Російська влада переконують громадян, що в нестабільності рубля винні виключно зовнішні чинники: загострення Єврокриза або зниження попиту на нафту. Однак ці ж причини чомусь не діють на валюти сусідніх країн, які залишаються стабільними навіть у моменти сильних курсових бурь в Росії. Експерти «НГ» пояснюють цей парадокс суто національними причинами нестабільності рубля: великим спекулятивним ринком, бюджетними ризиками, а також політикою нашого Центробанку, який принципово не хоче згладжувати різкі курсові коливання.
Російський рубль вчора продовжив політ в зоні високої турбулентності. Офіційний курс долара знизився за день майже на 84 коп., А курс євро стрибнув вниз на 74 коп. За травень рубль подешевшав до долара на 13%. І навіть відносно падаючого євро рубль просів за місяць більш ніж на 7%. Такі піруети рубля російська влада пояснюють чисто зовнішніми причинами - поглибленням кризи єврозони, перетіканням капіталів у США, а також уповільненням світової економіки і зниженням цін на нафту. Однак ці ж фактори чомусь абсолютно не діють на валюти сусідніх країн - Наприклад, на українську гривню або тенге Казахстану, доходи якого також безпосередньо залежать від нафтових цін.
Постійні стрибки і падіння рубля навряд чи сприяють припливу інвестицій, оскільки вони не дозволяють точно прораховувати бізнес-проекти. Але чому ж російську валюту лихоманить в десятки разів сильніше, ніж валюту сусідніх країн? У експертів « НГ »Відразу кілька пояснень цього парадоксу. Одне з них - це великий спекулятивний ринок в Росії, якого немає ні в Казахстані, ні в Україну. «Казахстан і Україна не мають досить ємним фондовим ринком, щоб на ньому можна було швидко розмістити, а потім вивести іноземний капітал. У Росії такий ринок функціонує. Крім того, видобувні галузі Казахстану в значній мірі контролюються західними компаніями, присутність яких стратегічне, а не спекулятивно тимчасове. В Україні політичні та економічні ризики занадто високі для масштабного присутності спекулятивного капіталу. Та й обсяги фондового ринку невеликі, тому в західних інвесторів там мало ліквідних активів, які можна виводити під впливом негативних новин з Європи », - говорить керівник відділу бізнес-оцінки «ФінЕкспертиза» Олександр Дорофєєв.
Як суто національних причин нестабільності рубля експерти називають також інфляційні очікування та ризики інфляційного фінансування незабезпечених бюджетних витрат. «Ні Казахстан, ні тим більше України не відчувають настільки сильної залежності від впливу коливань цін на нафту на стан економіки, як Росія. А ціни на нафту падають разом з доходами бюджету. Крім того, є й внутрішні негативні чинники. Щорічне підвищення тарифів природних монополій навмисно було відкладено з початку року на літо. Це зростання внутрішніх витрат на тлі імпортозалежності і падіння цін на нафту стимулює негативні очікування ринку і відтік капіталу. Крім того, наявність підвищених передвиборних обіцянок - в сукупності зі зниженням потоку нафтодоларів на їх виконання - змушує задуматися і про можливість інфляційного фінансування бюджету », - відзначає гендиректор компанії« Уральський союз »Марина Різванова.
До внутрішніх причин можна віднести зростання інфляційних очікувань через збільшення тарифів з 1 липня, а також зростання витрат бюджету у зв'язку з виконанням передвиборчих зобов'язань. Не варто забувати і про фактор сезонності: травень традиційно є одним з найгірших місяців для російської валюти », - нагадує начальник аналітичного відділу компанії« Русс-інвест »Дмитро Беденко.
«В Україні і в Казахстані - більш жорстка прив'язка валютного курсу. Росія ж йде по шляху лібералізації валютного ринку і поступового переходу до інфляційного таргетування. Стабільні процентні ставки більш важливі для ЦБ, ніж волатильність валютного курсу. Така політика здається мені виправданою, оскільки вона знижує ризики перегріву і подальшої жорсткої посадки економіки і в середньостроковій перспективі сприяє підвищення макроекономічної стабільності. Та й досвід останніх десятиліть підтверджує перевагу економік з плаваючим валютним курсом в частині адаптації до зовнішніх шоків », - говорить начальник управління досліджень і аналітики Росбанка Володимир Количев.
Тим часом багато експертів дивуються: чому російський ЦБ спочатку допустив різкий обвал рубля, а потім почав витрачати валютні резерви на його компенсацію і згладжування коливань? Тільки за один день - у п'ятницю, 1 червня, відомство Сергія Ігнатьєва продало на внутрішньому ринку більше 200 млн. дол
Однак багато російських банкіри знаходять плюси і в такій поведінці ЦБ. «Реакція ЦБ дійсно була стриманою, але це повністю відповідає оголошеному механізму валютних інтервенцій і руху до більш гнучкого курсу рубля », - вважає Количев.
«Сфера рублевих розрахунків має потенціал для розширення на території СНД і навіть у Східній Європі. Щоб все більше розрахунків проводилось в рублях, курс повинен бути відносно стабільний. Але сила валюти залежить більше від того, наскільки сильна економіка, а для економіки тактично вигідніше не стримувати падіння курсу рубля. Якщо економічна політика уряду РФ буде побудована так, що додатковий прибуток експортерів від коливання курсу рубля буде використана для інвестицій всередині країни, то в цілому втрати в економіці від подорожчання імпорту виявляться скомпенсовані », - сподівається Дорофєєв.
