Вони призначили проведення референдуму про статус цієї території на 11 травня і закликали на територію України російські війська.

Спроба зробити те ж саме відбулася в Харкові, але станом на 7 квітня влада повернула контроль над місцевою облдержадміністрацією.

У Луганській і Донецькій областях назріває кримський сценарій - від'єднання від України території за допомогою російського військового контингенту  за часткової підтримки місцевого населення.

Що стане з господарством Донбасу, якщо він повторить долю Криму?

Дотації та субвенції

Донецька і Луганська області - найбільш промислово розвинені регіони України, тому довгі роки їх за замовчуванням називали "кормящими"  країну. Але дані держбюджету на 2013 рік говорять про зворотне.

За підрахунками Інвестгазети, за перші півроку 2013-го Донецька область отримала із загальної скарбниці 13,09 мільярда гривень асигнувань, дотацій  і субвенцій, а заплатила в неї лише 3,85 мільярда. Схожа ситуація склалася і з Луганською областю - вона отримала з держбюджету 9,42 мільярда,  а віддала в неї лише 4,35 млрд грн. Тобто загальний профіцит двох регіонів склав боле 14 мільярдів - не рахуючи Києва, це найгірші показники  по Україні.

Але абсолютні цифри не зовсім показові - як мінімум, вони не враховують розмірів регіонів. Більш наочно і правильно ситуацію показує  порівняння бюджетного сальдо в розрахунку на душу населення.

З 24-й і 25 позиції в рейтингу Луганськ і Донецьк піднімаються на 20-у і 21-у, але, як і колись, залишаються збитковими.

Багато дорогого вугілля

Донбас - шахтарський край. Україна дає понад 60 млн тонн вугільної продукції щорічно. Більша частина цього палива видобувається на шахтах  Донбасу.

Близько 70% твердого палива, що добувається в Україні - енергетичне вугілля. Він використовується, як паливо для теплоелектростанцій (ТЕС). У Донецькій  і Луганській області працюють 5 теплоелектростанцій, не рахуючи Вуглегірської ТЕС, яка згоріла в минулому році.

Вугілля міг би стати порятунком для Донецької та Луганської областей, якби не дві проблеми. По-перше, вугільні пласти в Донецькому басейні залягають  глибоко в порівнянні з іншими родовищами, наприклад, з Кузнецьким в Росії.

По-друге, в усьому світі зараз спостерігається профіцит вугілля. На ринку він продається дешевше, ніж коштує його видобуток. В Україні ця проблема вирішується  дотаціями з держбюджету на покриття різниці в собівартості продукції.

Відповідно до закону про держбюджет, в минулому році на ці цілі було перераховано 13,3 млрд грн, в 2012-му - 9,9 млрд, в 2011-му - 6,7. Іншими словами, кожен  рік ця цифра зростає.

"Якщо закрити шахти, звільнити шахтарів і сказати: сидите вдома, не спускайтеся в шахти, а ми суму дотацій поділимо між усіма вами - виходить  80 тисяч гривень на рік ", - заявив прем'єр Арсеній Яценюк наприкінці березня.

Ще одна проблема регіону - нелегальні і напівлегальні шахти, які видобувають вугілля понад енергетичного балансу.

У разі від'єднання Донбасу Росії доведеться не лише шукати 1,5-2 млрд доларів щорічно для підтримки шахт, але й вирішувати питання з "сірими  шахтами ". Україна так і не змогла його вирішити.

Машинобудування у росіян є своє

Згідно з інформацією Головного управління статистики в Донецькій області, індекс промвиробництва з машинобудування в 2013 році скоротився на  20,9% в порівнянні з 2012 роком.

Цифри в Луганській області оптимістичніші - падіння індексу промвиробництва за товарними позиціями машинобудування в 2013 році склало  7,2% порівняно з 2012 роком.

На скорочення виробництва машинобудівними підприємствами Донбасу багато в чому вплинула протекціоністська політика Росії. Так, призупинення  дії сертифікатів на поставку вагонів "Азовзагалмашу" і "Стаханівського вагонобудівного заводу" торік була пов'язана з надлишком  вагонів у самій Росії.

Як писав Forbes Україна, надлишок піввагонів до кінця 2012 року становив 150 тисяч штук. Це третина загального парку Росії.

Металурги залишаться без роботи

Металургійний комплекс Донбасу - один з головних роботодавців регіону, де трудиться кілька сот тисяч людей, що забезпечують родини.

