Сінгапур з висоти пташиного польоту. Футуристичне місто-сад ФОТО

Навіть незважаючи на те що колесо огляду Singapore Flyer (пустці Сінгапур) є найбільшим в світі, аж цілих 165 метрів, я досить скептично спочатку сприйняв ідею відвідати його, напевно причиною цьому була погана погода у другий день нашого перебування в місті, але на наступний день здалося сонечко і я вирішив що напевно варто сюди заглянути.

По місту я пересувався за допомогою мережі туристичних автобусів "hop on hop off", досить зручно, купуєш абонемент на пару днів і можеш без проблем відвідати всі основні визначні пам'ятки міста, так от, при покупці проїзного я відмовився від квитка на колесо огляду і як виявилося дарма, економія якщо купувати все в комплекті виходила досить пристойна, трохи постраждавши я вирішив запитати у водія автобуса, а можна мені доплатити і поліпшити свій абонемент, мене уважно вислухали і порадили звернутися в будь-який кіоск "hop on hop off", який я і знайшов на набережній. Розповівши дівчині всередині про свою проблему я став спостерігати що ж далі буде, таке відчуття що я переполошив половину мережі, дівчина постійно перемовлялася з кимось по рації і мобільного, кожні 3 хвилини виходила повідомити мене щоб я не хвилювався і питання вирішується. Що сказати сервіс, через 15 хвилин я йшов у бік колеса огляду з моїм старим абонементом куди ручкою було дописано + Singapore Flyer, я так підозрюю що переговори були зовсім не про мене. Ще цікавий факт, не сказати, що я гуру англійської, але в Азії вважаю себе саме таким, тому що доводитися дуже повільно пояснювати місцевим, що я маю на увазі, так як англійською мало хто говорить, так от в Сінгапурі я себе відчув на місці місцевих, тут англійською говорять всі і практично як рідною, варто було мені запитати хоч про чим небудь, мене уважно оглядали, помічали фотоапарат і карту в кишені, посміхалися і дуже повільно і не поспішаючи починали відповідати на питання, я як-би не ображався, але відчуття забавні, добре хоч пантомімою не пояснювали

Всередині я зайшов в невеликий магазинчик, налив собі в склянку газованої води і пішов на касу оплачувати, дрібних грошей у мене не було і тому я вирішив розплатитися півсотнею і заодно його розміняти. Продавщиця сказала що здачі нема, забрала в мене склянку і мовчки вилила його, показавши цим що розмова власне закінчений. Дивно взагалі, могла б і подарувати в такому випадку, ну да ладно. Купивши газовану воду в сусідньому магазині я попрямував власне на атракціон, де відстоявши чергу вперся у велику таку табличку пронос рідини заборонений, довелося випивати, а частина викидати. Враховуючи що колесо огляду один оборот робить приблизно за півгодини ризикувати не хотілося. Далі невеликий огляд і невелика експозиція про будівництво та історію колеса огляду. Ну і звичайно ж чергу, тому що бажаючих покататися маса. Поки стояв побачив кабінку ресторан, виявляється за окрему плату можна замовити вечерю на висоті, правда незрозуміло як там сервіс влаштований, хто ходив розкажіть Ну і трохи фотографій з невеликими коментарями.

11. Заради якогось свята пригнали баржу і на ній побудували футбольне поле, на момент наших відвідин поле вже розбирали, так що з'ясувати що було за подія не вдалося.

Зрозуміло в кабінці я був не один, особливо мені запам'яталися англійські діти та їхні батьки, варто було мені хоч зробити натяк, що я збираюся зняти кадр в їх сторону як вони тут же відходили звільняючи мені місце. Дуже забавно було слухати як вони шепотілися про фотоапарат і об'єктиви, а тато їм розповідав що для чого. А ще вони грали в гру "Eye spy" один щось загадував, ну припустимо "я бачу щось помаранчеве", а другий вгадував. Загалом кумедні хлопці, ну не міг не сфотографувати їх. Правда довелося нишком зі спини, інакше б вони знову б мені місце поступатися почали