Україна зменшила свої вимоги за обсягом фінансової допомоги Євросоюзу на реформування української економіки. Потреба у фінансуванні, як виявилося, становить не 160 млрд євро, а всього 10 млрд євро. І хоча зниження суми торгу не дозволить конфлікт, що виник з ЄС через відмову президента Віктора Януковича підписати угоду, можливість отримання цих грошей буде позитивно оцінена інвесторами, зазначають експерти.
Уряд різко змінило оцінку вартості адаптації української економіки до стандартів Євросоюзу. Прем'єр-міністр Микола Азаров і перший віце-прем'єр Сергій Арбузов заявили українським телеканалам, що Україна не просить у ЄС 160 млрд євро. Пан Арбузов підкреслив, що їм необхідно до 10 млрд євро кредитних коштів. "Приблизно у вересні я подавав розрахунки. Нам достатньо було 3-5 млрд євро, які б дали можливість нас підтримати, щоб запустити модернізацію. Криза посилилася, потрібно знову зробити розрахунки і вийти на якусь суму, але це не 160 млрд євро, це може бути 10 млрд євро. І то ми просили кредитні лінії: коли прийде час, ми повернемо ", - заявив він.
Минулого тижня президент Віктор Янукович оцінив ці витрати в 160 млрд євро, заявивши, що для реалізації угоди України необхідно отримувати від ЄС фінансову допомогу не менше 20 млрд євро на рік. Ці розрахунки підготували в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук (див. "Комерсант" від 29 листопада ). Як уточнили співрозмовники "Комерсант" в Кабміні і Мінекономрозвитку, в уряді ці цифри стали обговорювати лише за кілька днів до Вільнюського саміту.
Директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць заявляє, що не знає про нові цифрах, названих паном Арбузовим. За його словами, сума в 160 млрд євро була отримана зовсім не на підставі зіставлення потреб країни з рівнем підтримки східноєвропейських країн-членів ЄС. "Розрахунки з цифрами підтримки країн Східної Європи були дані лише як порівняння. Ми розрахували всі можливі втрати України: від збитків у торгівлі з Росією, переходу на нові техрегламенти та екологічні стандарти, виконання енергетичних директив, до збільшення резервів НБУ для стабілізації курсу гривні. За методикою МВФ резерви повинні бути не менше $ 41240000000, тоді як зараз вони становлять лише $ 20,3 млрд. Ми не заявляємо, що всі ці гроші має виділити ЄС, проте в нашому бюджеті коштів на це немає, тому левова частка може бути виділена Євросоюзом ", - вважає пан Геєць. При цьому, за його словами, в цю суму не входять витрати на модернізацію промислових потужностей. "Виходячи з рівня зношеності наших фондів - близько 80%, ця сума складе не менше 400-500 млрд євро, однак це вже завдання бізнесу, а не уряду", - пояснив пан Геєць.
Такі заяви першого віце-прем'єра свідчать про бажання відновити зірвані переговори з Євросоюзом. Про таку можливість вчора заявив президент Європейської комісії (ЄК) Жозе Мануел Баррозу. Після телефонного спілкування з президентом Віктором Януковичем він сказав, що ЄК прийме делегацію України на чолі з паном Арбузовим для обговорення угоди про асоціацію з ЄС. "На відміну від попереднього вимоги в 160 млрд євро, нова ініціатива виглядає куди більш реалістичною. І хоча такий кредит, навіть отриманий єдиним траншем, не вирішує проблем економіки, однак як мінімум знімає з порядку денного загрозу дефолту. Не випадково названа сума практично збігається з обсягом зовнішніх виплат України в 2014 році - $ 11 млрд ", - відзначає начальник аналітичного департаменту ІК" АРТ-Капітал "Ігор Путілін. Керівник аналітичного департаменту SP Advisors Віталій Ваврищук вважає, що те, що відбувається знижує ризики невиконання Україною своїх зобов'язань, що може поліпшити настрої інвесторів. "Такий крок дозволить істотно спростити залучення капіталу і приватними компаніями, що вкрай важливо для модернізації економіки", - пояснив він.
Втім, за оцінками експертів, переговори про виділення такого кредиту не знімають необхідності поновлення переговорів з Міжнародним валютним фондом. "Досвід підтримки Греції показує, що ЄС виділяє фінансування, лише у разі якщо країна досягає взаєморозуміння з МВФ ", - відзначає пан Путілін.
