Перспективи української економіки в 2014 році - прогнози експертів

Photo

До яких подій в економіці країни варто готуватися українцям у новому році, радіостанції «Голос Столиці» розповіли експерти Олександр Вальчишен та Олексій Блінов.

Підсумовуючи економічні успіхи і провали 2013 року, керівник аналітичного департаменту «Альфа-Банку Україна» Олексій Блінов назвав головним розчаруванням року рівень «чистого експорту». Серед причин ситуації - торгові суперечки з Російською Федерацією. При цьому спостерігалася вражаюча стійкість імпорту, відзначає експерт:

«За багатьма видами продукції імпорт на українському ринку зміцнив свої позиції. Що ми бачили протягом року? По-перше, стабільний курс гривні по відношенню до долара. До турецької ліри українська гривня зміцнилася на 15%, до російського рубля - на 8%. Єдиний виняток - авторинок, де імпорт просто вибили спецмитом, а потім ще й утилізаційним збором. У багатьох інших випадках, ніякого імпортозаміщення в економіці не відбувається, і ми бачимо звичну для України картину, що частина ВВП, частина внутрішнього попиту просто працює на ВВП інших країн».

Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії ICU Олександр Вальчишен зазначив, що прогнози з макроекономічної динаміки на початку року (близько 2% зростання ВВП) не виправдалися. Серед причин - падіння зовнішнього попиту не тільки з боку Росії, але й ЄС: «Євросоюз все ще перебуває в затяжній рецесії, хоча є ознаки того, що він звідти виходить, але все одно є величезні проблеми. Економіка РФ, за даними Російського комітету статистики, в першому півріччі теж була в рецесії».

Висловлюючи прогнози на 2014 рік щодо рівня ВВП України, Олександр Вальчишен вважав справедливим діапазоном як зростання так і падіння від -1,5 до +1,5%. Можливе як невелике зростання, так і зниження, вважає аналітик.

Олексій Блінов у свою чергу висловив базовий прогноз у 2% зростання ВВП.

Олександр Вальчишен вважає, що фінансові домовленості, досягнуті між Україною та Росією 17 грудня, жодним чином не впливають на зовнішній попит, який формується на товари з України: макроекономічна ситуація в Євросоюзі складна і, можливо, кризові явища будуть проявлятися саме в 2014 році. Ринок РФ, за його словами, також перебуває в стагнації.

Олексій Блінов згоден з тим, що очікувати зростання зовнішніх ринків Україні не варто: «Російський і європейський ринки в 2014 року не вистрелять. Напевно, не вистрелять у порівнянні з цим роком і альтернативні ринки Близького Сходу та Північної Африки. Бюджет може спробувати простимулювати внутрішній попит, але цих коштів явно не вистачить на те, щоб розкрутити ВВП і всі бізнес-процеси».

За словами аналітика, однією з головних проблем України стала некоректна бюджетна політика: «Значна частина країни, у тому числі монетарна система, працюють на те, щоб фінансувати бюджетний дефіцит. І це не припинялося з часу кризи 2008-2009 років. Приймається бюджет, який має не багато спільного з реальністю за своїми обсягами, а потім весь рік країна займається тільки тим, що намагається його звести».

Олександр Вальчишен звинувачує у багатьох економічних проблемах занадто жорстку монетарну політику:

«Ми маємо в цьому році безпрецедентне за останні п'ять років прискорення зростання монетарної бази. Влада намагається стимулювати економіку, але канали перетікання цих коштів, які створюються Нацбанком, концентруються в дуже вузькому колі. Незважаючи на безпрецедентне зростання монетарної бази, процентні ставки для кінцевих позичальників залишаються високими, як у номінальному, так і в реальному обчисленні. І на мій погляд, це непоєднувано з бажанням мати економічне зростання».

Установка влади на збереження економічних дисбалансів і небажання проводити кардинальні реформи залишаються в силі, констатував експерт.

Олексій Блінов, у свою чергу, вказав на те, що великі проблеми чекають Україну в 2015 році, коли кредит Росії вже потрібно буде повертати: «У 2015 році в України буде проблема – де взяти 15 млрд доларів. Крім МВФ, такої суми Україні ніхто ніколи в борг не давав».

Аналітик вважає згубною практику багатьох українських урядів шукати короткострокові вигоди за рахунок довгострокового майбутнього.