В 2017-му Рада розгляне у другому читанні законопроект «Про житлово-комунальні послуги (ЖКП)».
Прийняття нової редакції головного комунального закону назріла вже давно: за останні кілька років в Україні з'явилися товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і назріло питання з боржниками.
Документом регулюються права та обов'язки ОСББ, вводиться пеня за прострочення платежів за комунальні послуги і штрафи для несумлінних постачальників.
Що таке пеня і кому доведеться переплачувати
Відповідно до першої редакції закону, пеня за несвоєчасну оплату комуналки повинна була з'явитися вже в цьому році, однак до другого читання неприємну для боржників норму перенесли на 2018-й. Як пояснює один із співавторів законопроекту Альона Бабак, розмір пені – 0,1% від боргу. При цьому загальна сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості.
«У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожний день прострочення від суми боргу», – йдеться у законопроекті. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо заплатити 30 числа, доведеться віддати на 1% більше. Нова норма торкнеться мільйонів українців. Так, в типовій багатоповерхівці борги за комуналку є у кожної п'ятої квартири, а загальна сума заборгованості перевищила в Україні 23 мільярди гривень.
У новій редакції закону «ПРО ЖКП» також зазначено: якщо споживач не платить більше місяця, комунальні послуги їй можуть відключити. При цьому не можна відключити електроенергію і газ, у той же час «перекрити» тепло (якщо є технічна можливість), холодну і гарячу воду за борги. Про відключення повинні попередити за 30 днів.
За неякісні послуги будуть штрафувати постачальників
У новій редакції закону парламентарі пропонують карати за неякісні послуги постачальників. Так, якщо частіше, ніж два рази на рік, відключають комунальні послуги або ж надають їх у неповному обсязі або в неналежному якості, виконавець зобов'язаний сплатити неустойку в двократному розмірі від вартості неякісної слуги.
Через дві хвилини після відкриття крана температура гарячої води повинна коливатися в межах 50-75 градусів. Якщо температура – 45-49 градусів, згідно з чинним законом, платити за неї можна на 10% менше. Якщо температура в крані від 40 до 44 градусів – можна платити на 30% менше, а якщо нижче 40 градусів – за гарячу воду можна платити по тарифу на холодну воду.
Нормативи для гарячої води:
50-75 градусів – сплачувати 100%
45-49 градусів – платити 90%
40-44 градуси – сплачувати 70%
Менше 40 градусів – платити по тарифу на холодну воду
Якщо ж Рада прийме нову редакцію закону «ПРО ЖКП», постачальник повинен буде заплатити штраф. Так, чинний тариф «Київенерго» – 83,1 гривні за кубометр гарячої води. До примур, сім'я з трьох осіб за місяць використовує 4,8 кубометрів гарячої води. Якщо температура води, наприклад, не 50, а 49 градусів, замість 398,8 гривень можна заплатити 358 гривень (на 10% менше), а постачальник послуги повинен буде заплатити штраф у розмірі понад 700 гривень.
Перераховувати платіжки повинні самі компанії-постачальники після того, як до них письмово звертаються споживачі. Представник компанії має заміряти температуру води і скласти акт. Якщо постачальник послуги звернення проігнорує – можна йти в суд. Як каже юрист Олена Проценко, кияни дуже рідко користуються своїми правами у питаннях ЖКГ і не поспішають звертатися в суд, якщо з-за поганого тиску в системі на останніх поверхах багатоповерхівок погано надходить вода, або ж замість гарячої води – тепла.
Українців зобов'яжуть подавати показники лічильників
«Як свідчить перша половина опалювального сезону, не всі власники індивідуальних лічильників опалення вчасно передають їх показання енергокомпанії», – відзначають в «Киевэнеого». Однак платити за використані Гкал все-таки доводиться. Загальну суму розподіляють між квартирами без індивідуальних теплових лічильників, в результаті суми в платіжках за опалення можуть досягати 10 тисяч гривень.
На даний момент в Законі не вказано, хто зобов'язаний подавати свідчення індивідуальних теплолічильників і хто цей процес контролює. У новій редакції закону «ПРО ЖКП» цей обов'язок покладають на самих споживачів.
До речі, на цьому «комунальні нововведення» для українців не закінчуються. Профільні комітети Ради підготували законопроект «Про енергоефективність будівель». Як розповідає один з авторів документа, народний депутат Олексій Рябчин, енергоаудит після прийняття закону повинні будуть пройти:
Новобудови
Будівлі, в яких розташовані органи державної та місцевої влади
Житлові багатоповерхівки, які претендують на участь в державних програмах
«Я, разом з Оленою Бабак, комітетом ЖКГ, ми об'єдналися і подали версію, під якою підписалися представники всіх політичних сил. Це дає мені можливість припускати, що цю редакцію законопроекту в парламенті підтримають», – розповідає Олексій Рябчин.
Зазначені законопроекти повинні прийняти як мінімум до квітня – це необхідно зробити для запуску Фонду енергоефективності.
