Тарифи на житлово-комунальні послуги продовжать рости і в найближчі два роки будуть залишатися в числі тих факторів, які підтримують високий рівень інфляції. Зокрема, якщо за підсумками 2018 року загальна інфляція, як очікується, складе 10,1%, то інфляція товарів і послуг з адміністративно регульованими цінами (де основне місце займають послуги ЖКГ) – 18,4%. Причому в останньому інфляційному звіті Нацбанк погіршив загальний прогноз щодо інфляції на поточний рік на 1,2% (з 8,9 до 10,1%), а прогноз зростання адміністративно регульованих цін – на 1,8% (з 16,6 до 18,4%).
Як будуть зростати тарифи на тепло
"Оголошене підвищення тарифів на газ для населення і виробників теплової енергії (23,5%) зумовить відповідний перегляд тарифів на централізоване опалення і гарячу воду", – йдеться, зокрема, в інфляційному звіті НБУ щодо 2018 року.
"В 2019-2020 роках зростання адміністративно регульованих цін сповільниться до 11,7 10,8% відповідно, проте все ще буде перевищувати рівень зростання цін за інших компонентів споживчого кошика. Тарифи на газ (а разом з ними і на опалення і гарячу воду) продовжать зростати у відповідності з прийнятими рішеннями уряду щодо поступового їх доведення до імпортного паритету. Крім того, подальше підвищення зарплат, зокрема для працівників у сфері ЖКГ та муніципального транспорту, також зробить свій істотний внесок у підвищення адміністративно регульованих цін в середньостроковій перспективі", – роблять прогноз Нацбанку.
З початком опалювального сезону прогнози щодо підвищення цін на житлово-комунальні послуги почали збуватися. Зокрема, Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг на своєму засіданні 23 листопада підвищила тарифи на теплову енергію для 20 теплокомуненерго, на засіданні 28 листопада – ще у 5 регіонах, 30 листопада – для 12 компаній…
Міністр соціальної політики Андрій Рева прогнозував, що з грудня вартість послуг за опалення і гарячу воду зростуть в середньому на 16%. Але в кожному регіоні свої умови, і тарифи на місцях змінюються не однаково. Так, в Одесі подорожчання в будинках без приладів обліку складе більш ніж 70% (з 30,76 до 52,92 грн за кв. м), з приладами обліку – 54% (з 1,2 до 1,9 тис. грн за 1 Гкал). У Києві і Черкасах з нового року тариф на опалення планують підвищити на 22%. Якихось регіонах зараз пощастить більше, і подорожчання там виявиться незначним.
Питання економії стає все більш актуальним
Після того, як Кабмін дозволив мешканцям старих багатоповерхівок встановлювати індивідуальні лічильники на тепло, у більшості українців з'явилася можливість економити. Однак це можливо лише за умови, що будинок досить утеплений і дорогоцінне тепло гріє дійсно квартири, а не повітря навколо будинку. На жаль, серед старих будинків дуже мало таких, які не потребують додаткових заходів з енергозбереження. У більшості житлових будинків гостро стоїть необхідність проведення робіт для енергозбереження і підвищення енергоефективності. Енергетична модернізація будинків вимагає витрат, і не малих, в деяких випадках до декількох мільйонів гривень на один будинок.
Втім, існують способи, як профінансувати термомодернізацію багатоповерхівок без вкладень з боку самих мешканців. Наприклад, за рахунок бюджетних коштів, кредитів та інвестицій специализированнх компаній.
По-перше, в Україні діє державна цільова програма енергоефективності, в рамках якої жителі багатоповерхівок можуть взяти "теплий кредит" – гроші на компенсацію частини кредиту для модернізації будинкових тепломереж, утеплення будинку та інших робіт по підвищенню енергоефективності. У держбюджеті-2019 на ці цілі буде передбачено близько 400 млн грн. Але, як показала практика останніх двох років, гроші на теплі кредити для ОСББ закінчують вже до літа.
