Незважаючи на оплату населенням 95% комунальних послуг - взимку Україна буде мерзнути?

Photo

Україні загрожує повторення сумного досвіду замерзлого міста

Підготовка до опалювального сезону йде згідно з планом, і комунальне господарство країни вже на 70% готове зустріти холоди. Про це рапортують  Азарову профільні міністри і віце-спікери. Однак подібні доповіді аж ніяк «не гріють» експертів галузі. Заморожування рахунків місцевих  органів влади Держ-казначейством, триваючий процес накопичення боргів перед енергетиками лягають в основу досить сумного  сценарію - взимку Україна буде мерзнути.

Невтішними прогнозами експерти комунального сектора економіки поділилися з журналістами минулого тижня. Першорядною причиною  для занепокоєння генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко називає рекордні борги перед постачальниками електроенергії.  За підсумками першого півріччя вони склали без малого 14 млрд грн. Причому сума заборгованості продовжує зростати.

Експерт пояснює, що населення є самим дисциплінованим платником. Сума погашених комунальних платежів коливається в межах  95% від тарифної вартості спожитих послуг. Однак проблема полягає в тому, що ціни на послуги ЖКГ для населення не є економічно  обгрунтованими. І традиційно покриття цінової різниці лежить на державному бюджеті країни. Але в поточному році ситуація виглядає катастрофічно.  Левову частку вказаної суми енергетикам заборгував саме держбюджет.

Ще в березні поточного року Кабінет міністрів України затвердив порядок надання місцевим органам влади субвенцій на покриття тарифної  різниці при оплаті послуг централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення (Постанова № 167 від 20.03.2013 р.). Згідно з документом, 3,5 млрд  грн будуть спрямовані на погашення державного боргу за воду і ще 1,7 млрд грн - за тепло. Однак, як стверджують експерти, до теперішнього  часу місцеві бюджети грошей так і не побачили.

У підсумку вся виробничо-комунальна галузь живе в борг, продовжуючи його стрімко нарощувати: держава повинна місцевим бюджетам,  місцеві бюджети повинні водоканалам, водоканали повинні обленерго. А останні, фактично на 99% приватизовані, з боржниками особливо не церемоняться.  У підсумку відключення від електроенергії об'єктів теплокомуненерго в особі тих же водоканалів і ТЕС стало сумною традицією з катастрофічними  наслідками.

Досить згадати ситуацію на Вуглегірської ТЕС. В результаті вибуху котельно-турбінного цеху і швидко поширився на всю станцію  пожежі загинули 4 робітників, ще 27 людей отруїлися чадним газом. Повністю знищені 4 турбіни. Місто з 12 тисячами жителів залишився без світла  і води. Чи не стерлася з пам'яті і крижана блокада, в якій був змушений виживати лютої як ніколи взимку Алчевськ.

Ситуацію в 2013 році посилює ще один фактор. Держказначейство ось уже кілька місяців поспіль блокує рахунки місцевих органів влади, що не  пояснюючи причин того, що відбувається. І це мовчання відверто лякає мерів міст. Досить символічно, що боротьбу з урядом за право  користування заробленими грошима очолив мер Донецька. Міський голова шахтарської столиці запропонував своїм колегам об'єднатися і  на Раді регіонів прийняти спільну резолюцію, переклавши всю відповідальність за можливі комунальні катастрофи на плечі Кабінету
міністрів.

Місцеві органи влади сьогодні не можуть здійснювати платежі навіть за поточним аварійного ремонту підземних комунікацій. Не кажучи вже про  комплексних капітальних заходах з підготовки до зими: перекладки ділянок зношених трубопроводів, формування резервів мазуту  і вугілля для ТЕС, поточного обслуговування обладнання теплових та атомних електростанцій (про їх модернізації і мова не йде), інших невідкладних  потребах. Досить сумнівно, що з цими роботами місцева влада зможе впоратися за пару місяців до настання холодів у разі розблокування  казначейських рахунків.

За словами заступника генерального директора Центру досліджень енергетики (EIR Center) Вадима Гламаздина, у разі якщо електростанції не проведе  до початку опалювального сезону хоча б планові ремонти, обладнання може не витримати сезонного збільшення навантаження. Як правило, з настанням  перших холодів споживання електроенергії різко збільшується на 10-15%. «Будь-які неполадки в енергосистемі взимку більш серйозні і критичні,  ніж у теплу пору року. Наприклад, якщо влітку припиняють подачу гарячої води - її безболісно відновлюють. А взимку через аварійний  відключення замерзнуть труби », - говорить експерт.

Гламаздін пояснив, що основне навантаження лежить на ТЕС і АЕС. Причому лідерами в цьому плані є саме теплові електростанції, які  виробляють 63% необхідної країні енергії. Ресурс енергоблоку ТЕС - 100 000 годин роботи. При роботі більше 170 000 годин блок переходить кордон  граничного ресурсу. А після 200 000 годин - схильний повного фізичного зношення. Найновіший енергоблок на українських ТЕС запущений в експлуатацію  в 1978 році. Обладнання більше 90% теплових станцій вичерпало свій ресурс. А близько 60% ТЕС не придатні до подальшої безпечної експлуатації.

Найцікавіше в цій історії - відповідна реакція Міністерства енергетики. Директор департаменту електроенергетики Сергій Меженний  заявив, що експерти сильно вже згущують фарби. За його словами, країну врятує зниження обсягів виробництва ряду галузей промисловості. У  Зокрема, хімічної. Отже, зменшиться і споживання енергії.

«У минулому сезоні споживання навіть не дотягли до прогнозованих обсягів», - заявив Сергій Меженний. Що ж, більш конструктивною  позиції для представника уряду, який на всю країну кричить про активізацію та ефективності розвитку вітчизняної економіки,  не придумаєш. Втім, це вже зовсім інша історія ...