Професор Гарварду: світова економіка порине в безодню розвалу і розбрату

Photo

Професор Гарварду і знавець в питаннях розвитку глобальної економіки Дені Родрік пропонує увазі читачів сценарій розвитку подій в Європі та світі на сайті Project Syndicate. Відправною точкою є вибори 17 червня в Греції, де, на думку економіста, переможе ліворадикальна партія СІРІЗА.

Розглянемо можливий сценарій розвитку подій кризи. Після перемоги ліворадикальної партії СІРІЗА новий уряд Греції оголосить про необхідність перегляду умов угоди з МВФ і Євросоюзом. У відповідь канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовиться піти на будь-які поступки, вимагаючи від Греції дотримання колишніх домовленостей.

В очікуванні фінансового колапсу грецькі вкладники в паніці почнуть знімати останні гроші. Тим часом ЄЦБ відмовиться допомагати опинилися з порожніми сейфами банкам. У свою чергу грецький уряд введе контроль над рухом капіталу та в терміновому порядку перейде на драхму, сподіваючись таким чином стабілізувати ситуацію з ліквідністю.

Після виходу Греції з єврозони вся увага буде направлено на Іспанію. Німеччина та інші країни спочатку будуть говорити про свою готовність зробити все, щоб запобігти масове вилучення банківських вкладів. Іспанський уряд оголосить про додаткові фінансові скороченнях і свою прихильність структурним реформам. Підтримувана фондом Європейського стабілізаційного механізму (ESM) Іспанія зможе втриматися на плаву ще кілька місяців.

Лідер грецької ліворадикальної партії СІРІЗА вважає, що Афіни, подібно Іспанії, повинні домагатися пом'якшення умов кредитування

Однак ситуація в іспанській економіці буде лише погіршуватися, а безробіття наблизиться до 30%. Масові протести проти програми скорочення змусять уряд Маріано Рахой оголосити про проведення референдум, а потім піти у відставку, що призведе до глибокої політичної кризи. Меркель відмовиться підтримати Іспанію, заявляючи, що працьовиті німецькі платники податків вже зробили все можливе. В результаті іспанські банки збанкрутують, а Іспанії доведеться покинути єврозону.

На швидко скликаному саміті Німеччина, Фінляндія, Австрія та Голландія оголосять про відмову від євро. Це рішення тільки посилить фінансовий тиск на Францію, Італію та інших членів. У результаті фінансова криза пошириться з Європи в США та Азію. Згідно з нашим сценарієм розвал єврозони вкрай негативно позначиться на Китаї. Уповільнення економіки загострить приховані соціальні проблеми. На тлі масових скасувань експортних замовлень в Європу китайські заводи будуть закриватися, а мільйони людей втратять роботу. У найбільших містах Китаю пройдуть масові вуличні демонстрації із закликами про припинення корупції серед партійної еліти. Китайський уряд вирішить, що більше не може ризикувати, і оголосить про ряд заходів щодо стимулювання економіки і запобігання звільнень.

У США обраний президент Мітт Ромні переїде в Білий дім. Під час передвиборної кампанії він звинувачував Барака Обаму за занадто м'який підхід до Китаю з економічних питань. Незважаючи на попередження радників, Ромни введе мита на весь імпорт з Китаю. Крім того, його політичні союзники будуть наполягати на виході США з СОТ. У наступні кілька років світова економіка порине в кризу, яка майбутні історики назвуть Другий Великою депресією. Безробіття досягне рекордного рівня, а урядам доведеться ще сильніше затягнути пояси і ввести торгові мита для захисту національних економік.

Лише кілька держав зможуть уникнути економічного колапсу. У їх число увійдуть країни з низьким державним боргом, невеликий залежністю від експорту і зовнішніх інвестицій, а також мають міцні демократичні традиції. Таким чином, Бразилія та Індія стануть відносним раєм, хоча і їх перспективи зростання сумнівні.

Політичні наслідки нової Великої депресії будуть досить серйозними і тривалими. Колапс єврозони змусить заново переосмислити європейську політику. Франція і Німеччина будуть конкурувати один з одним як альтернативні центри для невеликих країн Європи. Центристським партіям доведеться розплачуватися за їх беззастережну підтримку європейської інтеграції, в результаті чого на виборах будуть перемагати ультраправі або ультраліві партії. Нові уряду будуть активно депортувати іммігрантів.

Європа більше не буде маяком демократії і свободи, а в країнах Близького Сходу до влади прийдуть ісламісти. Що стосується Азії, то там економічне протистояння США і Китаю може стати причиною військового конфлікту, а можливо, і справжньої війни. Через багато років Меркель, яка до того часу покине політику і стане відлюдником, запитають, чи повинна вона була зробити щось ще в ході кризи єврозони. На жаль, її відповідь вже не зможе змінити хід історії.

Все це досить віддалений сценарій? Можливо. Але не так віддалений, як здається на перший погляд.