Поки на всіх каналах киплять пристрасті в політичних шоу і Шустер змагається з Кисельовим в красномовстві та вмінні маніпулювати думками, фінансисти повинні задуматися - чи можна заробити на українській кризі і якою має бути стратегія інвестування.
Нехай не всі фінансисти зайняті справою, нехай деякі, як звичайні люди, займаються читанням Фейсбуку і «отфренжівают» неугодних , Проте факт залишається фактом - саме в такий час, коли ринки надмірно волатильні, і можна заробити купу грошей. Ну і втратити теж можна купу, природно. Жертви серед українських олігархів майже неминучі.
Я не буду говорити про те, що потрібно робити з доларом або що буде з економікою Росії чи України загалом. Мене хвилюють тільки котирування акцій - от з ними-то і спробуємо розібратися.
Щоб була зрозуміла диспозиція, варто присвятити читачів в те, що відбувалося на українському фондовому ринку до революції. Якщо коротко, то його впевнено і професійно душив Янукович. З моменту приходу до влади Януковича країна стрімко рухалася до дефолту - причому не тільки суверенному, але і безлічі корпоративних. Ще наприкінці минулого року казна була порожня і податківці ходили по комерційним компаніям з торбою - відбираючи в бюджет «недоплачені» податки. Всьому бізнесу на Україні було погано - і поступово ставало все гірше, навіть коли здавалося, що гірше бути не може.
Фондовий ринок України чудово ріс весь час, поки при владі перебував Ющенко, - природно, крім кризи 2008 року. Але навіть тоді, різко втративши 80% своєї капіталізації, український фондовий ринок куди краще російського «відскочив» і вже до початку 2010 року індекс PFTS становив більше 1000 пунктів - фактично повернувшись на докризові рівні, чого досі не можна навіть у першому наближенні сказати про російський фондовому ринку.
У лютому 2010 року до влади прийшов Янукович, і перший рік інвестори досить обережно оцінювали його дії: індекс коливався поблизу максимумів, і були чутні навіть обережно оптимістичні прогнози. Однак Янукович безумовно не сидів без діла. Наїзди на бізнес, корупція і правової бєспрєдєл підірвали довіру інвесторів куди раніше, ніж довіру населення, - український фондовий ринок в 2011-2012 роках хвацько увійшов в пікірування, з якого досі не вибрався, втративши близько 70% з моменту приходу Януковича до влади і опинившись практично на тих же рівнях, куди його під час кризи доносили панічні розпродажі.
Революція не могла погіршити ситуацію - на українському фондовому ринку вона і так була гірше нікуди, і перші ж новини про перемогу опозиції штовхнули українські індекси вгору на 20%. Ми з цікавістю спостерігали, хто стоїть за цими покупками, але зробили висновок: нових грошей на Україну поки не зайшло - Весь зріст був профінансований маржинальними покупками і тими грошима (відносно невеликими), які вже перебували на українському фондовому ринку. Наша компанія не працює з інституційними клієнтами на Україні, однак є найбільшою роздрібною брокерської компанією - ми можемо легко стежити за настроєм саме невеликих інвесторів: вони активно купували і, загалом-то, правильно робили.
Що буде далі на українському ринку, залежатиме повністю від того, наскільки проамериканської і проєвропейської буде позиція нової влади Україна. У випадку з Ющенком ми встигли переконатися, що проамериканський президент служить хорошою рекламою, і навіть відносно невеликі вливання в українські активи можуть привести до кардинального зростання котирувань. Я добре пам'ятаю, як українські банки торгувалися по 10x до свого капіталу - Рівень майже неможливий для розвинених країн і зовсім вже неймовірний для розвиваються. Все тому, що можливості для купівлі українських гравців серйозно обмежені рівнем ліквідності. При наявності західних фондів, які виділили для інвестицій на Україну смішні за світовими мірками суми в кілька мільярдів доларів, капіталізація українського ринку легко підскочила в 5 разів.
Я не маю ілюзій щодо стану української економіки (навіть при отриманні допомоги від ЄС чи МВФ країні доведеться важко), проте орієнтація на Захід і прийдешня глобальна приватизація державних та олігархічних активів можуть і повинні створити умови для зростання котирувань на Україні. Так, країна, як і Греція, по всій видимості, для виходу з кризи повинна буде розпродати іноземним інвесторам всі державні підприємства. Так, соціальні проблеми будуть стояти як ніколи гостро. Але в умовах прийдешнього переділу власності і приходу західних інвесторів деякі українські підприємства явно виростуть в ціні, адже одна справа - купувати акції в наскрізь корумпованій країні, і зовсім інша - Купувати акції в країні, власність якої дуже скоро перейде в руки західних інвесторів.
