Постійне зростання цін на енергоресурси — головна причина підвищення тарифів на електроенергію. Вартість палива становить близько 80 % у структурі тарифу на електроенергію в Україні. Розвиток альтернативних джерел енергії дасть змогу знизити залежність держави від різких коливань цін на вуглеводневу сировину, а отже, поліпшити економічну та екологічну ситуацію у країні.
Українська енергетика поступово “зеленіє”
Світова практика відновлення природної енергії доволі динамічна. Порівняйте: 2004 року в проекти з виробництва "чистої енергії" інвестовано $ 20 млрд, у 2009-му — це вже $ 160 млрд. Торік обсяг інвестицій у цю галузь збільшився на рекордні 25 % і сягнув $ 200 млрд.
Головна мотивація для інвесторів — безперечно так звані зелені тарифи та інші державні преференції, що приваблюють чималий капітал в інноваційну галузь. "Зелений тариф" полягає у встановленні окремого тарифу на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. Величина "зеленого тарифу" обчислюється за формулою: тариф, що існує на ринку електроенергії, помножений на коефіцієнт, встановлений для виробництва енергії з різних відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
В Україні "зелені тарифи" запроваджено 2009 року для стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел — вітру, сонця, біомаси та води. Держава гарантує інвесторам купівлю виробленої електроенергії за фіксованими мінімальними розцінками, що однак вищі за тарифи на енергію з традиційних джерел.
Національна комісія регулювання електроенергетики затвердила "зелені тарифи" на квітень нинішнього року. Відповідно до них, на українському оптовому ринку електроенергії одна кВт/год енергії сонця коштує 522,94 коп., вітру — 127,11 коп., води — 87,16 коп.
Наразі в Україні з відновлювальних джерел енергії виробляють приблизно 7 % електроенергії, 6 % із них припадає на великі електростанції (каскад ГЕС на Дніпрі та інші). За "зеленим тарифом" працюють багато вітчизняних компаній, причому в усіх сферах (вітроенергетика, сонячна енергетика, біогаз, малі ГЕС). Зокрема, енергію вітру постачають 5 підприємств, серед них: ВЕО "Вітроенергопром", ДП "Східно-Кримська вітрова електростанція". Сонячну енергію продукують 6 підприємств: ТОВ "Крайміа Солар 1", ТОВ "Крайміа Солар 2", ТОВ "Вінниця-енергосервіс". Крім того, в Україні є до 30 гідроелектростанцій та зовсім мало підприємств, що використовують як сировину біомасу.
Варто зауважити, що "зелений тариф" не є довічним, а діє обмежений час (10 років). Адже його мета — дати можливість інвестору окупити додаткові витрати на встановлення обладнання для отримання електроенергії з ВДЕ. Коли затрати окупляться, інвестор матиме готові потужності для вироблення чистої енергії і продаватиме "зелену енергію" нарівні з усіма.
Теоретично потенціал альтернативних джерел в Україні дає змогу повністю задовольнити потреби в енергії, кажуть спеціалісти Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР).
"Розвиток відновлюваної енергетики визначено одним із пріоритетів уряду, бо є усвідомлення, що без цього майбутнього в країни не буде. Якщо ми не навчимося використовувати енергію, дану нам природою, а йтимемо шляхом розвитку енергетики, що потребує використання викопних видів ресурсів, то нічого доброго з цього не вийде",— наголошує заступник голови НАЕР Марія Малая.
Такої ж думки і провідні екологи України. Наприклад, рівень використання сонячної енергії в Україні досить високий для широкого впровадження, особливо на півдні країни та в Криму. Перетворювати сонячну енергію на електричну в умовах нашої держави можна за допомогою теплоенергетичного і фотоенергетичного обладнання, причому практично в усіх областях. Термін ефективної експлуатації геліоенергетичного обладнання в південних областях — 7 місяців, у північних — 5.
Щодо енергії вітру, то, як свідчать результати досліджень Національної академії наук, на території України можна розмістити вітряки, які даватимуть приблизно 15 млн тонн умовного палива. Це більше, ніж сьогодні виробляє уся вітчизняна атомна енергетика. Також є потенціал використання, наразі не досліджений,— розміщення вітрових електростанцій на морі.
Усі українські південні степи, землі яких сьогодні відведено для сільського господарства, фактично можна використовувати для вітрових електростанцій.
