Зміст статті
Призначення мініатюрного саду
Формування маленького саду
Композиція в одному піддоні
Композиції в окремих ємностях
Призначення мініатюрного саду
Мінісад — це один із засобів виразити на маленькому просторі всю безмежність світу. Кілька століть тому в старій добрій Англії існувала мила традиція. О, так, англійці обожнюють всякі традиції, як і японці.
Так от, в саду маєтку господиня облаштовувала маленький ляльковий садок. Він призначався для феї. Існувало повір'я, що якщо садок буде настільки гарний, що феї сподобається, і вона буде в ньому гостювати, то в будинку великому оселяться благополуччя і щастя.
Зворушлива наївна ідея. Нема чим їм там, в Англії, було займатися у вісімнадцятому сторіччі, скаже досвідчений прагматик. А сучасні психологи, навпаки, пояснюють, що тут головне — настрій, з яким людина втілює ідею. Садок для фей міг створюватися лише з чистими думками, з найкращими побажаннями, з любов'ю. Тобто хранителька домашнього вогнища, господиня будинку, акумулювала позитивну енергію таким методом: просто облаштовувала відкритий мініатюрний сад. І ця енергія неодмінно позитивно впливала на будинок і всіх, хто в ньому жив. Ви подивіться, що в країнах, де культивуються добрі традиції, сім'ї міцніше і щасливіші, ніж у країнах без коріння! Порівняйте хоча б ту ж Англію і Японію з Америкою.
Ось так. У кожному жарті є частка жарту. Зацікавила легенда? Та й крім всякої легенди відкритий мініатюрний сад — це просто чарівно. Непередати, як приємно як спостерігати їх, так і створювати. Давайте дізнаємося про них побільше!
Народилася культура міні-садків у стародавніх буддійських монастирях. Якщо вірити джерелам, близько двох тисяч років тому. Ченці їх обробляли і використовували для медитацій і споглядання. Сьогодні ці сади для медитації — відомий елітний сувенір.
Японські імператори створювали свої сади, пишні і химерні. Вони наслідували зовнішній формі культури дзен. А суть вже залишалася далеко, за стінами монастирів. Але природа завжди бездоганна. А на сході вміли створювати природний ландшафт в мініатюрі. Поширившись по світу, мініатюрні копії великої краси вбирали в себе етнічну культуру країн, в яких їх полюбили. І, нарешті, в Європі міні-сад став справжнім ляльковим садком.
Не те, щоб їм зовсім нічого було робити, ситим європейцям, західні європейці просто трошки інші, ніж східні. Давайте зробимо маленький психологічний відступ. Не пам'ятаю, хто, але це була явно мудра людина, класифікувала категорії людей по ступеню байдужості до простору всередині і навколо себе.
Так от, найпримітивнішим людям без різниці навіть що і як вони їдять. Вони можуть нарізати на газетці ковбаску сумнівної якості, проковтнути її, і бути в блаженстві. І то, добре, якщо поріжуть. Ковбасу-то і так можна їсти, стиснути в кулаці. А все, що відбувається навколо, їм глибоко по всеодно. Люди більш розвинені, просто не зможуть так приймати їжу. Вони відбирають якісні продукти, кладуть їх на симпатичні тарілки. Але до того, що не випити і не з'їсти так само байдужі. Індивіди, які стоять вище ще на один щабель, відчувають потребу не тільки в якості того, що потрапляє в організм. Їм важлива чистота і естетика тіла й одягу.
Наступний щабель — увага і турбота поширюються на нащадків, і на будинок. Він не може бути брудним і потворним. Такі люди відчувають фізичний дискомфорт, коли потрапляють в хаос. У них усередині народжується потреба негайно привести все в належний вигляд. І, більш висока ступінь — коли сфера уваги людини розширена на все, до чого вона має доступ. Такі люди просто не зможуть залишити галявину після пікніка, засіяну папірцями. Їхнє робоче місце так само затишне, як і будинок. І діти обласкані увагою.
За моїми спостереженнями, люди, що стоять на одному щаблі, абсолютно не розуміють інших. «Як ви можете бути такими байдужими?» — «А навіщо це все тобі треба?». Ніхто не є поганий або хороший. Просто різні фази свідомості.
Так от, проблема того, що естетика в нашій країні така убога — саме в цьому. Я дивуватися не перестаю тільки людям, які на тлі хаосу створюють маленькі райські куточки у своїх садибах, будинках і квартирах. І, повірте, не від грошей це залежить. А від внутрішньої потреби в гармонії. Якщо людина не може жити в хаосі, вона все одно організовує навколо себе простір. І гроші для цього знайдуться. Тому що світ дуже чутливий до справжніх потреб нашої душі. Подивіться навколо уважно, і зрозумієте, про що я говорю. Зовнішній світ людини — пряме відображення світу внутрішнього. Поки живу — сподіваюся, що коли число красивих садиб стане критичним, то неминуче красивою стане вся країна.
Однак ми говорили про мініатюрні сади. У Західній Європі переважна кількість людей не може жити спокійно, поки не заповнить красою весь простір навколо себе. Причому задоволення величезне вони отримують від самого процесу. Дуже ретельно підбирається кожна травинка в сад, кожен камінчик уважно перевертається сто разів, поки не ляже у вигідному ракурсі. Та ж сама медитація дзен, тільки на новий лад.
Так люди лікують і відновлюють свою психіку, розхитану стресами. Наша людина в середньостатистичному розрізі камінчиками не заморочується. А психіку лікує народним способом. Залити очі та забути про все до ранку. Коли воно ще буде, той ранок. Якось дешево цінуємо ми життя своє. Як ніби завтра нас може і не бути вже. Скільки їздила по Європі, стільки дивувалася: всі люди, схоже, налаштовані жити сторіччя. Більш відповідально до життя відносяться, чи що. І життя своїх онуків вважають продовженням свого життя, у «нас» теж таке є, але у «них» — це масово. Повторюся, що кажу про те, що добре знаю сама. У Японії не була і в Америці теж.