У наступному році свої фінансові програми підтримки термомодернізації житлових будівель, повинен запустити Фонд енергоефективності. Для цих цілей статутний капітал Фонду у цьому році був збільшений до 1,6 млрд грн. У Проте на сьогоднішній день Фонд ще не повністю приступив до роботи. В уряді обіцяли, що повноцінна робота Фонду енергоефективності буде налагоджена до кінця 2018 року. Однак 23 листопада прем'єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що Фонд запрацює лише у другому кварталі 2019 року. Тобто, на гроші Фонду краще розраховувати тим, хто планує проводити термомодернізацію свого будинку до наступного опалювального сезону. До того ж, як очікується, Фонд буде проводити досить жорсткий відбір претендентів на отримання фінансування. Як мінімум, мешканцям необхідно буде замовити проведення енергоаудиту та оформлення енергетичного сертифіката, який буде обов'язковим для житлових будинків, які претендують на держпідтримку.
У багатьох регіонах діють муніципальні програми спільного фінансування капітальних ремонтів житлових будинків "70/30", за кошти яких також можна провести роботи з утеплення багатоповерхівок. Програмою передбачено, що 70% необхідних коштів буде виділяти бюджету, а 30% витрат повинні будуть покрити мешканці. У Києві, наприклад, до програми можуть приєднатися всі будинки старше 10 років. Причому по деяких видах робіт з 2019 року місто обіцяє фінансувати до 90% вартості робіт. Наприклад, з ремонтів ліфта або капітального ремонту даху. Однак на сьогоднішній день бажаючих провести ремонт свого будинку за цією програмою набагато більше, ніж передбачено коштів. У 2018 році чергу в столиці становила приблизно 200 будинків. Щоб потрапити в програму на 2019 рік, органи самоврядування або керуючі компанії повинні подати документи до 14 грудня. І претендентів на бюджетні кошти також чекає досить жорсткий конкурсний відбір. За весь період дії програми 70/30 у ній змогли взяти участь і отримати фінансування від міста понад 300 ОСББ з декількох тисяч таких організацій.
Приватні інвестори – розумна альтернатива бюджетними програмами
Для тих будинків, які з тих чи інших причин не зможуть отримати для утеплення своїх будинків гроші з державного або місцевого бюджетів, залишається два виходи. Перший – почекати рік і спробувати потрапити в "теплі" бюджетні програми-2020. За цей час можна буде встигнути виконати умови конкурсу і підготувати свій будинок до утеплення. Але є і другий вихід – звернутися до приватних энергосервисным компаній (ЕСКО). Такі компанії успішно працюють у багатьох країнах світу вже майже півсотні років. В Україні їх робота стала можливою після прийняття в 2015 році Закону "Про впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантуванні прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної энергомодернизации".
"Енергосервісні компанії можуть не тільки профінансувати енергоефективні заходи, але і виконати їх під ключ, а також забезпечувати сервісне обслуговування встановленого обладнання, щорічно готувати його до нового опалювального сезону. Але найголовніше, ЕСКО гарантують певний рівень економії енергоресурсів та комфорт для мешканців", – розповів директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.
Наприклад, ЕСКО можуть профінансувати і автоматизувати індивідуальний тепловий пункт, що дозволить економити 20-40% витрат на опалення. Також, ЕСКО можуть виконати балансування стояків, щоб забезпечити однаково комфортну температуру у всіх квартирах на рівні 18-21 градусів, утеплити інженерні комунікації, щоб тепло доходило до квартир, а не втрачалося в підвалі. Корисно, що при участі в програмах 70/30 ті самі 30% від жителів можна покрити інвестиціями від ЕСКО.
"Якщо грамотно комбінувати різні джерела фінансування енергоефективних заходів (гранти, "теплі кредити", енергосервісні інвестиції), то мешканці можуть без власних вкладень модернізувати свою багатоповерхівку, поліпшити в ній комфорт, зменшити платіжки за опалення і підвищити капіталізацію (вартість) своєї нерухомості. Адже квартири в комплексно утепленому будинку будуть коштувати дорожче, ніж в аналогічній, але не утепленому. Розібратися, які заходи необхідно виконати в будинку, щоб знизити енерговтрати, скільки такі заходи будуть коштувати, і як саме розпорядитися фінансуванням, допоможе енергоаудит – комплексне енергетичне обстеження будівлі", – каже експерт з енергоефективності Антон Ковалишин.
Механізм енергосервісу зараз активно розвивається в сфері модернізації бюджетних будівель. За даними Держенергоефективності, в 20 містах України вже укладені 184 ЕСКО-контракту на загальну суму 200 млн грн.