Китай може стати геополітичним виходом для затиснутою в лещата між ЄС і МС України. Обсяг товарообігу між країнами зростає високими темпами, а перспективи розвитку обіцяють нашій країні статус житниці всієї південно - східній Азії.
Україна стоїть чи не перед самим важливим вибором з моменту здобуття незалежності. Вже найближчим часом уряду необхідно остаточно вирішити з ким йти далі. Ближчий нам Митний союз, де править бал Росія має як плюси так і мінуси. Російська федерація поглинає левову частку українських товарів йдуть на експорт і продає такий необхідний Україні природний газ. Однак, її мінливі зовнішньоторговельні настрою і нескінченні претензії і перевірки не припиняються вже кілька років поспіль і економічні відносини з північним сусідом все більше схожі на шантаж, який Кремль вже навіть не намагається приховувати.
Другим варіантом для України може стати Європейський союз, який вабить своїм високим рівнем життя, але поки виставляє лише вимоги, нічого не пропонуючи натомість. Крім того, ЄС просто нездатний прийняти той обсяг поставок продукції з України, від якого у випадку цього союзу відмовиться Росія.
Вогнедишний вектор
Геополітичним виходом для нашої країни може стати вибір на користь Китаю, якому немає діла до політичної обстановки в нашій країні і претензій із загального минулого.
Країни вже активно співпрацюють у різних галузях економіки. «Україна і Китай - країни, що розвиваються. У таких економіках державні інститути, як правило, далекі від ідеалу. Тому співпраця бізнесів таких держав вимагає співпраці також і на рівні урядів. Для того, щоб задати тон, створити відповідний бізнес-клімат. Враховуючи незначну географічну віддаленість між нашими країнами, торгово-економічні відносини повинні розвиватися досить інтенсивно », - заявив каналу БТБ професор школи бізнесу Університету Гонконгу Жіганг Тао.
За даними міністерства доходів і зборів, обсяг товарообігу з Китаєм займає друге місце серед 217 країн - торговельних партнерів України. Питома вага експортно-імпортних операцій з Китаєм становить 8% загального товарообігу України. Основу експорту з України в Китай складають промислові і продовольчі товари, транспортні засоби та запасні частини. В Україні затребувані технологічна китайська продукція, техніка, товари легкої промисловості, прокат.
За підсумками минулого року, товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 10 млрд. За вісім місяців 2013 цей показник зріс порівняно з січнем-серпнем 2012 року на 16,6% до $ 7,3 млрд. Як зазначають у міністерстві доходів і зборів, зовнішня торгівля між країнами в поточному році має тенденцію до зростання як за рахунок збільшення обсягів імпорту (на 9,2%), так і експорту (на 46,4%).
«Прикладом того, що ми можемо ставити цілі і їх досягати є зростання товарообігу c $ 1,5 млрд. За останні півроку ми вийшли на обсяг товарообігу $ 5,4 млрд, що дає нам підстави припускати, що товарообіг зростатиме і це завдання виконується », - запевняє перший віце прем'єр-міністр Україна Сергій Арбузов.
На сьогодні країни домовилися про цілий ряд проектів. Особливу увагу Китай приділяє інвестуванню в сільське господарство України. Спільна робота в агропромисловому комплексі між країнами почалося ще в 2011 році, саме тоді був підписаний меморандум про співпрацю.
У наступні 50 років Піднебесної буде виділено близько 3 млн. га української землі. Як йдеться в заяві китайської компанії, угода була підписана в червні між Xinjiang Production and Construction Corps і KSG Agro. За даними деяких ЗМІ сума операції перевищує більш ніж $ 2,6 млрд.
Наступного року розпочнеться реалізація проекту відновлення систем зрошення в Україні за рахунок залучення інвестицій на $ 3 млрд з Китаю. «Отримано доручення Кабміну на відпрацювання цього проекту. Це тривалий процес, необхідно затвердити і погодити техніко-економічне обгрунтування, але я сподіваюся, що з наступної весни-літа ми почнемо втілювати цей проект у життя, - каже міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
Як уточнив міністр, з $ 3 млрд половина кошти буде виділена грошовими коштами і ще на $ 1,5 млрд Китай поставить устаткування.