Галузь представлена ​​найбільшим метхолдингу "Метінвест" Ріната Ахметова і Вадима Новінського, корпорацією ІСД Сергія Турута, Олега Мкртчана  і таємничих російських інвесторів і "Донецьксталь" росіянина Віктора Нусенкіса.

Сировина, з якої "Метінвест" виробляє сталь, видобувається на належних йому кар'єрах Інгулецького, Центрального, Північного і Південного гірничо-збагачувальних  комбінатів. Заводи інших промислових груп також купують ЗРС у комбінатів "Метінвесту".

Гірничо-збагачувальні комбінати перебувають у Дніпропетровській області (біля Кривого Рогу). У разі анексії Донбасу транспортування залізорудної  сировини з Криворізького басейну на донецькі заводи буде ускладнена, а його дефіцит призведе до різкого зниження завантаження виробничих  потужностей. Ахметов може частково замінити дніпропетровську руду на імпорт з Росії, але дана схема порушить вертикальну інтеграцію "Метінвесту"  і збільшить собівартість кінцевої продукції.

"Гірничодобувний дивізіон відіграє визначальну роль в результатах" Метінвесту ", забезпечуючи стабільний показник рентабельності EBITDA на  рівні 43% ", - йдеться в повідомленні прес-служби холдингу з посиланням на фінансового директора Олексія Кутєпова.

Погіршиться ситуація і з ринками збуту. По-перше, для металу з невизнаної республіки "Донбас" закриється ринок ЄС, куди зараз поставляється  значна частина української метпродукції.

На ринку РФ донбаським металургам не раді будуть російські колеги, які останні кілька років активно вкладали в модернізацію потужностей.  Тут ситуація схожа з вугільною галуззю і машинобудуванням.

Банки Донбасу не зможуть без заморозки

У Донецькій області працює 1630 відділень українських банків. У Луганській - 723. На регіон припадає 10,78% всього обсягу банківських депозитів  в Україні. Частка кредитів, виданих в регіоні, значно скромніше.

Кредити юрособам у Донецькій і Луганській областях становлять 6,45% усього обсягу по Україні.

Найбільша банківська заклад у регіоні - Перший український міжнародний банк (ПУМБ) Ріната Ахметова. Незважаючи на те, що юридично він  зареєстрований в Донецьку, один з головних офісів ПУМБу розташований у Києві.

Також у Донецьку розташовані "Укрбізнесбанк" і "Всеукраїнський банк розвитку" (ВБР) Олександра Януковича, старшого сина екс-президента.

Як повідомляв INSIDER, банк Олександра Януковича зобов'язаний своїм зростанням роботі з всеукраїнськими держструктурами і великими держкомпаніями.

У Донецьку зареєстрований невеликих банк "Капітал", яким володіють Михайло Епелі і сини покійного донецького бізнесмена Євгена Щербаня.  Центральні офіси в Донецьку розташовані ще у ряду банків з групи невеликих: "Унікомбанку", "Європейського промислового банку",  банку "Фамільний".

У Луганську зареєстрований невеликий "Український комунальний банк", голови фракції ПР у парламенті Олександра Єфремова, а також "Східно-промисловий  комерційний банк ".

Очевидно, що в разі приєднання до Росії банківську систему Донецької та Луганської областей буде очікувати повторення долі українських  банків в Криму. Нагадаємо, більшість банківських установ півострова змушені були зупинити свою роботу, а вклади місцевого населення  в них виявилися заморожені.

Енергетики, як інші

Кримські проблеми з браком електроенергії Донбасу при його відділенні не загрожують. У цьому регіоні виробляється п'ята частина усієї електроенергії  країни. За даними Держстату, в 2012 році в Донецькій області вироблено 28,5 млрд кВт / год, у Луганській - 6,5 млрд кВт / ч. Сумарно - це майже 18%  всієї виробленої в Україні електроенергії.

Зате виникне надлишок електроенергії - при неминучому закритті шахт і скорочення металургійного виробництва (причини наведені  в інших розділах даного матеріалу, - INSIDER) надлишкові обсяги доведеться хіба що продавати в Росію, так як атомні станції України без  Донбасу без праці заповнять можливу недостачу.

Енергосистема Донбасу об'єднує шість ТЕС: Старобешевську, Кураховську, Луганську, Зуєвську, Слов'янську і Вуглегірську, згорілу минулого  році.

Основні споживачі електроенергії в регіоні - метпідприємства і вугільні шахти. Благополуччя енергетиків залежатиме від благополуччя  цих галузей.

І якщо Росія відмовиться дотувати конкурентів своїх підприємств, Донбас перетворитися на пустелю з місячним ландшафтом.