Щороку повітря Києва “важчає” на 28635,3 тонни шкідливих речовин. У середньому на кожного мешканця столиці припадає по 10,5 кілограма парникових газів та важких металів. І це лише викиди зі стаціонарних джерел забруднення. Серед усіх небезпечних викидів з великим відривом лідирують автотранспортні.
За минулий рік до атмосфери столиці зі стаціонарних джерел забруднення потрапило 28635,3 тонни небезпечних речовин, що на 15,3 тисячі тонн або на 34,8 % менше порівняно з 2009 роком. Добувна промисловість викинула в повітря 31,6 тонни забруднювачів, переробна промисловість — 4625,8 тонни. Тож на кожного мешканця міста в середньому припадає по 10,5 кілограма парникових газів та важких металів.
“Викиди метану та азоту оксиду, які належать до парникових газів, становили відповідно 590,7 та 25,3 тонни. Крім цих речовин, в атмосферу надійшло 6953,5 тисячі тонн діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату”,— розповів заступник начальника Головного управління статистики Києва Олег Настоящий.
Найбільше від стаціонарних джерел забруднення потерпає Дніпровський район. Підприємства щороку “збагачують” його атмосферу на 15065,4 тонни шкідливих речовин. На кожного жителя тут припадає по 43 кілограми отрути на рік! Другий у списку екологічно несприятливих Голосіївський район із показником 5038 тонн викидів, в розподілі на одну особу це понад 20 кілограмів шкідливих речовин. На третьому місці Деснянський район — 3002,6 тонни викидів, тобто трохи більше 8 кілограмів на одну людину.
Найсвітлішим кольором на екологічній карті столиці позначено Печерський район. Тут немає значного скупчення промислових підприємств, як в інших частинах міста, тому й викидів значно менше — 70,5 тонни, що в розподілі на одного мешканця становить 0,5 кілограма.
Найбільше насичує атмосферу викидами автотранспорт — 80 %. Головне управління екології та охорони природних ресурсів провело моніторинг і визначило точки найінтенсивнішого забруднення столиці. Це Бессарабська площа, проспект Перемоги (район станції метро “Святошин”), вулиця Каунаська, площа Перемоги, вулиця Довженка (станція метро “Шулявська”), Оболонський проспект, вулиця Скляренка, бульвар Лесі Українки. Найлегше, за даними управління, дихається на вулиці Лазо, на території Національного експоцентру України, в районі Гідропарку та на проспекті Науки (неподалік Багринової гори).
Екологічні проблеми характерні для кожного великого міста. Причини очевидні: транспорт, промислові зони, шкідливе виробництво, щільне будівництво. Фахівці оцінюють екологічний стан у Києві як напружений. Це зумовлено великим навантаженням на міські екологічні системи, а також наслідками Чорнобильської катастрофи. За інформацією екологів, Київ за масштабами забруднення довкілля входить до 15 найнесприятливіших для проживання міст України. Однак якщо є проблеми, то мають бути і шляхи розв’язання.
