Постійне зростання кількості інтернет-користувачів і ступеня їх залученості, податок на інтернет, боротьба з піратством, перманентні перевірки і обшуки в компаніях сегмента, робота «по-чорному» - спробуємо розібратися, що з цього правда, а що ні.
1. Проникнення інтернету в Україні зростає. Це факт. За даними Інтернет асоціації України, станом на кінець першого півріччя 2013 частка регулярних користувачів Інтернету серед жителів України старше 15 років у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року зросла на 1 п.п. і склала 51%. Триває поступове зростання проникнення в сільській місцевості та невеликих містах.
2. Відзначається зростання трафіку. Підтверджений факт. Завдяки збільшенню пропускної спроможності каналів зв'язку, а також повсюдної поширеності мобільного інтернету, на ринку спостерігається зростання використання трафіку. Найбільша частка в його структурі зараз припадає на відео. При збереженні поточної динаміки, згідно з дослідженням компанії Ericsson, очікується, що обсяг відеотрафіку буде рости приблизно на 60% на рік до 2018 р. включно, завдяки зростання швидкості передачі даних.
3. Йде боротьба з піратським контентом. Оскільки на відеоконтент, як уже згадувалося, припадає більше половини споживаного трафіку, то резонною виглядає активізація боротьби з піратством в інтернеті. За даними Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (International Intellect Property Alliance), Україна посідає перше місце в світі серед країн, в яких найчастіше порушується авторське право на програмне забезпечення та фільми.
При цьому, держава час від часу оголошує про старт або продовженні боротьби з цим явищем. Так, стало відомо про те, що відділення МВС у Києві, Сумах і Криму порушили справи проти шести операторів кабельного телебачення за звинуваченням у порушенні авторських прав. Поки про завершенні процесів нічого не відомо. З урахуванням того, що всі ці дії носять спорадичний характер, говорити про це явище як про регулярної діяльності недоречно.
4. Правовласники не зацікавлені у боротьбі з піратством. Це скоріше припущення. Інтерес до теми боротьби з піратством та подальших дій правовласників підігрівається так званим антипіратським закон, який набув чинності у наших північних сусідів 1 серпня 2013, і очікуваннями подібних ініціатив в Україні.
Однак, аналіз усіх законних і підзаконних актів, а також всіх дій самих власників авторських прав, держави і приватних компаній, спрямованих на боротьбу з піратським контентом, показує їх беззубість. Невже самі правовласники не зацікавлені в такій боротьбі? За спостереженнями учасників ринку, ймовірно, на глобальному рівні правовласники зацікавлені у викоріненні такого явища, як піратство, але на локальному - швидше, ні, ніж так, бо їх менеджмент перебуває у змові з місцевими операторами.
5. Податку на інтернет - бути. Це не факт, але реально існуюча загроза. У липні цього року НКРЗІ (Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації) завершила підготовку законопроекту, в якому йдеться про необхідність створення Фонду універсальних послуг, кошти якого підуть на забезпечення інформаційними технологіями жителів важкодоступних регіонів і малозабезпечених категорій населення. Для наповнення фонду Комісія пропонує запровадити збір у розмірі 3,5% від вартості послуг.
На даний момент цей документ поки ще обговорюється з учасниками ринку; він отримав досить негативну оцінку, зокрема, Інтернет асоціація Україна підготувала відкритий лист прем'єр-міністру про ризики зростання тарифів і, як наслідок, зниження темпів розвитку галузі.
Якщо згадати також про те, що протягом 2012-2013 рр.. вже були прийняті правила надання телеком-послуг (постановою Кабміну) і послуг доступу в інтернет (рішенням НКРЗІ), очевидна тенденція чіткого окреслення периметра червоними прапорцями і посилювання якщо не податкових, то інших регуляторних вимог до провайдерів.
6. Всі провайдери працюють «по-чорному». Не всі. Великих гравців відрізняють «білі» стосунки зі своєю співробітниками і з бюджетом, а також наявність усіх необхідних свідоцтв, дозволів та ліцензій.
У той же час, за словами експертів, дрібні і середні інтернет-провайдери не відрізняються системної та прозорої роботою, вважаючи за краще роботі легальної діяльність за допомогою СПД, через договори доручення і т.д., виплату заробітної плати через «послуги» ПП і пр. Відповідно, це занижує реальні обсяги ринку і, як наслідок, його привабливість для інвесторів.
7. У інтернет-компаній є реальні причини побоюватися за свій бізнес. Звичайно ж, ситуація з популярним файлообмінником ex.ua, яка мала місце минулого року, вилучення серверів «ВКонтакте», спроба такого вилучення в харківському офісі компанії «Воля» у лютому цього року, вирізання мережі муніципалітетом в Армянську, аналогічні картини, склалися в регіонах, наприклад, випадок з дніпропетровським провайдером «ЕКСФЛОІТ», датований вже влітку.
З деяких питань зараз йде розгляд Прокуратури, деякі ж залишилися невирішеними. Все це наштовхує на думки про те, що даним сегментом ринку всерйоз могли зацікавитися певні кола. Тобто, це так само поки не реальність, але вже й не фантастика, а цілком відчутна загроза, особливо якщо проаналізувати все описане вище.
Таким чином, як бачимо, на інтернет ринку міцнішають реальні обмеження і навіть погрози - з боку як держави, так і тих, хто поклав очей на даний бізнес. Ці ризики підживлюються, як не парадоксально, небажанням великої кількості учасників ринку працювати прозоро. Залишається тільки спостерігати за ситуацією і сподіватися, що ринок зможе, самостійно перейшовши на законні й відкриті принципи роботи, протистояти цим викликам.
