Чому німецькі стереотипи збагачують китайських виробників сонячних батарей

Photo

Останнім часом тема так званих екологічно чистих джерел енергії не сходить зі сторінок ЗМІ. Особливо це помітно у зв'язку із згадкою Китаю, світова частка виробництва яких сонячних батарей перевалила за 57%.

Разом з тим, нічого особливо видатного тут якраз і немає. У наявності всі ті ж традиційні ефективні і поки що дешеві китайські виробничі ресурси і держсубсидії, що дозволяють Піднебесної буквально завалювати світові ринки "сонячної" продукцією.

Чимось все це дуже нагадує ситуацію на ринку нерухомості всередині Піднебесної, доведену до абсурду надлишком нового житла. Виняток лише в тому, що в будівництві Китаю конкурувати не довелося ні з ким, окрім як з самим собою. В свою чергу у виробництві сонячних батарей конкуренція була і поки що залишається. Але, з кожним місяцем вона тільки й робить, що знижується на користь китайських виробників.

Все відмінність "сонячного" та будівельного ринків з участю китайців полягає в тому, що в першому випадку Піднебесна спочатку рвонула за, а в другому діяла усередині своїх меж. Така різниця в підходах була обумовлена ​​виключно західним законодавством. З одного боку воно стимулювало споживання енергозберігаючої техніки, з іншого - відкрило двері для дешевої китайської продукції. В результаті виробники з КНР, і без того розвиваючись за рахунок дотацій своєї держави, демпінгуючи на світовому ринку фактично з'їв частина фінансової підтримки західним промисловцям. В результаті споживачі кинулися за дешевою китайською продукцією (більше двох третин встановлюваних в Німеччині сонячних батарей зроблені в Китаї, вартість всіх подібних товарів в США знизилася майже на 30%), а західні виробники стали один за іншим банкрутувати.

Для Німеччини, наприклад, такі проблеми матеріалізувалися в грудні минулого року. Тоді про банкрутство заявила берлінська компанія Solon. Слідом через якийсь десяток днів збанкрутувала баварська Solar Millennium. Березень 2012 приніс ще одне банкрутство - наказала довго жити німецька компанія Solarhybrid. Квітня завдав по німецької галузі виробництва сонячних батарей ще сильніший удар - збанкрутував флагман сонячної енергетики Німеччині Q-Cells. Слідом за цим пройшло повідомлення про закриття американським виробником First Solar свого заводу у Франкфурті-на-Одері. Такі події боляче вдарили по ринку праці, залишивши за воротами підприємств тисячі осіб.

Але "зелені" німецькі стереотипи, які встигли скластися за останні роки, поки ще продовжують допомагати перерозподіляти кошти виключно на користь сонячної енергетики, заснованої на дешевої китайської продукції. Тільки за останні 20 років держдотації на сонячні батареї в Німеччині склали більше 81 млрд євро, не мала частина яких успішно перетекла в кишені тих, хто виробляє більш дешеву продукцію - китайцям. У той час всі витрати ФРН на соціальні допомоги та допомоги по безробіттю, складають всього лише 25 млрд євро. До того ж дозволити встановити у себе в будинку навіть китайські сонячні батареї не може більшість німецьких споживачів, отже, "сонячні" дотації отримують лише досить забезпечені німці. Це також дуже схоже на ситуацію в сфері китайської нерухомості з її надлишком порожнього житла.

Природно, в такій ситуації на Заході лунають вигуки проти винятковості сонячної енергетики. Приміром, публікуються дані про те, що експлуатація сонячних батарей вимагає в десять разів більше людських жертв, ніж при виробництві атомної енергії. Згідно даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на видобуток одного тераватта атомної енергії припадає 0,04 людської жертви (у цю цифру включені і люди, загиблі від наслідків аварій, включаючи Чорнобильську), коли в разі сонячної енергії цей показник становить 0,44. Крім того, наводяться дані, що забруднення навколишнього середовища, що відбувається при виробництві сонячних батарей, за рівнем загрози для людського здоров'я можна порівняти з викидом радіаційних речовин під час великої аварії на атомній станції. Багато не продуманого залишається і в сенсі утилізації виходять з ладу батарей. Але все це не робить погоди у виборчих урн, а, отже, поки залишається в тіні.

Тим часом, Китай, освоївшись на зовнішніх "сонячних" ринках, потіснивши практично всіх світових виробників, поступово все більше уваги звертає на свій внутрішній ринок, де існує величезний потенціал зі створення електростанцій на сонячних батареях. Така думка була головною на семінарі з геліоенергетики PV Project Implementation Conference - China 2012, який пройшов в кінці березня в рамках міжнародної виставки сонячної енергетики SolarCon China 2012. Учасники заходу зазначали, що Китай значно відрізняється від інших ринків сонячних батарей завдяки увазі місцевого уряду до великомасштабних проектів. Будуються тут сонячні ферми в середньому мають потужність 10 мегават (МВт). Уряд Китаю має намір збільшити цей показник до 50 МВт в майбутньому. Але мета не повинна полягати генерації якомога більшого обсягу сонячної енергії. На думку учасників форуму, внутрішній ринок сонячних батарей Китаю повинен краще управлятися, якщо він виросте до значних розмірів. І це, мабуть, ні що інше, як висновок, зроблений на основі спостережень за "сонячної" економікою Заходу.

Взагалі складається відчуття, що китайці, активно просуваючи на Захід все, що пов'язано з сонячною енергетикою, по суті, ініціювали формування якоїсь західної резервації, спостерігаючи за якої приймали рішення щодо розвитку галузі у себе, та й у світі взагалі.

Зрозуміло, що це не так, але відчуття є. Адже відомо, що майже 90% рідкісних металів, необхідних для виробництва сонячних батарей володіє Піднебесна. А якщо врахувати обвал в області "сонячних" виробничих потужностей Заходу, завдяки китайської експансії, то картина набуває закінченого вигляду. У будь-якому випадку, як то кажуть, ми маємо те, що маємо.

Така обстановка, а фактично залежність, змушує добре задуматися навіть тих, хто будь-якими, часом парадоксальними способами просуває сонячну енергетику на Заході. Простіше кажучи, вони починають шукати вихід з положення. Так французька компанія EDF візьме участь в будівництві восьми атомних електростанцій на території Великобританії. Британська компанія Rolls-Royce разом з французькою Areva займуться розробкою атомних реакторів нового покоління. Німеччина, не бажає мати справу з ядерною енергетикою, звернула погляд у бік Росії, яка має запасами рідкісних металів. У квітні нинішнього року стало відомо про спробу протидії монополії Китаю на ринку рідкісних металів - дві країни готуються до підписання угоди про порядок взаємодії у сфері їх розвідки, видобутку і переробки. Росія при цьому отримає доступ до сучасних технологіям, а Німеччина - гарантію поставок елементів. Але, все одно, це всього лише реакція на дії Піднебесної.

Якби такий крок був зроблений вчасно, він приніс би куди більше користі. Хоча для Росії він і зараз актуальний, тому що завдяки кризі в черговий раз розкриті карти всіх гравців.