Міністерство економічного розвитку і торгівлі пропонує з метою поліпшення інвестиційного клімату скасувати законодавчу норму, що зобов'язує замовника будівництва платити до місцевих бюджетів пайову участь на розвиток інфраструктури.
Проект відповідного законопроекту Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні оприлюднений на веб-сайті міністерства.
“Незважаючи на зменшення надходжень до місцевих бюджетів на суму до 800 млн грн на рік (або на 0,26% за підсумками 2015 року) при скасуванні пайової участі, витрати бізнесу скоротиться майже вдвічі - до 2,056 млрд грн в рік. Крім того, наслідком скасування пайової участі стане здешевлення 1 кв м житлової площі для фізосіб, оскільки очікується зниження собівартості 1 кв. м нового житла на суму до 271,39 грн“, - пояснюється в аналізі регуляторного впливу документа.
У ньому також підкреслюється, що пайова участь фактично виступає податком на інвестиційну діяльність і не має чіткого цільового характеру (сплачені кошти не обов'язково йдуть на інфраструктуру), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж сплачується замовником окремо від пайового внеску.
Крім того, у МЕРТ відзначають значні можливості для зловживань при адмініструванні пайової участі з-за складного механізму його розрахунку. За даними міністерства, щорічні прямі витрати на оплату пайового внеску для житлової нерухомості становлять від 556,4 млн грн, для нежитлової - від 1,45 млрд грн.
Підкреслюється також, що 42% загального обсягу пайової участі сплачується в Києві, має “інші можливості для розвитку інфраструктури (кредитні, інвестиційні і т. д.)“. При цьому адміністрування пайової участі малими громадами несуть “значне навантаження на місцевий бюджет“.
“Компенсує загальний податок на нерухомість (для квартир понад 60 кв м) за підрахунками Центру економічної стратегії перекриває майже на 150% щорічні надходження від пайового внеску і є більш прогнозованим і стабільним. Заміна пайового внеску податком на нерухомість скасовує дисбаланс у фінансуванні інфраструктури між великими містами і малими громадами“, - наголошується в документі.
Відповідно До чинної ст. 40 закону Про регулювання містобудівної діяльності, передбачається обов'язок забудовника сплачувати до місцевого бюджету на розвиток інфраструктури населеного пункту до 10% від загальної кошторисної вартості будівництва (для нежитлових будинків), або 4% (для житлових).
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада України 17 январяотменила визначення категорії складності об'єктів будівництва, оскільки штучне розділення об'єктів будівництва на п'ять категорій складності (при паралельно існуючому розподілі на три класи наслідків) давало недобросовісним забудовникам можливості для маніпуляцій при отриманні права на виконання будівельних робіт.
