Україна за рік опустилася на 11 позицій в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), оприлюдненому вчора Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), посівши 84-е місце з 148 країн.
Автори рейтингу відзначають, що виведення економічного зростання країни на більш стабільну основу в майбутньому вимагатиме від України вирішення серйозних проблем, з яких найбільш важливою є перебудова її інституційної структури (137-е місце, рік тому - 132-е), яка страждає від бюрократизму, відсутності прозорості та фаворитизму.
Україна може підвищити свою ефективність за рахунок розвитку конкуренції на своїх ринках товарів і послуг та продовження реформи фінансово-банківського сектора, оскільки за цими параметрами вона посіла відповідно 124-е і 117-е місця, тоді як рік тому - 117-е і 114-е.
Як повідомлялося, роком раніше країна піднялася в Індексі глобальної конкурентоспроможності на дев'ять позицій. Цього року вона фактично повернулася на свої позиції 2011 року, так як до рейтингу було включено чотири нові країни, дві з яких - Лаос і Туніс - обійшли Україну, посівши відповідно 81-е і 83-е місця.
Говорячи про Україну, укладачі рейтингу відзначають, що вона як і раніше займає високі місця за показниками розміру ринку (38-е) і системи освіти (43-е у вищому і 57-е - в початковій освіті).
Сильно погіршилася позиція країни за критеріями макроекономічного середовища: з 90-го на 107-е місце, ефективності ринку праці - з 62-го на 84-е, технологічної готовності - з 81-го на 94-е, інновацій - з 71-го на 93-е місце.
У ході дослідження респондентам пропонувалося вибрати зі списку п'ять найбільш проблемних факторів для ведення бізнесу в країні і розташувати їх у порядку зниження.
Так, одним з найбільш негативних чинників для ведення господарської діяльності в Україні респонденти назвали доступ до фінансування - 16,7% (рік тому - 15,3%). На другому місці корупція - 15,5% (14%), неефективний урядовий апарат - 13,4% (7,9%), податкове адміністрування - 11% (13,6%), політична нестабільність - 10,1% (7,9%), розміри податків - 8,4% (10,5%).
З найближчих сусідів у Польщі - 42-е місце (мінус 1 позиція), Угорщина - 63-е (-3), Росії - 64-е місце (+3), Румунія - 76-е (+2) , Словаччина - 78-е (-7), Молдова - 89-е (-2); Білорусь відсутня в рейтингу.
П'ятий рік поспіль рейтинг очолює Швейцарія. Сінгапур залишається на другій позиції, а Фінляндія - на третій. Німеччина і США за рік додали по дві позиції, увійшовши до п'ятірки. У результаті Швеція опустилася з четвертого на шосте місце, а Голландія - з п'ятого на восьме, пропустивши вперед ще і Гонконг. Замикають десятку найбільш конкурентоспроможних економік, на думку ВЕФ, Японія і Великобританія.
Всього в рейтингу вказані 148 країни. Визначаючи конкурентоспроможність як набір інститутів, політичних заходів і факторів, що визначають рівень продуктивності країни, ВЕФ розраховує рейтинг на основі комбінації загальнодоступних і власних спеціалізованих даних 12 вимірам - Доданком конкурентоспроможності, які спільно представляють собою всеосяжну оцінку конкурентоспроможності економіки.
КОМЕНТАР
Ганна ДЕРЕВ'ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації:
- По-перше, ми повинні розуміти, що працюємо в площині, яка постійно змінюється. Навіть якби в Україні робилися якісь позитивні зміни - це не означає, що світ стоїть на місці. Інші країни теж стурбовані тим, яким чином розвиватися, підвищувати рівень життя, удосконалити регуляторне поле, залучати більше інвесторів, капітал і т. д.
По-друге, власне бізнес-настрій в нашій державі сьогодні поки не є позитивним. І це підтверджує динаміка нашого Індексу інвестиційної привабливості, пише День. Ми це вже бачимо кілька кварталів поспіль. Настрої інвесторів знаходяться поки що трохи вище двійки з п'яти можливих пунктів. Ні разу вони не перевалили навіть за трійку, що є серединним показником за п'ятибальною шкалою нашого індексу. А це означає, що бізнес поки дає зрозуміти, що не сприймає ці «позитивні речі», про наявність яких, наприклад, говорили представники влади.
Змінити настрій можна. Треба, щоб бізнес відчув якесь зрушення в боротьбі з корупцією, а це означає, що інвестор повинен бачити менше проявів корупційних схем в нашому середовищі; щоб підприємець бачив рівні умови ведення бізнесу для всіх, без переваг для певних суб'єктів; щоб бізнес побачив реальне поліпшення в судовій сфері, а не навпаки - погіршення ситуації, коли неможливо, за великим рахунком, захистити свої інтереси і немає можливості відстояти букву закону.
Та й зовнішня ситуація не найсприятливіша. Навряд чи доречно говорити про те, що за рахунок зовнішніх факторів Україна має реальну можливість серйозно розвиватися.
Подібні фактори дозволяють і інших міжнародних інституцій, наприклад Всесвітньому економічному форуму, робити безсторонні для нас висновки. І Україна «падає» за рейтингами.
Не можу підтвердити, що ми абсолютно згодні з 11-пунктного падінням, так як не маю такої статистики, яка дозволяла б оцінити, наскільки це коректно підраховано. Але, на мою думку, владі варто сприймати ці рейтинги і звіти як індикатор, заклик до дії, а не як великий програш чи трагедію, - як конкретну інформацію, з якою треба працювати. Це наче барометр, стрілка якого сигналізує, що треба рухатися в дещо іншому напрямку. Щоб люди, які працюють і живуть тут сьогодні, вже відчули поліпшення від діяльності уряду.
До речі, угоду з Європейським Союзом за європейською бізнес-асоціації розглядається як великий позитив. Тому що європейські цінності - Це певні зрозумілі правила гри, які приймає Україна. Навіть якщо спочатку ця угода не буде імплементована, а всього лише підписана, - для нашого бізнесу це все одно відкриває перспективу: Україна приймає на себе зобов'язання забезпечити відповідне регуляторне поле і більш чисті і прозорі умови підприємницької діяльності в нашій державі. Тому, безумовно, Вільнюський саміт - подія, значення якого важко переоцінити.
Проте слід розуміти, що для деяких осіб в нашій державі, підприємств, які поділяють європейські цінності і правила ведення бізнесу, ця угода може виявитися шоком. Адже воно може спровокувати зворотні руху або дії з боку східних торговельних партнерів. Для такого кроку, як підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, який з великим ентузіазмом буде сприйнятий міжнародними партнерами України, треба продумати методи захисту від шокової атаки.
