тією чи іншою мірою підпорядкувати Росію своїй політиці. Якщо на Заході джерело фінансових ресурсів практично закрите, то Піднебесна вимагатиме за свою допомогу серйозних поступок. Не тільки в торговельній сфері, зокрема і в галузі енергоресурсів. Політично є великі можливості, наприклад, у корейському питанні змусити Москву діяти як сателіта Китаю. Це дозволить отримати додатковий важіль впливу на Пхеньян, що останнім часом демонструє свою особливість і незалежність. Навіть натяк на якісь ігри північнокорейського режиму з Москвою з неприхованим роздратуванням сприймаються Пекіном.
Далі слабкість російської економіки позначиться на повноті відносин Москви і Делі. Індія останнім часом демонстративно відмовляється від поставок російської зброї. І це один із наслідків значного поліпшення історично поганих відносин двох азіатських гігантів. Китай надав своєму південно-західному сусідові більше $ 20 млрд у той час, як китайські банки відмовляються давати кредити своїм російським партнерам. Формально - унаслідок небезпеки потрапляння в американські чорні списки. Під час санкційного тиску на Іран китайські банки були менш вимогливими. Інакше кажучи, відданий своїй політиці поступового тиску Пекін буде чекати, коли ситуація у Росії погіршиться настільки, що у Москви просто не буде виходу. Їй нічого не залишиться, як погодитися на досить жорсткі китайські умови. Ступінь їхньої жорсткості зараз визначити неможливо, занадто багато факторів впливають на світову економіку і політичне становище.
Мабуть, у Москві почали розуміти, що ставка на Китай не повною мірою себе виправдовує. Про азіатський поворот російська пропаганда згадує все рідше.
Путін усвідомлює, що час працює проти нього, і готується до рішучого штурму на Донбасі до настання великих холодів. Занадто важким вантажем для нього виявилася донбаська авантюра. І залишився він на самоті. Навіть Пекін дещо відсторонюється. Отримав російський національний лідер те, на що зовсім не розраховував. Помилка в третьому знаку, і за це доводиться платити.
