Необдумані дії Нацбанку, зокрема масштабна емісія та дешева рекапіталізація банків, а також фактична недієздатність економічного блоку уряду призвели до стрімкого падіння курсу національної валюти. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявили екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Національна валюта продовжує встановлювати антирекорди. Третій раз за місяць Нацбанк опустив офіційний курс гривні до історичного мінімуму. За долар тепер дають 13 гривень 65 копійок. Це на 29 копійок нижче офіційного курсу за попередній робочий день. Нагадаємо, сьогодні на міжбанківському валютному ринку торги відкрилися з котируваннями 13,50-13,90 гривень за долар. До 12 дня долар подорожчав до 14 гривень 10 копійок.
Детальніше про причини курсової нестабільності радіостанція Голос Столиці поговорила з екс-заступником голови НБУ Олександром Савченком та президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко.
Пане Савченко, гривня продовжує слабшати, сьогодні у нас черговий рекорд. Що ви скажете з цього приводу?
– Я хочу сказати, що черговий раз я бачу неадекватні дії НБУ стосовно протидії девальваційним тенденціям. Дійсно, надходить не зовсім радісні повідомлення зі сходу країни, фактично розпочалася виборча кампанія, але такі інформаційні шоки мали б носити обмежений характер для курсу національної валюти. Якщо немає фундаментальних причин для падіння, він на наступний день, чи через два дні повертається на попередній рівень. Але ми не бачимо цього. Це означає, що валютно-курсова політика неадекватна. Фундаментально – на ринку залишається все менше доларів і з’являється все більше гривні. Гривня з’являється через непрозоре, дуже масоване і дешеве рефінансування. Ціни, за якими комерційні банки купують кредити у НБУ, менші ніж інфляція, що неприпустимо. Друга причина – це емісія. Цьому також сприяла неадекватна інформаційна політика: кілька тижнів назад навмисно було заявлено, що уряд і НБУ здійснюватимуть рекапіталізацію «Нафтогазу» через дуже масштабну емісію. Все це розхитує ринок і фактично призводить до того, що ми маємодефіцит доларів і надлишкову пропозицію гривні. Погано, що продовжуються масштабні помилки економічного блоку уряду та НБУ. А хороша інформація – що ці проблеми створені власними руками, через помилки, які можна виправити. Але для цього треба рішучі, професійні, конструктивні дії НБУ, яких я не бачу зараз, нажаль. Тобто надія є, вимагайте професійних системних рішень. Якщо чиновники не можуть цього зробити, якщо вони розписуються у безвідповідальності чи недієздатності, то треба йти у відставку і шукати більш адекватних, професійних, рішучих людей.
Пане Сугоняко, які головні причини такої ситуації на валютному ринку?
– Головна причина цієї ситуації знаходиться за межами банківської системи і за межами НБУ. Головна проблема криється в економічній політиці України, а точніше – в її зовнішньоекономічній політиці. Я критично відношусь до того, що робиться у НБУ, але скільки ви не будете міняти голів правлінь чи голову НБУ, від цього курс не поміняється, тому що курс визначається попитом і пропозицією валюти. У нас зменшився експорт, тобто ми менше отримали доларів. Зменшився й імпорт, але він на 2 мільярди перевищує експорт – по товарам – і це потрібно чимось компенсувати. Але якщо подивитися на фінансовий рахунок, то у минулому році ми отримали понад 6 мільярдів доларів надходжень з-за кордону. А в цьому році – нічого, а точніше навіть мінус 2 мільярди. Тобто 8 мільярдів по цьому рахунку у нас не вистачає. І хто б мені не говорив, і в тому числі голова НБУ, яка заявляла, що вона зупинить це падіння, не витрачаючи золотовалютних ресурсів – це сміх, нічого це не змінить. Від неї це не залежить. Це залежить від уряду, від його економічної частини, це залежить від міністра економіки, якого немає. Міністр економіки в Україні – це взагалі фігура, яка нічого не вирішує. А це головна фігура, яка б мала створити зовсім інше середовище, в якому економіка України мала б зростати. Оце завдання міністра економіки, а він Україні непотрібен. Нам потрібні люди, які будуть позичати і перекривати дефіцит нашого платіжного балансу.
