Виконавчий директор Міжнародного центру Блейзера Олег Устенковидал нещодавно таку цікаву рекомендацію для нинішньої української влади:
«Потрібно девальвувати валюту, як роблять наші партнери. Це важливо з точки зору країни, яка є експортно-залежною. Половину нашого ВВП ми отримуємо за рахунок експорту товарів. Експортери зазвичай відчувають себе набагато краще при більш слабкою власної грошової одиниці ».
Що тут сказати? А те, що проспав цей "експерт" зі своєю ідеєю починати плавну девальвацію! Проспав, і це безперечний факт! Повільну девальвацію гривні потрібно було починати якщо ще не в 2010 році, то вже точно не пізніше 2011 року.
Нагадаю, в 2005 році через стабільною з 2000 року гривні і високої щорічної інфляції, завдяки чому конкурентоспроможність вітчизняних товарів знижувалася і імпорт витісняв українські товари з полиць магазинів, - сальдо зовнішньої торгівлі товарами з позитивного зробилося негативним, а потім з кожним роком воно росло, досягнувши в 2008 році колосальної суми - 18,6 млрд дол Профіцит ж торгівлі зберігався п'ять років до 2005 року, виключно завдяки потужній девальвації гривні в 1998-1999 роках. З цієї ж причини, до речі, вперше за роки незалежності ВВП почав зростати, починаючи саме з 2000 року.
Однак обвал гривні з 5 до 8 гривень наприкінці 2008 року не міг не привнести позитивного внеску. І дійсно, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами різко скоротився в 2009 році - всього до 5,7 млрд дол А в першому півріччі 2010 року сталося навіть таке давно забуте щастя, як плюсової зовнішньоторговельний баланс: сальдо торгівлі товарами хоча і склало мінус 2,5 млрд дол, але з торгівлі послугами був крупніший плюс - 2,9 млрд дол
От би і зберегла владу ненавмисно досягнуте благоденство у зовнішній торгівлі! Для чого було потрібно якраз і почати плавно девальвувати гривню з невеликим відставанням від інфляції (природно, реальної інфляції, а не намальованою Держкомстатом під наглядом Азарова).
Однак нічого подібного влада тоді робити не захотіла, віддавши перевагу наступити на старі граблі - перешкодили наближаються парламентські вибори. Курс гривні продовжили штучно утримувати на стабільному рівні, а торговий дефіцит, природно, знову поліз вгору. Вже у другому півріччі 2010 року показники зовнішньої торгівлі стали різко погіршуватися, в 2011 році - ще гірше, а за підсумками 2012 року негативне сальдо торгівлі товарами встановило історичний антирекорд - 20,4 млрд дол (за даними НБУ)! Економіка країни з тих же причин з середини минулого року пішла в мінус.
Ну і, звичайно ж, Нацбанк став посилено спускати золотовалютні резерви (ЗВР) на утримання гривні від девальвації. За останні два з половиною року вони скоротилися майже в два рази - на 17 млрд дол
При цьому гривні в країні продовжувало з кожним роком ставатиме все більше. Відповідно, співвідношення, зокрема, монетарної бази до ЗВР все зростала. Наприклад, всього за дев'ять місяців 2013 даний коефіцієнт підвищився з 10,4 грн / дол до 13,2 грн / дол.
Природно, українці не можуть не здогадуватися, що нинішня влада утримує курс гривні виключно з політичних причин. Також всі розуміють, що занадто довго таке тривати не може. Тому як тільки гривня почне хоч трохи девальвувати - скажімо, до курсу 8,4-8,5 грн / дол - відразу ж спрацює найпотужніший психологічний фактор: народ і бізнес масово ринуться міняти гривню на ВКВ. А ЗВР для гасіння пожежі у Нацбанку практично не залишилося, тому станеться неконтрольований обвал нашої нацвалюти.
Тобто, починати плавну девальвацію гривні вже пізно. І це, думається мені, відмінно розуміють у Нацбанку та уряді. Однак на Банковій прийняли рішення утримувати курс до наступних президентських виборів, щоб у Януковича були хоч якісь шанси на другий термін. Ось і намагаються нині з останніх сил, придумуючи все нові способи вилучення валюти у бізнесу і населення, пишучи все нові "страшилки", типу "валютного податку "або примусової конвертації в гривню валютних депозитів.
Звичайно, мінімальний шанс виконати поставлене завдання у влади є. Якщо в листопаді таки Україна підпише угоду про асоціацію з ЄС, а МВФ у зв'язку з цим стане поступливий, то й правда з'являться шанси протриматися до 2015 року. МВФ скількись валюти дасть, потім ще ЄС дасть, а рейтингові агентства поліпшать нам рейтинги, що знизить вартість зовнішніх кредитів для українських корпорацій.
Втім, у такому разі Україна отримає всього лише відстрочку на рік-півтора. А потім гривня все одно впаде, тільки ще сильніше, ніж якщо б обвал почався зараз - ефект стиснутої пружини.
Проте є ж і негативні сценарії. Наприклад, угода з ЄС у Вільнюсі хоча і підпишуть в листопаді, але МВФ залишиться невблаганний - спочатку стільці, а потім гроші. Причому, окрім підвищення тарифів для населення МВФ адже давно вже вимагає якраз девальвації гривні.
Ще гірший варіант - якщо угода з ЄС підписано не буде, та ще й Росія оголосить широкомасштабну торговельну війну, в тому числі на газовому фронті. При такому розвитку подій гривня впаде вже в самий найближчий час. Причому, обвалиться вона не так на якісь десятки відсотків, а в рази! Як було в Білорусії з їх "зайчиком" в 2011 році (він звалився майже в три рази).
Так що "експерт" Устенко нічого розумного - з урахуванням нинішньої ситуації - не сказав. Із закликом до старту плавної девальвації гривні він сильно запізнився, і тепер про необхідність постійної плавної девальвації треба буде згадувати хіба що вже після чергового сильного обвалу гривні.
