Чому будівельні компанії виграли від кризи банківської системи

В Україні будівельний бум. Індекс будівництва – співвідношення витрат на будівництво в поточному періоді до попереднього, скоригована на інфляцію –  з 2013 року лише опускався.

З другого кварталу 2016 року індекс будівництва показує стабільне зростання. Якщо в березні показник перевищував рівень аналогічного місяця минулого року на 2%, то в жовтні – вже на 14%.

Зростання відбувається у сегменті житлової, так і комерційної нерухомості. Остання демонструє ще більш стрімку динаміку +18% за січень-жовтень, відіграючи настільки ж стрімке падіння в 2015 році на мінус 33%.

Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев підтверджує, що на сьогоднішній день показники в будівельній галузі демонструють зростання.

"За 9 місяців поточного року Держархбудінспекція опрацювала 80,6 тис. дозвільних документів на початок будівельних робіт, за аналогічний період минулого року – 72,9 тис. документів. Таким чином, обсяги будівництва зросли на 10,6 %", - говорить Кудрявцев.

За його словами, найбільшу активність демонструють Київська, Дніпропетровська та Львівська області.

Активізацію галузі – з деякими, утім, подивом – констатують і економісти.

"Сам здивувався, коли побачив статистику по різним секторам, що саме будівництво росте", - говорить Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

Драйвери зростання

Пожвавлення будівництва зважаючи на масштабність галузі та її здатності створювати додаткові підряди для суміжних секторів у класичній доктрині є самим точним ознакою пожвавлення економіки.

Проте в Україні, на поточному етапі, все не так однозначно. Як припускають учасники ринку, драйвером будівництва став в тому числі глибоку кризу в секторах, які раніше виступали як традиційні напрямки для інвестування. А також зниження довіри до банківської системи.

"В умовах кризи банківської системи та фондового ринку, real estate залишається найбільш надійним і чи не єдиним інструментом для вкладання та збереження капіталу,- пояснює Максим Барбаш, голова ради директорів будівельної компанії GEOS.

За словами забудовника, багато будівельні компанії не прив'язуються до курсу долара і з запізненням піднімають ціни, а іноді і не піднімають зовсім.

Будівельний ринок адаптується до нової структури попиту, вводячи нові формати. В першу чергу – малогабаритні квартири.

Барбаш відзначає, що порівняно з 2008-2009 роками площа квартир порівнянної категорії зменшилася на 20-30%.

"Це пов'язано з тим, що люди навчилися рахувати гроші, бути більш економними, а також із зростанням комунальних тарифів", - говорить Барбаш.

Все ж, поява формату "смарт-квартир" – не системний, а підтримує галузь фактор. За словами Олега Устенка, активізація інвестицій в нерухомість пов'язана з глобальним недовірою українців, яке трансформовано в відсутність довіри до гривні та банківської системи.

Свою роль зіграли дані електронного декларування, які виявили, що значна частина держчиновників вищого рангу, тобто – одна з найбільш просунутих прошарків українського суспільства, не зберігають гроші у гривні та у фінустановах. Але при цьому більшість декларантів мають по кілька квартир.

"Коли є такий високий рівень недовіри, у будь-якій країні населення намагається шукати альтернативні способи заощадження своїх коштів. Та незначна частина населення, яка має у себе на руках вільний кеш, який вона побоюється нести в банк і зберігати під матрацом зважаючи кримінальної економіки, може вкладати їх в будівельну галузь", - говорить Олег Устенко.

Альтернативних інструментів заробітку на сьогодні практично немає – ринок дорогоцінних металів в Україні не розвинений, так само, як і фондовий ринок, а інвестиційні компанії не працюють з населенням.

"А квартира або будинок – вони відносно ліквідні", - констатує економіст.

На активізацію будівництв вже відреагували банки, поступово відроджуючи механізм іпотеки.

"зокрема, Укргазбанк і Укрсиббанк вже кредитують під заставу нерухомості відповідного відсотку, десь в районі 15%", - говорить Максим Барбаш.

Будівництва-2017

Традиційно на кризу в економіці першими реагують дві галузі – рітейл і будівництво, показуючи різке падіння, випереджальний загальноекономічний спад.

І якщо зниження оборотів в ритейлі безпосередньо пов'язано зі зменшенням доходів населення, то на динаміку галузі будівництва впливає комплекс факторів.

"Будівництво фінансується не тільки населенням безпосередньо, але і державними витратами. Як правило, коли держава переживає складний час, якщо його політика не дуже популістська, то воно йде на зниження витрат по сектору будівництва, наприклад, перестає підтримувати інфраструктурні проекти", - говорить Устенко.

У 2014 році дефіцит системи державних фінансів України становив понад 10% ВВП, що як мінімум в три рази більше, ніж максимально допустима межа.

"В результаті галузь отримує подвійний хук. Один з боку населення, яке припиняє тратити. Інший - з боку держави", - каже Устенко.

Але якщо економіка відновлюється, ці сектори теж починають показувати спочатку млявий, а потім і більш активне зростання.

Устенко припускає, що нинішня динаміка будівельної галузі, виражена двозначними цифрами, в першу чергу обумовлена дуже глибоким просіданням в 2014-2015 роках. Тобто, має місце ефект низької статистичної бази.

Також в останній рік держава почала направляти гроші в невеликі інфраструктурних проектів, в першу чергу – на ремонт доріг, що може бути пов'язано з бажанням погасити рустующую соціальну напруженість.

Є тренд відновлення будівельної галузі довгостроковими і збережеться він в майбутньому році?

Фактори, які будуть сприяти його зміцненню, на думку представників будівельних компаній – пожвавлення кредитування, економічні і структурні реформи, збільшення урядом інфраструктурних витрат.

У разі економічної і/або політичною дестабілізації нерухомість втратить статус останньої гавані і єдиним способом збереження капіталу залишиться відтік за кордон.