Другий тиждень на російському фондовому ринку триває продаж активів, викликана подіями в Криму. Найближчим часом відтік капіталу може посилитися, попереджають експерти.
Російські та західні ЗМІ в один голос назвали 3 березня 2014 "чорним понеділком" для російського фондового ринку. У цей день до кінця торгової сесії основний індекс ММВБ звалився на 11 відсотків. Такого обвального падіння не було з кінця 2008 року, коли вибухнула світова фінансова кризу. Доларовий індекс РТС обвалився 3 березня на 12 відсотків.
Інвестори занепокоїлися після того, як 1 березня Рада Федерації дав право президенту на введення російських військ на Україну, а в Криму з'явилися військові без знаків розрізнення, в яких журналісти впізнали російських солдатів. Після цього на півострові почалося протистояння між прихильниками приєднання його до Росії і тими, хто хоче бачити регіон у складі України. Вже наступного тижня Євросоюз може відповісти на дії російської влади новими санкціями. Якщо вони будуть жорсткими, відтік капіталу з Росії посилиться, попереджають опитані DW економісти.
Інвестори чекають новин
Після обвального падіння курсу акцій, що сталося 3 березня, російський фондовий ринок дещо відіграв втрати. Тепер інвестори завмерли в очікуванні того, що буде далі, пояснює економіст, засновник консалтингової фірми Macro-Advisory в Москві Крістофер Уїфер. Найближчим часом динаміка ринку буде определятьcя двома факторами: чи вдасться досягти компромісу з приводу ситуації в Криму, і чи запровадить Євросоюз нові, жорсткіші санкції проти Росії, зазначив Уїфер в інтерв'ю DW.
Акція протесту проти приєднання Криму до Росії
"Якщо не буде досягнуто згоди по Криму, і санкції проти Росії виявляться занадто жорсткими, реакція фондового ринку буде негайною", - Констатує експерт. Якщо ж міжнародному співтовариству і російським властям вдасться домовитися, і загроза санкцій буде знята, фінансовий ринок, ймовірно, відреагує зростанням, вважає він.
Головне побоювання інвесторів на сьогоднішній день полягає в тому, що нові санкції - якщо вони будуть введені - остаточно підірвуть і без того слабке зростання російської економіки, пояснює Уїфер. За його словами, введення Заходом обмежень також створить репутаційні ризики для Росії, що може негативно вплинути на настрій інвесторів у довгостроковій перспективі.
Банки і "Газпром" - під ударом
Перші санкції проти Росії Євросоюз ввів 6 березня, призупинивши переговори про полегшення візового режиму і про укладення нового базового договору між Брюсселем і Москвою. Нові обмежувальні заходи можуть бути прийняті вже в понеділок, 17 березня. Про це у вівторок, 11 березня, заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. У ході прес-конференції він повідомив, що відповідне рішення вже прийнято, але не пояснив, про яким саме заходи йдеться.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск
Від того, наскільки жорсткими виявляться ці санкції, багато в чому буде залежати реакція інвесторів, вважає Крістофер Уїфер. Санкції м'якого характеру - Наприклад, заборона на в'їзд до ЄС для окремих громадян або виключення Росії з "великої вісімки" - створили б для Москви певні незручності, але навряд чи стали б новим потрясінням для фондового ринку, міркує експерт.
Більш жорсткі заходи, які можуть торкнутися взаємини Росії з Євросоюзом у фінансовій сфері, Уїфер охарактеризував як "руйнівні" для російської економіки. За його словами, на такі обмеження ринок, швидше за все, відповість новим падінням: російські компанії можуть втратити до 10 відсотків капіталізації.
Влада у боротьбі з волатильністю
Експерти очікують, що оголошення жорстких санкцій посилить тиск і на курс рубля, який також відреагував падінням на новини про можливу військової операції Кремля на Україну. Якщо Росія виявиться ізольованою міжнародним співтовариством, відтік капіталу зросте, попереджає Йохен Вермут (Jochen Wermuth), керуючий партнер німецької інвестиційної компанії Wermuth Asset Management, що спеціалізується на роботі на російському ринку. За його словами, подальше падіння курсу рубля і вартості акцій російських компаній вдалося запобігти лише завдяки серйозному втручанню з боку влади.
Для підтримки курсу рубля тільки 3 березня банк Росії провів валютні інтервенції на рекордну суму в 11,3 млрд доларів, що становить 2,3 відсотка всіх валютних резервів Росії. Для порівняння - в розпал світової фінансової кризи, у грудні 2008 року, Центробанк витратив на ананлогічние цілі 57 млрд доларів, відзначає газета The Financial Times. Крім того, для зниження ризику інфляції і боротьби з волатильністю фінансового ринку регулятор підвищив ключову ставку з 5,5 відсотка до 7 відсотків річних, наголошувалося в прес-релізі ЦБ, оприлюдненому 3 березня.
За оцінками аналітиків банку ING в Москві, які наводить агентство Reuter, у випадку загострення кризи на Україну відтік капіталу з Росії в цього року може скласти від 100 до 150 млрд доларів. У 2013 році цей показник, за даними ЦБ, досяг майже 63 млрд доларів. Втеча інвесторів з російських активів цілком зрозуміло, вказує Йохен Вермут: "Якщо Росія в порушення норм міжнародного права може приєднати цілі частини іноземної держави, хіба можна сподіватися, що приватна власність буде там в безпеці? "
