ВчераСША оголосили про продаж 5 млн барелів нафти зі своїх стратегічних резервів (вони оцінюються в 696 млн барелів). За останні 25 років таке відбувалося лише двічі - під час воєн у Перській затоці і в Лівії. Тому зараз подібне рішення здається цілком логічним кроком у розвитку загроз США на адресу Росії - ціна на нафту марки WTI (яку в основному роблять у США) тут же впала на $ 2 - до $ 98 за барель. І хоча ми експортуємо нафта інших сортів, теоретично вкидання американських резервів може призвести до переділу ринку. До того ж, якщо США таким чином позначили головний важіль тиску на Росію, за цим може послідувати повномасштабна енергетична війна проти нас за участю Ірану, Саудівської Аравії та інших країн ОПЕК.
Slon за допомогою експертів спробував прорахувати, ніж така війна загрожує Росії і решті світу. Адже саме ці, максимальні ризики зараз впливають на прийняття політичних рішень і, можливо, на результат усього кримсько-українського конфлікту. На думку експертів, ймовірних сценаріїв економічної війни два.
Сценарій 1: США обрушать ціни на нафту
Для цього США можуть використовувати не тільки свої резерви, але й потужності залежать від них Ірану, Іраку та Саудівської Аравії. Якщо вони помітно збільшать експорт нафти, ціна впаде. Зараз основні покупці нафти, Європа і Китай, разом споживають близько 20 млн барелів нафти на добу. Тому поява на ринку зайвих 2-3 млн барелів на день може всерйоз вплинути на ситуацію.
| Андрій Дьяченко, портфельний керуючий «Альфа-Капітал» На поточний момент попит на нафту не дуже стабільний, пропозицію вже значно його перевищує, і створити надлишкову пропозицію не так складно. При критичній необхідності США можуть не тільки повністю задовольняти свої потреби в нафті, а й виступити донором на ринку. Роман Ткачук, старший аналітик «Норд-Капітал» США і Саудівська Аравія - давні партнери, у політичних та економічних питаннях вони діють заодно. Саудівська Аравія видобуває 10 млн барелів на добу, вона може приблизно на 1 млн барелів на добу збільшити поставки. Ірак вже нарощує постачання - він добуває 3,5 млн барелів на день і теоретично теж може збільшити експорт на 1 млн барелів на добу. |
Іран зараз не може вільно продавати нафту через санкції США та Європи, а також квоти, встановленої ОПЕК. Але міністр нафти Ірану наприкінці минулого року заявив про плани наростити видобуток з 2,7 до 4 млн барелів на добу в 2014 році, навіть якщо ціни будуть падати. Серйозне падіння цін на нафту за інших рівних не вигідно ні одній з країн ОПЕК, але вони куди менш чутливі до нього, ніж Росія. Так, бюджет Саудівської Аравії на 2014 рік орієнтується на $ 80 за барель.
| Роман Ткачук Падіння ціни до $ 80 за барель - це цілком реально, тому що це більш-менш влаштовує партнерів США. Для Росії ж таке падіння критично - У бюджеті на 2014-2016 роки закладена ціна $ 97 за барель. Андрій Дьяченко У гіршому випадку я очікую короткострокового зниження цін на нафту до $ 50-60 за барель. Це дуже сильно вдарить і по іншим виробникам, тому в перспективі чекаю, що ціни будуть на рівні $ 80-100 за барель. |
Сценарій 2: Європа відмовляється від наших нафти і газу
За даними Росстату і ФТС, Росія продає в країни далекого зарубіжжя близько 5,6 млн барелів нафти і нафтопродуктів в день (середнє за 2012 рік). Основна частина йде в Європу, вона купує у Росії третину всієї необхідної нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу - разом це близько 4,4 млн барелів на день . Як вище вже згадували експерти, США, Саудівська Аравія, Іран і Ірак здатні багато в чому компенсувати цей об'єм. Але чи можливо це на практиці?
| Андрій Дьяченко Якщо західні країни введуть санкції проти Росії, країни ОПЕК будуть за. Вони можуть заповнити обсяги недопоставок з Росії на осяжний горизонт. У цього є свої інфраструктурні витрати - не всі країни Близького Сходу можуть з легкістю постачати нафту до Європи, для цього потрібні додаткові танкери або трубопроводи. Але на ринку вже є надлишкова пропозиція, і наші суперники знайдуть баланс, щоб скористатися звільнилася нішею. |
За грубими оцінками, для перевезення 4,4 млн барелів нафтопродуктів в день потрібні два середніх морських танкера (Всього у світі їх близько 4 тисяч) або 20-30 малогабаритних танкерів. Крім того, нафту можна перевозити і залізницею.
| Андрій Дьяченко У поточній ситуації Європі вигідніше качати нафту по російському трубопроводу. Але якщо США перейдуть на власну нафту і перестануть закуповувати її на Близькому Сході, вивільняться її додаткові обсяги для Європи. У підсумку маршрути доставки скоротяться. |
На думку експертів, Росія не зможе продавати ті ж обсяги нафти в Китай та інші більш лояльні країни - Китай скорочує закупівлі на зовнішньому ринку через економічного спаду. Але ще серйозніше будуть втрати, якщо Європа перестане купувати наш газ.
| Андрій Дьяченко Частина європейський країн будуть проти антиросійських санкцій. Це Болгарія, Сербія - країни, через які повинен проходити газопровід «Південний потік». Будівництво газопроводу дає їм знижки на газ, привертає російські інвестиції, створює робочі місця і допомагає економічному зростанню. Країни, які менше зав'язані на Росію, можуть виступити за санкції. Роман Ткачук Холодна зима закінчилася, опалювальний сезон пройшов. У Європи є тактичні запаси газу, які допоможуть протриматися як мінімум місяць. До того ж є альтернативні постачальники - Норвегія, Алжир та інші. Але повністю закрити потребу вони не можуть. І все одно складається тривожна для нас ситуація. Акції «Газпрому» падають , Україна вже загрожує перекрити наші поставки в Європу. А щоб переорієнтуватися на Китай, потрібен не тільки газопровід, потрібно будувати газосжіжающіе заводи. При цьому в нових умовах ціни контрактів з Китаєм будуть переглядатися. |
Цифри показують, що принаймні нафтова частина нафтогазової війни проти Росії можлива. І розвиватися вона може приблизно по такому сценарієм. США нарощують виробництво нафти, витрачають її запаси і відмовляються від закупівель на Близькому Сході. Саудівська Аравія, Ірак і Іран перенаправляють свою нафту з США в Європу і економлять на доставці. Вивільнені кошти вони направляють на інфраструктуру для доставки нафти до Європи по суші і паралельно також активізують виробництво. Європа перестає закуповувати нафту в Росії. Китай та інші азіатські країни забирають частину надлишкової російської нафти, але за зниженими цінами. Враховуючи, що зараз нафта приносить Росії рівно третина всіх доходів від експорту, наші втрати вимірюються кількома трильйонами рублів на рік.
