Україна вибрала євроінтеграційну стратегію і зараз чітко рухається цим шляхом. Це підтверджується хоча б єдністю влади та опозиції в парламенті при прийнятті відповідних законопроектів. Усвідомлений вибір Києва руйнує перспективи так званого Митного союзу - Геополітичного проекту по фактичному відтворенню СРСР. Тому кремлівські функціонери організували потужне пропагандистське опір євроінтеграції України, не шкодуючи на це коштів. У результаті навколо майбутньої Угоди Україна-Євросоюз сформувався цілий ряд міфів, які слід розвіяти.
Міф перший : скасування мит у торгівлі
з Євросоюзом боляче вдарить по доходах бюджету
Насправді надходження від ввізних і вивізних мит складають, за підрахунками Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, не більше 3% всіх доходів держбюджету, або близько 13-14 млрд грн на рік. З них майже 40% (5,2-5,6 млрд грн.) - Частка надходжень від торгівлі з Європою. За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, станом на 2011 р. від зняття мит на імпорт з ЄС український бюджет втрачав б близько 600 млн дол (4,9 млрд грн).
При створенні зони вільної торгівлі (ЗВТ) передбачається скасувати або значно знизити близько 95% тарифних мит. Але опоненти євроінтеграції не говорять про те, що Україна отримає для цього перехідний період. Мита зменшаться поступово протягом наступних десяти років. Разом з тим країни Євросоюзу вже офіційно вирішили скасувати більшість мит на українські товари відразу ж після набрання чинності Угодою про асоціацію. Отже, теза про те, що бюджет різко недорахується надходжень від торгівлі з ЄС, некоректний.
Більше того, незначні скорочення надходжень від зниження Україною ввізних мит будуть з надлишком перекриті додатковими доходами від збільшення товарообігу. При цьому українські експортери ще й заощадять, за даними Штефана Фюле, єврокомісара ЄС з питань розширення і політики сусідства, 487 млн євро (понад 5 млрд грн) щорічно завдяки зниженню імпортних мит у ЄС. Це також збільшить доходи держбюджету і перекриє втрати в 4,9 млрд грн від передбаченого зняття імпортних мит у нас.
Міф другий :
українські товари в Європі не потрібні
Згідно з даними Держстату за сім місяців цього року, експорт України до країн ЄС склав 26,7% від загального обсягу (близько 9,5 млрд дол). Імпорт з ЄС за вказаний період склав 35,4% від загального (14,8 млрд дол). За підсумками 2012-го, експорт в ЄС дорівнював 17,1 млрд дол, а імпорт з ЄС - 26,1 млрд дол
За прогнозами зарубіжних експертів з компанії ECORYS та центру CEPS, після входження в ЗВТ Україна зможе збільшити експорт до ЄС за багатьма товарними групам. Перш за все мова йде про продукцію важкої та електронної промисловості - на 2,6-7,4%, чорних металах і виробах з них - на 2,6-6,8% (торік це була найбільша група українського експорту до Євросоюзу).
Після створення асоціації з ЄС слід чекати помітного зростання експорту з України не тільки до Європейського Союзу, але і на інші зовнішні ринки. Цьому, на думку експертів, сприятимуть поступовий перехід наших виробників на технічні стандарти ЄС, розширення можливостей зовнішнього фінансування і автоматичне поліпшення міжнародної репутації країни. Також експерти сходяться на думці, що євроінтеграція допоможе диверсифікувати українську зовнішню торгівлю, скоротивши ризики для економіки. Це дозволить, за підрахунками Київської школи економіки (KSE), наростити частку високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту до 28-29%. При цьому вже в перший рік українські експортери зможуть поставити на зовнішній ринок на 9-10 млрд дол більше товарів порівняно з існуючим режимом торгівлі. І це - далеко не межа. Наприклад, посол Польщі в Україні Генрік Литвин вважає, що товарообіг тільки між нашими країнами може бути збільшений до 20-25 млрд дол проти нинішніх 8 млрд. Польща, нагадаю, зараз на другому після Італії місці серед європейських країн за обсягами імпорту українських товарів.
Отже, заяви про те, що український товаровиробник не знайде свого місця в ЄС, абсурдні.
