Економіка валютного союзу зростає другий квартал поспіль, Ірландія та Іспанія виходять з-під опіки стабфонду. Це знакові результати проведених реформ, вважає Андрій Гурков.
Ні, це, природно, ще не зліт, це навіть ще не розбіг, але це хоча б зриме рух у бік злітної смуги! Економіка єврозони зростає другий квартал поспіль, оголосив 14 листопада Європейський статистичне відомство Eurostat. У той же день прийшли повідомлення, що рівно в строк завершується трирічна програма надання фінансової допомоги Ірландії та що банківський сектор Іспанії більше не потребує екстреної підтримки.
Поки важливі не стільки цифри, скільки тренд
Кожна з цих подій - знакова. Так, звичайно, сумарний валовий внутрішній продукт 17 країн єврозони зріс у третьому кварталі 2013 року порівняно з попереднім тримісячним періодом всього лише на 0,1 відсотка. Але ж ще зовсім недавно статистики впродовж півтора років фіксували в Європейському валютному союзі негативний економічний ріст. А тепер другий поспіль квартал завершується з плюсом, нехай цього разу і мінімальним.
А поки, нинішньою зимою, нас чекає нерівномірне, із затримками, рух у бік злітної смуги. Так, в липні-вересні воно уповільнилося після того, як у другому кварталі склало 0,3 відсотка. Однак це значною мірою пов'язано з нормалізацією економічного зростання в Німеччині.
Німеччина залишається локомотивом
Найбільша в Європі німецька економіка за підсумками другого кварталу вразила ривком відразу на 0,7 відсотка. Але це вона просто надолужувала згаяне після незвично довгою і холодної зими, частково паралізувала будівельну галузь та сільське господарство. У третьому кварталі такого ефекту вже не було, і Німеччина, залишаючись локомотивом Європи, показала ту швидкість стабільного поступального розвитку (0,3 відсотка), яка в нинішніх умовах реально досяжна.
Натомість збільшилася кількість країн, що забезпечують рух вперед. У другому кварталі Іспанія і Нідерланди, четверта і п'ята за розмірами економіки єврозони, ще демонстрували, відповідно, негативний і нульове зростання. Тепер вони теж мінімально, але ростуть.
Особливо важливо, що вектор розвитку нарешті змінила Іспанія. Ця країна, що пережила обвальне падіння ринку нерухомості, а потім - найважчі потрясіння в будівельній галузі та банківському секторі, стала одним із символів європейської боргової кризи, найбільшою з тих проблемних країн, яким знадобилася екстрена фінансова допомога, рекордсменом за рівнем безробіття.
Іспанія: ознаки корінного перелому
І ось тепер вона, схоже, вирвалася з більш ніж дворічної рецесії. Тут знову-таки важлива не стільки абсолютна цифра зростання ВВП (всі ті ж 0,1 відсотка в третьому кварталі), скільки намітився корінний перелом. Тим більше, що на нього вказує зростаюче число макроекономічних показників.
Так, 7 листопада національне статистичне відомство повідомило про перший за 30 місяців збільшенні обсягів промислового виробництва. Значить, після проведених реформ, у тому числі і скорочення надмірно виросли за останнє десятиліття зарплат, індустріальний сектор Іспанії знову стає конкурентоспроможним.
У цьому контексті вихід іспанського банківського сектора під опіки європейського стабфонду є ще одним зримим підтвердженням правильності проведеного курсу. Влітку 2012 року здавалося, що банки Іспанії на межі краху, і європейці терміново надали їм кредитну лінію в 100 мільярдів євро. З них реально потрібні були близько 41 мільярда. Тепер необхідність у цій страхувальної сітці відпала. Схоже, згашена один з найбільш небезпечних "вогнищ загоряння" у всій єврозоні.
Ірландія радує, Франція турбує
До кінця 2013 року від фінансової допомоги Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду (МВФ) відмовиться Ірландія - перша проблемна країна, запросила підтримку у європейського стабфонду, створеного в 2010 році після того, як екстрено довелося збирати кошти на порятунок Греції.
Ірландії дали тоді на виконання вимог ЄС і МВФ три роки. Цей термін минув, і перший пацієнт нової лікарні, вилікувавшись, покидає її. Тим самим "Зелений острів" підтверджує дієвість запропонованих кредиторами рецептів і терапій, правильне застосування яких регулярно перевіряє та сама "трійка" контролерів, що викликає настільки бурхливі протести лівих грецьких профспілок.
Загалом, можна було б сміливо стверджувати, що справи в Європейському валютному союзі щонайменше не погіршуються, якби не Франція. У другому кварталі друга за величиною економіка єврозони ще здивувала всіх зростанням на 0,5 відсотка, але в третьому кварталі французький ВВП скоротився на 0,1 відсотка.
І знову не цифра головне, а тенденція. А вона тривожна: з літа у Франції погіршуються самі різні макроекономічні показники, будь то промвиробництво, інвестиції підприємств або індивідуальне споживання. Не випадково 8 листопада рейтингове агентство Standard & Poor's знову знизило оцінку кредитоспроможності країні, яка до січня 2012 року вважалася бездоганним позичальником.
Французи як і раніше не хочуть нічого змінювати, а обрані ними соціалістичні політики як і раніше не вирішуються роз'яснити населенню неминучість реформ. Так що якщо хто і буде серйозно заважати єврозоні в найближчі місяці вирулювати на злітну смугу, так це навіть не застрягла в рецесії Італія, а саме Франція.
