Вже понад два місяці, як пролунали гучні заяви Уряду щодо підвищення ефективності та прозорості роботи державних земельних органів і недопущення зловживань при оформленні державних актів на землю.
Звичайною практикою стало порушення зазначених питань на засіданнях Уряду, чисельних нарадах, у тому числі виїзних, які більш подібні на передвиборчі мітинги.
Ситуація у цій сфері не покращується.
По-перше. Уряд обіцяв видати громадянам України 7 млн. актів на право власності на земельні ділянки. Станом на 2–5 листопада ц.р. було подано 1,06 млн. заявок на оформлення державних актів. Проте людям видано лише 0,13 млн. актів (1,9 % задекларованого Урядом обсягу).
По-друге, Уряд так і не спромігся дати відповідь на ряд проблемних питань, які виникають при реалізації урядових рішень.
Уряд не передбачив необхідні кошти на безоплатне надання 7 млн. актів.
Постановою № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» Уряд зі Стабілізаційного фонду на безповоротній основі передбачив виділити 5,95 млрд. гривень на оформлення та видачу державних актів. Проте наступним рішенням (постанова № 951) Кабінет Міністрів України зменшив у 12 разів видатки з державного бюджету на безоплатне виготовлення державних актів для громадян України – до 0,5 млрд. грн.
Вартість оформлення та видачу державних актів становить 600–800 грн. (відповідно до спільного наказу Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки від 15 червня 2001 року № 97/298/124 «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»). Відповідно коштів вистачить на оформлення та видачі менше 9 % задекларованої кількості державних актів (лише 625 – 833 тис. державних актів замість 7 мільйонів).
Проте, якщо Уряд вважає, що 0,5 млрд. грн достатньо для видання 7 млрд. актів – це значить, що вартість виконання зазначених робіт була завищена. Постає питання: хто компенсує понесені затрати громадян, особливо тих, хто оплатив виконання відповідних робіт, проте ще не отримав акти.
Крім цього, поза увагою Уряду лишилися селяни, котрі отримали землю як пай у результаті ліквідації колгоспів, та громадяни України, земельні ділянки яких знаходяться за межами населених пунктів, з використанням їх для ведення особистого селянського господарства і дачного будівництва.
По-третє, Уряд не захищає, а навпаки – порушує права добросовісних оформлювачів.
Постановою КМУ від 05.08.09 № 844 усі ресурси Держкомзему та державних землевпорядних організацій спрямовано лише на безоплатне виготовлення державних актів на землю.
За таких умов бланки державних актів можуть використовуватися виключно для безоплатного оформлення. Інакше – такі бланки мають бути визнані зіпсованими.
Територіальним органам заборонено передавати комплекти бланків державних актів підрозділам земельних ресурсів органів місцевого самоврядування та іншим юридичним і фізичним особам. Порушення цієї заборони (про що може не знати громадянин – «добросовісний оформлювач») є підставою для визнання такого бланку акта зіпсованим, а його реєстрація підлягає скасуванню.
Тобто якщо, починаючи з 26.10.2009 року, до територіальних органів громадяни або землевпорядні організації передадуть отримані раніше бланки державних актів, які раніше пройшли процедуру погодження та підписання в структурних підрозділах місцевих адміністрацій, органи ДКЗ повинні визнати їх зіпсованими.
Таким чином, замість системного підходу до вирішення актуальних проблем земельних відносин, Уряд продовжує практику прийняття популістських, сумнівних щодо перспективності рішень.
