Професор Райнер Лінднер (Rainer Lindner) є виконавчим директором Східного комітету німецької економіки - дуже впливової в Німеччині організації, що представляє інтереси німецьких компаній, що займаються бізнесом на пострадянському просторі й у Східній Європі. В інтерв'ю DW він пояснив, чому Києву зараз терміново необхідна фінансова допомога.
DW : Новий перехідний уряд у Києві терміново потребує іноземної фінансової допомоги та запросило її, зокрема, у Міжнародного валютного фонду (МВФ). Мова йде про 35 мільярдах доларів або приблизно 25 мільярдах євро на 2014-2015 роки. Україна на порозі банкрутства?
Райнер Лінднер: Економічні загрози, дійсно, великі. У країні майже не залишилося валютних резервів, щоб обслуговувати не тільки зовнішні, але і внутрішні борги. Соціальна система на межі краху, тут терміново потрібні свіжі гроші, причому гроші, надання яких не пов'язане з вимогою швидких реформ, які зазвичай висуває МВФ. Зараз мова йде саме про порятунок самої держави, не піднімаючи питання, чи збереже воно свою територіальну цілісність.
- І ви виходите з того, що МВФ надасть гроші без попередніх умов?
- Мені здається, що МВФ домовиться з європейськими партнерами і США про надання допомоги, що буде зроблена спроба хоч якось убезпечити Україна. Без такої фінансової підтримки Заходу вона в найкоротші терміни виявиться банкрутом.
- А як взагалі вийшло, що справа зайшла так далеко?
- Україна багато років страждала від дуже високих цін на газ. Одночасно дуже низькими виявилися ціни на її найважливішу експортну продукцію, наприклад, на зерно і сталь. Так що тут важко було генерувати великі доходи. Додайте до цього численні субсидії, які доводилося виплачувати державі, і яскраво виражений бюрократизм. Дуже важливим фактором є, природно, і корупція, яка виснажила країну. Зокрема, численна родина колишнього президента теж багато чого привласнила.
- Наскільки розвинені економічні зв'язки України з Німеччиною і в цілому з Європейським Союзом?
- Торговий оборот з Німеччиною складає близько 7 мільярдів євро, і в останні роки ця цифра залишалася стабільною. У деяких галузях, наприклад, у сільському господарстві, в автомобільному секторі і в області IT Україна цілком конкурентоспроможна. У цих сферах були плани розширення співробітництва. На Україні діють приблизно 500 німецьких підприємств, і зараз, в умовах загострення ситуації, вони, природно, стурбовані своїм майбутнім.
У Євросоюзу з Україною мається модернізаційні партнерство, торік навіть планувалося підписати угоду про вільну торгівлю, але до цього справа поки не дійшла. Власне, саме через це непідписаного договору і почався конфлікт: люди на Майдані заявили, що вони хочуть в Європу. Однак ментальність та ідентичність у жителів України настільки різні, що країна розколота, і це призвело до тих зіткнень, які ми бачили в останні тижні і місяці.
- Що ви зараз радите німецьким фірмам, що працюють на Україні?
- Їм, звичайно ж, слід уважно стежити за розвитком подій в найближчі дні і тижні: не дійде справа до конфлікту, при якому під загрозою опиняться якісь активи? У такому випадку доведеться діяти дуже швидко.
- Ви вважаєте, що можливі насильницькі дії?
- Я думаю, що в східних областях спрацюють сценарії деяких бурхливих протестів і що багато великі міста, як Харків, Донецьк чи Одеса, можуть перейти в руки проросійських активістів. Це не означає, що вони стануть російською територією.
Просто Київ не зможе контролювати місцеві органи влади. Так що мова йде не про розкол країни на дві держави, а швидше про розкол при здійсненні урядових повноважень. Уряд не зможе впливати на деякі регіони, і це, природно, позначиться на економічних зв'язках всередині країни.
Що стосується Криму, то на даний момент можна констатувати, що він теж не є російською територією, однак там домінуючу роль грає проросійський уряд, яка отримує підтримку ззовні. Якщо ситуація на Україні залишиться такою, яка вона зараз, то є надія, що в ході переговорів окремі частини знову утворюють єдину країну. Якщо справа дійде до війни, до майбутнє всієї України видається мені у вельми похмурих тонах.