Міф третій : українські виробники
не витримають конкуренції з європейськими
Для деяких вітчизняних виробників ринок Євросоюзу закриється, якщо вони протягом десятирічного періоду не адаптуються до санітарних та екологічним стандартам ЄС. Але незалежні зарубіжні експерти не переоцінюють масштаби цієї тенденції. Згідно з прогнозами ECORYS і CEPS, Україна, незважаючи на посилення конкуренції та внутрішні проблеми, утримає позитивний торговельний баланс з Євросоюзом щодо кількох товарних групам. Насамперед по продукції важкої промисловості (баланс мінімум +5,9%). Фахівці CEPS взагалі очікують позитивного сальдо України з сільськогосподарської продукції та продовольства - навіть при масованої держпідтримку в ЄС по цих групах.
Разом з тим на українському ринку подешевшають європейські споживчі товари - через поступове обнулення мит. Перш за все мова йде про автомобілі, побутову техніку і продовольстві. Сьогодні ці товари в Україні дорожче і гірше, ніж у Євросоюзі. Вітчизняний споживач заслужив їх більш високу якість і доступність.
Тому українські товаровиробники НЕ змушені, а зобов'язані самовдосконалюватися для конкуренції з європейцями. "Пільгове" десятиліття для України, передбачене Угодою про зону вільної торгівлі, - достатній механізм запобігання падіння доходів держбюджету.
Міф четвертий : Євросоюз не зможе інвестувати в Україну через кризу
Згідно з даними Держстату за підсумками минулого року , інвестиції з країн ЄС досягли 43 млрд дол (78,9% від усього обсягу інвестицій в Україну). Для порівняння: російські інвестиції становили всього 4,3 млрд дол Наміри інвестувати в економіку України після її асоціації з Євросоюзом вже підтвердили в Польщі, Німеччині, навіть в США та Китаї. При цьому, на думку експертів Інституту стратегічних оцінок , загальний інвестиційний потенціал ЄС у шість разів більше відповідного показника Російської Федерації.
Після підписання угоди ЄС виділить Україні 65 млн євро у вигляді гранту на модернізацію дорожньої та авіаційної інфраструктури, а також морських портів. Крім того, 41 млн євро довгострокових кредитів від Євросоюзу будуть спрямовані на управління авіатранспортом і 200 млн євро - на розширення мережі транс'європейських доріг. У цілому тільки в 2014 р. ЄС надасть Україні понад 1 млрд євро фінансової допомоги. Ще до Угоди про асоціацію Європейський банк реконструкції та розвитку відкриє нам кредитну лінію на 326 млн євро для модернізації газотранспортної системи.
Всі ці іноземні ресурси не тільки стабілізують, але і помітно поліпшать бюджетну систему України, зменшивши потребу в комерційних банківських позиках для балансування госбюджетов-2014/2015.
Міф п'ятий : через закриття
неконкурентоспроможних підприємств
зросте безробіття і скоротяться
податкові надходження від фізичних осіб
Як показано вище, слідства підвищення конкуренції для українських виробників не слід перебільшувати, а інвестиційний потік з Євросоюзу - Недооцінювати. Тому спрогнозувати темпи збільшення безробіття після створення зони вільної торгівлі важко. Наймасштабнішого скорочення виробництва можна очікувати в харчовій промисловості України. Її продукція поки не відповідає стандартам ЄС і зараз експортується в основному в Росію і держави СНД. Однак підприємства цієї галузі зазвичай не є ні численними по штату, ні містоутворюючими. Відповідно, вони зможуть ефективно використовувати десятирічний перехідний період для адаптації до нових ринкових умов. Зокрема, для реорганізації та виходу на нові ринки - за межі РФ і Євросоюзу.
Крім того, через три-п'ять років виробники з ЄС почнуть переносити своє виробництво на територію нашої країни. Таким чином, українці отримають додаткові можливості для працевлаштування будинку, а європейці - для скорочення витрат. Адже в Україні мінімальна заробітна плата становить 108 євро, в той час як у Євросоюзі - 157 євро . Причому мова йде про мінімальну зарплату в найбідніших країнах - нових членах: Болгарії та Румунії. Вже з 2015 р. для громадян цих країн припинять діяти тимчасові обмеження на ринку праці ЄС (з великим в 4-10 разів мінімальним заробітком). Тому рівень оплати праці в середньому по Євросоюзу різко зросте, "виштовхуючи" виробників до нас. Цьому сприятиме і цілеспрямоване полегшення процедур підприємництва, бізнес-зв'язків і взаємних інвестицій, передбачене Угодою про асоціацію.