Головною перевагою малої гідроенергетики є дешевизна електроенергії, генерованої на гідроелектростанціях. А відсутність паливної складової у процесі добування електроенергії дає позитивний економічний та екологічний ефекти. Малі ГЕС можуть стати потужною основою енергозабезпечення усіх регіонів Західної України, а для деяких районів Закарпатської та Чернівецької областей — джерелом повного енергозабезпечення.
Крок назустріч “екологічному” бізнесу
На сьогодні інвестори демонструють високий інтерес у сфері альтернативних джерел енергії. "Причина зацікавленості у тому, що в Україні сьогодні чи не найпривабливіші умови інвестування у відновлювану енергетику. Окрім згаданого "зеленого тарифу", сфера відновлюваної енергетики підтримана низкою пільг та преференцій",— пояснює Марія Малая.
Ці пільги та преференції закріплено Податковим кодексом та законами України: "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу"; "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії" та іншими.
Ці нормативно-правові акти (окрім уже згаданого "зеленого тарифу") передбачають значні преференції. Зокрема від оподаткування звільнено ввезення в Україну устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії. Також не сплачується податок з 80 % прибутку підприємств, отриманого від продажу в Україні товарів власного виробництва, зокрема устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії; матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які буде використано у виробництві енергії з відновлюваних джерел; устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Крім того, держава сприяє кредитуванню цього бізнесу. Тож на український ринок "зеленої" енергетики відчинено двері і для вітчизняних, і для зарубіжних інвесторів. Адже сьогодні "зелені тарифи" в Україні вищі, ніж у деяких країнах Євросоюзу.
Збільшення інвестицій має позитивно позначитися на національній економіці. Так, Закон "Про електроенергетику" передбачає, що з 2012 року в будівництві "зелених електростанцій" інвестори зобов'язані використовувати не менше ніж 30 % вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили. З 1 січня 2014 року частка "української присутності" повинна зрости до 50 відсотків.
Але проблема наразі полягає в тому, що Україна не готова прийняти інвестиції у галузь альтернативної енергетики. Річ у тім, що наша енергосистема розрахована на потужні одиничні джерела енергії — великі електростанції. Тобто вона "зав'язана" на великих споживачах і не в змозі приймати енергію від малих джерел, якими є електростанції, що працюють на відновлюваних джерелах.
"Образно кажучи, в нинішній ситуації є товар, а магазин ще не готовий його взяти. Якщо ми на державному рівні не розв'яжемо цієї проблеми, то не скоротимо споживання традиційних енергоресурсів і не виконаємо завдання з підвищення енергоефективності. Тому уряд ухвалив рішення сконцентрувати зусилля в тих місцях, де працюють інвестори",— кажуть спеціалісти НАЕР.
Чисте повітря і чиста економія
Розвиток зеленої енергетики — важливий елемент європейської інтеграції України. Представники Єврокомісії уже заявляли, що стан довкілля і зменшення шкідливих викидів в атмосферу є передумовою для продовження продуктивної двосторонньої співпраці. Так, більша частина проектів, що їх готові фінансувати міжнародні організації, спрямовані саме на розвиток відновлюваної енергетики.
Про шкідливість атомної енергетики для довкілля відомо достатньо, особливо показовими є наслідки катастрофи у Японії. Перевага альтернативних джерел енергії беззаперечна, вважає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. "Із заміною атомної енергетики на альтернативну зникне і сама загроза радіоактивного забруднення. Важливо, що в цьому питанні вигідна не лише екологічна складова, а й економічна",— зауважує пані Тимочко.
Інформація для потенційних інвесторів
Усі нормативно-правові документи, що стосуються сфери енергозбереження, енергоефективності й відновлюваної енергетики, розміщено на сайті
НАЕР. Інвестори, зацікавлені у реалізації енергоефективних проектів, можуть звертатися за телефонами до фахівців НАЕР, також вказаними на його сайті. Керівництво НАЕР постійно проводить особисті зустрічі із зацікавленими гравцями ринку енергоефективності. Теми і результати цих переговорів висвітлено в електронному вигляді. Адреса сайту: http://naer.gov.ua
Багато важливої інформації щодо регулювання ринку альтернативних джерел енергії можна почерпнути на сайті Національної комісії регулювання електроенергетики: http://www.nerc.gov.ua