Наприкінці минулого року країни підписали кредитну угоду між НАК "Нафтогаз України" і Державним банком розвитку КНР про фінансування реалізації програми заміщення природного газу українським вугіллям на загальну суму $ 3,656 млрд. під державні гарантії уряду України. Як повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабміну, передбачено реалізацію чотирьох інвестиційних проектів. Їх реалізація дозволить Україні значно скоротити імпортозалежність і підвищити свою енергетичну безпеку. А також значно наростити валові обсяги внутрішнього виробництва і споживання, в результаті впровадження сучасних технологій та будівництва відповідної інфраструктури.
Співпрацюють країни і фінансової та енергетичних сферах. При цьому, на думку чиновників, найбільш успішно співробітництво в банківській сфері. «Ми підписали угоду на рівні центробанків по угоді своп. Після вступу даного контракту в дію наші контрагенти - китайські і українські - зможуть розраховуватися за контрактами в національних валютах », - розповідає Сергій Арбузов. За його словами, серед стратегічних напрямів майбутньої співпраці АПК, розвиток транспортної та портової інфраструктури для нарощування українського експорту та покращення транзитних можливостей країни, а також літакобудування, космічна галузь, наука, культура і медицина.
Східна казка
Сьогодні економічні відносини між країнами виходять на новий виток розвитку. Новий рівень у відносинах між країнами відбудеться після візиту президента України Віктора Януковича в грудні цього року.
«У ході цього візиту, будуть підписані 12 документів з різних напрямів, в яких закріплюється стратегічний характер наших відносин. Там розписано на п'ять років, що і як потрібно спільно зробити. Це дуже серйозні амбіційні проекти », - стверджує голова правління Асоціації українсько-китайського співробітництва, екс - посол України в Китаї Ігор Литвин.
Китай своєї геополітичної, товарної, масою, геоекономіки є для нас стратегічним партнером. «Провідні китайські експерти мені по секрету сказали, що Україна обрана головним європейським плацдармом, точно так, як Південна Корея обрала Словаччину », - зауважив політолог Дмитро Видрін.
При цьому, як наполягають експерти кредити Міжнародного валютного фонду для України не вихід, а швидше шлях в нікуди. На відміну від китайських грошей, які пропонують інвестування під проекти. «Цього року я брав участь у підписанні чотирьох договорів з різними суб'єктами КНР. У сумі вони більше, ніж ми можемо отримати грошей від кого б то не було. Мова йде про $ 20 млрд », - акцентує Дмитро Видрін.
Тісна співпраця з Китаєм дозволить Україні піти від необхідності рухатися в напрямку ТЗ або ЄС під тиском обох сторін. Угода між нашим урядом і китайською компанією Chinese Xinjiang Production and Construction Corps щодо масштабного проекту зі свинарства і вирощуванню кормових культур на суму $ 2,6 млрд, за прогнозами американських ЗМІ, може вже в найближчі 10 років зробити Україну найбільшим виробником основних сортів зернових культур, молочних продуктів, курятини і м'яса. Завдяки Китаю, більш реальні риси знаходить і прагнення України до енергетичної незалежності враховуючи плановані спільні будівництва заводів і розробки сланцевого газу в нашій країні.
Сам собою відпаде і питання експорту, обсяги якого ЄС поглинути не здатний, а Росія все частіше від нашої продукції «крутить носом». Піднебесна ж з її 1,4 - мільярдним населенням, яке щорічно тільки збільшується, потребує насамперед у продовольстві. Китай і сьогодні найбільший імпортер продукції сільського господарства. У України ж у свою чергу минуле житниці, а із залученням китайських інвестиції і технологій таке ж і майбутнє. Крім того, нові робочі місця дозволять нашій країні підвищити рівень життя населення і модернізацію багатьох областей.
Шовковий шлях
І не тільки Китай цікавий Україні на південному сході Азії. Як заявляє президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко, найбільш перспективним напрямком експорту українського зерна є Китай, Японія, Південна Корея, Індонезія, Малайзія і В'єтнам. Навесні майбутнього року в цих країнах планується провести серію конференцій, які презентують українську сільськогосподарську продукцію. «Південно-Східна Азія - це країни з економікою, що зростає, найбільший відсоток народонаселення додається безпосередньо в цих країнах, тому є сенс акцентувати експорт української сільгосппродукції на ці ринки », - вважають в УЗА. А враховуючи всі ці фактори Україні під силу виробляти такі обсяги сільгосппродукції, щоб тільки 20% від загального обсягу виробленого покривало внутрішнє споживання, решта ж йшло на експорт.