Згідно з оприлюдненими віце-прем'єром Костянтином Грищенком експертними розрахунками, в перші два роки після асоціації в Україні буде створено близько 200 тис. нових робочих місць. Оскільки мова йде про "білі" зарплати, то бюджет додатково отримає, навіть при нинішньому рівні мінімальних окладів, близько 3,2 млн євро на місяць (мінімум 418 млн грн на рік).
Ще одним фактором компенсації бюджетних втрат стане потік грошових переказів ("рімеси") від українських трудових мігрантів. Угода про асоціацію не гарантує (хоча і не забороняє) розширення квот на працевлаштування громадян України в окремих країнах ЄС. Однак заборонено погіршувати трудові можливості і права українців щодо рівня на момент укладання угоди. Крім того, становище наших мігрантів в Євросоюзі поліпшується положеннями про візовий режим, пасажирському транспорті, оформленні документів і т.д.
Торік, нагадаю, співвітчизники перерахували до України мінімум 6,5 млрд дол, ставши фактично основним іноземним інвестором країни. Ці кошти є важливим джерелом підтримки платіжного балансу, ліквідності банківської системи, а також внутрішнього споживання. При цьому, за даними Інституту стратегічних оцінок , В країнах ЄС вже зараз працює втричі більше українців, ніж у Росії. І це всупереч значно вужчим, ніж у Росії, трудовим правам для мігрантів.
Міф шостий :
через асоціацію з ЄС Україна втрачає вигоди від торгівлі в рамках Митного союзу
Лобісти Митного союзу (МС) стверджують, що український експорт при входженні до МС зросте на 17%, а зняття експортних мит і зниження газових цін нібито буде приносити бюджету 9-10 млрд дол щорічно.
Однак не слід плутати митно-торгові питання з проблемою російського газу. Адже Росія ніколи не пропонувала нам таку ж низьку газову ціну, як, наприклад, для Білорусі (175 дол за тисячу кубометрів ) . Не зафіксовано таке і в документах. Тому що формульна ціна на газ не є предметом митного законодавства ТЗ або договору про "обрізаної" зоні вільної торгівлі країн СНД . Причому в ситуації фактичної здачі суверенітету в путінський "союз" істотна знижка для України навряд чи можлива. Нашій країні необхідно значно більше газу, ніж Білорусі, а видобуток газу в РФ стагнує.
Крім того, на практиці "білоруська ціна" супроводжується поглинанням бюджетоутворюючих підприємств російськими конкурентами. І навіть торговими санкціями з боку Кремля. Масштаби і наслідки подібних неправових процесів важко передбачити. Тому складно спрогнозувати і вплив гіпотетичних "внутрішніх" цін на газ в Митному союзі на бюджетні надходження України.
Що ж до суто митних наслідків вступу до МС, то вони значно скромніші. Взаємна торгівля трьох нинішніх членів цього "Союзу" поки занепадає, а не розтане. Навіть без урахування останніх кількох бізнес-суперечок Росії з режимом Лукашенка. До речі, білоруська експерт А.Елісеев відзначає в нормативній базі Митного "союзу" чимало щілин і винятків.
У цілому втрачена перспектива "об'єднання" нібито загрожує Україні втратою ВВП за період до 2015 р., якщо країни МС дійсно введуть щодо українських товарів легальні захисні мита. Це приблизно 16 млрд грн (всього 4,33% доходів бюджету-2013). При цьому зростання мит не вийде за межі умов, на яких Україна і Росія вступали до СОТ. Тому ні про яке "колапсі" або "дефолт" України мова не йде. Наприклад, на порядок більшими являютсяубиткі від внутрішньоукраїнської корупції, системна боротьба з якою закріплена в Угоді про асоціацію.
До того ж втрати України від захисних заходів Митного союзу будуть компенсовані після створення зони вільної торгівлі з ЄС. У цьому випадку можна очікувати приріст ВВП на 3-4% у середньостроковій перспективі (зокрема, про це говорив віце-прем'єр Грищенко). З розрахунку на основі ВВП минулого року це означає додаткові надходження держбюджету на суму 42-56 млрд грн. Тобто навіть з урахуванням санкцій з боку МС фактична вигода для бюджету України від асоціації з ЄС складе 26-40 млрд грн щорічно.
