Незабаром Державна фіскальна служба разом з урядом презентують пакет законопроектів, які націлені на реформу податкової системи. Документи містять низку нововведень, які стимулюватимуть розвиток підприємництва, а податки зроблять простими та зрозумілими, заявив в ефірі радіостанції Голос Столиці голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.
Економічні підсумки першого півріччя – невтішні. Але експерти і політики запевняють, що ситуація поки що некатастрофічна. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк говорить про відповідальність олігархів, про те, що був час заробляти гроші, тепер прийшов час віддавати гроші. Не в кишені уряду або президента, а віддавати гроші Україні. Про те, як і хто буде це робити, наскільки справедливою та системною буде фіскальна політика, радіостанція Голос Столиці дізналася у голови Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса.
Наскільки проблемна нині ситуація в економіці з урахуванням кризи на сході країни?
– Нині економіка держави – це фактично ще один фронт. Розхитування економічної стабільності в Україні – це злочин. І ми насправді на цьому другому фронті воюємо. Дуже важливо тримати цю економічну оборону, і ми цим займаємося фактично з березня. І незважаючи на те, що минула влада Януковича вивезла з країни все, що можна було вивезти, криміналізувала економіку до максимуму, зруйнувала Збройні сили, з точки зору податкової та митної сфер ми тримаємося. Ми тримаємо платежі на рівні минулого року, і в основному це все відбувається за рахунок детінізації економіки. Сьогодні певні сили докладають зусиль, щоб фактично зруйнувати нашу національну економіку, це роблять ті, хто бомблять українські підприємства, затоплюють шахти на сході держави, і ті, хто робить усе, щоб загальмувати або зупинити реформи.
Якщо говорити про ситуацію на Сході, то там фактично відбувається системне знищення промислового потенціалу України. Ми маємо певну статистику – знищено близько 100 основних великих підприємств, і десятки, а може і сотні невеличких. Кожен день у нас нова інформація щодо знищених об’єктів. Шкоду промисловості та інфраструктурі нанесено дуже серйозну. Скільки часу і грошей необхідно на відновлення, можна буде зрозуміти тільки після того, як припиняться бойові дії. Вже після цього можна будемо говорити про створення вільної економічної зони в Луганську і Донецьку, про податкові канікули, про інвестиційні стимули для регіону.
Як боротися із системним знищенням промислового потенціалу України, про яке ви говорите?
–Я не можу сказати, що всі підприємства геть зруйновані, але для того, щоб відновити їхню діяльність, потрібні будуть певні кошти і певний час. Якщо мати певні ресурси, то діяльність великих підприємств можна буде відновити досить швидко. Для цього також потрібна політична воля. Нині вона потрібна і на сході, і на заході, і в центрі держави.
Повертаємося до багатостраждальних законопроектів, які багато місяців лежать у ВР...
– Нажаль, можна констатувати, що ВР не працює. Ми мали надію, що депутати проголосують наш податковий компроміс, від дії якого в бюджет мало б поступити від 3 до 5 мільярдів ще до Нового Року. На ці гроші можна було б купити 100 танків, 15 літаків і 300 БТРів. Нажаль, наші депутати нині думають про інші речі, тому закон не схвалили.
Ми разом з урядом плануємо незабаром презентувати новий пакет законів, які націлені на реформи податкової системи. Основні тези, це скорочення кількості податків, відповідно і звітів та платежів – з 22 до 9, це серйозна реформа податку на прибуток, це реформа єдиного соціального внеску, яка націлена на виведення зарплат з тіні. Разом з єдиним соціальним внеском ми будемо пропонувати низку інших нововведень, таких як фактична податкова амністія для капіталів, введення непрямих методів оподаткування, валютна лібералізація для фізичних осіб, тобто вільний рух капіталів між країнами. Для бізнесу це буде нова ера, а для економіки – певний поштовх.
Фактично країна отримає новий податковий вимір?
–Нам треба відійти від тої моделі, коли ми змушуємо людей платити складні і незрозумілі податки. Незрозумілість податків породжує страх перед ними, корупцію. Податки треба зробити простими і зрозумілими, щоб люди мали стимул їх платити. Такий приклад – це єдиний соціальний внесок, який ми хочемо зменшити в три рази.
З іншого боку, ми прибрали і надалі будемо прибирати багато податкових пільг, які стосуються великих підприємств. Я вважаю, що майбутнє за малим та середнім бізнесом. Ті нововведення, які ми запропонуємо, значно полегшать життя малому та середньому бізнесу. Що стосується великих підприємств, то ми зробили полегшення по податку на прибуток, ми зробили полегшення по єдиному соціальному внеску, ми скоротили кількість податків. Так, ми прибрали частину пільг, оскільки напевно неправильно їм залишати ці пільги, ми не така багата країна, щоб дозволяти всім стільки пільг.
У чому полягає підхід до скорочення податків?
– Будь-яке скорочення призводить до певного дефіциту, тому завжди потрібні якісь компенсатори. Наприклад, реформа єдиного соціального внеску дає досить суттєвий дефіцит. Але за рахунок детінізації заробітних плат ми розраховуємо перекрити цей дефіцит в 2015 році. Що стосується спрощенців. Шість категорій ми перетворимо у три категорії, при цьому об’єм операцій для першої категорії збільшимо з 150 000 гривень до 300 000.
Тобто головна ідея – спростити все, щоб пересічний бізнесмен, який торгує чебуреками, зрозумів, що йому треба робити, куди йти і скільки платити. І йому повинно бути вигідно сплачувати податки. Ми мали розмови з різними бізнесменами, і всі як один сказали, що будуть більше інвестувати, коли податки будуть менше 5% від обороту. От ми взяли цей досвід від бізнесу і втілили в реальний законопроект і сказали: якщо у вас буде підприємство на єдиному податку, і ви вважаєте, що у вас об’єм операцій буде не більше 20 мільйонів гривень на рік, наприклад, ви можете бути на ставці 4% від обороту без ПДВ, або 2% з ПДВ. Я вважаю, що це дуже хороша норма, і вона буде стимулювати відкриття нового бізнесу.
Розкажіть детальніше про так званий військовий податок.
– За серпень цього року до бюджету надійшло 287 мільйонів гривень. Середньомісячні надходження цього збору з вересня очікуються в обсягах понад 500 мільйонів гривень. Нагадую, що ставка військового збору становить 1,5%. Платниками військового збору є фізичні особи, як резиденти так і не резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. А податковим агентом виступає роботодавець.
Яка нині ситуація на митниці?
– Ситуація на митниці дещо покращилася. Зросли надходження в бюджет, фактично митниця зараз виконує свої індикативні плани. Нажаль, треба констатувати, що поточний стан країни не стимулює імпорт дорогих товарів. З початку року імпорт впав на 25-30%. І тільки за рахунок девальвації курсу ми номінально витримуємо наші плани зі збору митних платежів.
Є інформація, що податківці братимуть участь у АТО.
–Так, нам поступило доручення сформувати батальйон на базі Державної фіскальної служби, чим ми зараз і займаємося. В основному цей батальйон буде складатися з оперативників, працівників податкової міліції. Є ідея поєднати цю ініціативу з МВС і визначитися територіально, де будуть служити ці батальйони.