Кримський криза, крім усього іншого, на мій погляд, зовсім виразно перекрив можливості для України знову зайняти проросійську позицію - які б внутрішні сили на Україні Кремль зараз не спробував задіяти, прихід нового Януковича на зміну нової влади на горизонті 5-10 років фактично виключений. Україна буде розвиватися за європейськими лекалами, і нехай їй буде важко, іншого шляху у країни де-факто немає - і це хороша новина для інвесторів.
Перш ніж перерахувати компанії, акції яких, можливо, заслуговують покупки, потрібно висловити побоювання. Побоювання полягає в тому, що зараз до влади на Україні прийшли разом з опозиціонерами олігархи - а саме вони є де-факто основними противниками західних інвестицій. Саме вони мало не відібрали через півроку після приходу до влади Януковича у Лакшмі Міттала «Криворіжсталь» (газети вказували на Ахметова і Коломойського). Тоді лише втручання президента Франції в 2010 році врятувало власність, куплену Мітталом за рекордні для нього (Та й для України) $ 5 млрд. Чи будуть українські олігархи гальмувати процес передачі власності на Україні в руки західних інвесторів? Безсумнівно. Чи зможуть? Покаже час, але, швидше за все, навряд чи (у них своїх проблем вистачає) - заборгованість українських підприємств тільки російським банкам оцінюється в $ 20-30 млрд, і можливо, ми побачимо, як по світу підуть деякі українські «бізнесмени» - Коломойський вже намагається продати «Москомприватбанк» - Явно ж не від хорошого життя.
У виборі українських акцій для покупки не можна не закладатися на можливий дефолт країни - тому акції компаній, що не мають доступу до міжнародної ліквідності або не мають стратегічного значення для керівництва країни, купувати, мабуть, не варто. Особливо, на мій погляд, варто триматися подалі від компаній, контрольованих українськими олігархами, - якщо Україна оголосить дефолт, то неясно, зможуть вони вижити (перший ризик), і саме олігархи будуть тримати Україну подалі від Європи (другий ризик).
На жаль, на Україні більшість публічних компаній контролюється місцевими, вельми неєвропейськими, олігархами. Серед таких компаній «Азовсталь» (Ахметов), найбільший в Європі Авдіївський коксохімічний завод (теж Ахметов), Алчевський металургійний комбінат (Тарута і російські олігархи), Єнакіївський металургійний завод (і тут Ахметов), «Укртелеком» (вгадали - знову Ахметов), «Стирол» (Фірташ). Я бачу багато сценаріїв, сумних для міноритаріїв в цих підприємствах, тому, думаю, варто від таких паперів триматися подалі. Однак я можу помилятися і, можливо, саме українські мільярдери зможуть показати себе в кращому вигляді після зміни режиму. Поживемо - побачимо. В цілому багато з цих паперів подешевшали більш ніж у 10 разів з моменту приходу Януковича.
Знайти компанії, які задовольняють критеріям мінімального ризику, максимальної прибутковості і при цьому їхні акції можна купити, складно. Але можна. Отже, ось 3 українські компанії, акції яких можуть зрости в рази і які явно заслуговують на увагу приватних інвесторів:
«Райффайзен Банк Аваль» - потенціал зростання 380%
Джерело: Nettrader (клацніть по малюнку для збільшення або натисніть посилання для інтерактивного графіка)
«Міттал Стіл Криворіжсталь» - потенціал зростання 1000%
Джерело: Nettrader (клацніть по малюнку для збільшення або натисніть посилання для інтерактивного графіка)
«Укрнафта» - потенціал зростання 485%
Джерело: Nettrader (клацніть по малюнку для збільшення або натисніть посилання для інтерактивного графіка)
Потрібно відзначити, що детальний фундаментальний аналіз цих компаній ми не проводили, але, як правило, під час потрясінь найкраще працює просто погляд з боку. Фактичні фінансові показники обов'язково будуть грати роль - але тільки тоді, коли Україна перестане бути в економічному сенсі середньовічної країною, а це час, упевнений, не за горами. Поки ж настав час переділу власності - і діяти потрібно швидко.
Денис Матафонов