Формування маленького саду
Це відноситься і до маленьких садів. Ну люблять вони, європейці, возитися з малесенькими огорожами, стільчиками і столиками. Висаджувати травиночки в крихітні горщики. І в результаті виходить така краса, якої не заздрити треба, а переймати. А японці обожнюють сад каменів. І у них повчимось.
Де можна розмістити такі чудеса, і що для цього потрібно? Розмістити можна в саду, на терасі, на балконі, на підвіконні, навіть на підлозі кімнати. Якщо тільки зможете забезпечити рослинам достатню кількість світла. Потрібні діжки, горщики, кашпо, які можна об'єднати в єдину композицію. І хороший органічний грунт. Камінчики, маленькі фігурки, можна від кіндер-сюрпризів, лялькові меблі, посуд — декор обираєте залежно від стилю, який хочете витримати.
Ну і звичайно рослини. Ось вам маленький список з великої армії рослин, які годяться для цього. Це: аспидистра, циссус антарктичний, кактуси, сансев'єра, клівія, спарманія імпатіенс, бильбергія, примула, герань, циперус, молочай, белопероне, циссус ромболістний і антарктичний, хлорофітум і філодендрон лазить, спартманія, фікус Бенджаміна, монстера, аспарагус, бальзамін, ахіменес, гемантус, колеус, драцена, клеродендрум, нефролепіс, кактуси, примула, пеперомія, плющ, сансевьєра, сциндапсус, спарманія, сингоніум, сенполія, секрезія, толстянка, хамеропс, фатсхедера, циссус, шеффлер, циперус, ехмея ....
Описати кожну рослину — це справа енциклопедії. Я можу сказати, як їх краще компонувати. Не тільки з естетичних якостей. Насамперед — по агротехнічним характеристикам. Ті, які люблять воду — в одну групу, ті, які поливати потрібно рідко — в іншу. Ближче до сонця — теплолюбиві, в дальній кут — тіньовитривалі. У нашому списку самі невибагливі рослини знаходяться вгорі. Чим нижче по списку — тим вередливіші.
Є два варіанти компоновки рослин — всі в один великий піддон. І по одному або по кілька в різні горщики, і з горщиків вже складаємо композицію. Це зовсім різні речі. І вибирати вам. Другий спосіб підходить дилетантам. Для першого ви повинні знати, які рослини поєднуєте. Хоча, якщо чекати, поки вивчиться наука ботаніка, можна так і ніколи не завести жодної квітки! Почніть, а знання прийде з досвідом.
Композиція в одному піддоні
Робимо композицію в одному піддоні. Потрібен буде ящик або таз, який послужить формою. У днищі робимо дірки для відтоку води. Далі встеляємо дно шарами: бита цегла, керамзит або камінчики, далі — сухі гілочки дерев: хмиз, можна обрізки картону. Дерев'яна та паперова органіка — це їжа уповільненої дії для вашого саду. Повільно розкладаючись, вона буде годувати рослини.
Другий варіант: на самий низ — пісок, другий шар — суха трава, листя — комост. Те, що ми назвали — називається дренаж. Він забезпечить природну циркуляцію води і повітря. І зверху щільно насипаємо органічний грунт. Перегодовувати добривами її не треба. Пакети з грунтом, продаються в квіткових магазинах, досить хорошої якості.
Придумуємо композицію. І починаємо підбирати і висаджувати рослини. Зовсім не обов'язково все відразу. Справжній сад створюється поступово. Так само чиніть і ви. Посадіть спочатку кілька дорослих рослин. Можна в готових торф'яних горщиках. Побудуйте парканчик навколо них з палочок для морозива, наприклад. Поставте лялькові столик і стільчики. Парасолька, яка використовується зазвичай для коктейлю, насипте піском доріжки, обкладіть їх камінчиками.
І коли основа композиції буде закладена, все подальше піде автоматично. Побачили потрібну рослину — купили, посадили. І вже розумієте, що тут повинна бути драцена, а там не вистачає звичайної газонної трави. У вашій сумочці лежатиме мініатюрна кирочка для вазонів. І під час прогулянки вам сподобається папороть, і ви її дістанете і притягнете в ваш садок. Ви будете просто дуже його любити, як маленьку дитину. І тоді назви рослин, і способи догляду за ними будуть запам'ятовуватися моментально, або вгадуватися інтуїтивно.
Цей прекрасний спосіб має тільки один недолік, про який хочу попередити: рано чи пізно ви зіткнетеся з тим, що коріння рослин переплелися, і душать один одного. Тоді доведеться їх міняти. Але це буде ще не скоро!
Композиції в окремих ємностях
Що стосується композиції в окремих ємностях, то гарно виглядають горщики одного кольору, але різної форми і розміру, і, навпаки, різнокольорові, але однакові за формою. А ще можна скласти горщики разом. Обгородити їх загальним парканчиком або бордюром. А простір усередині засипати камінням або викласти мохом. Тоді композиція буде сприйматися як єдине ціле.
Що стосується каменів, то краще брати морські або річкові, гладкі. Гострі камені маленьких розмірів рідко бувають гарними. І обов'язково спробуйте вирощувати вітамінну траву — петрушку, кріп, кінзу, майоран, орегано, базилік ... Відкритий мініатюрний сад з корисної зелені дуже гарний, і крім цього зможе тішити вас живими вітамінами цілий рік. Успіхів вам у нескладній і радісній праці обробітку мінісадів, таких різних і таких чудових!
