Не варто називати Україну «банановою республікою» - «бананові» республіки живуть набагато краще, ніж ми

Нещодавно по свіжих вражень я розповідав про те, як стрімко розвивається В'єтнам, сьогодні - деякі спостереження слідами подорожі в далекий Еквадор.

Перший і головний висновок, який для себе зробив, - не варто називати Україну «банановою республікою». Деякі «бананові» республіки живуть набагато краще, ніж ми.

Еквадор ... Офіційна мінімальна зарплата, встановлена ​​урядом на рівні прожиткового мінімуму, - 300 доларів, на практиці ж майже ніхто не платить співробітникам менше 500 доларів на місяць. Так, тут в ходу справжній американський долар, власна національна валюта відсутня як така. Саме доларизація, за оцінками експертів, допомогла стабілізувати економіку країни на початку 21 століття. Ціна бензину, між іншим, - 30 центів. Попросту бензин продається за ціною, близькою до собівартості виробництва, тобто для внутрішнього ринку компанії постачають паливо по такій ціні, по якій його може споживати населення, заробляючи, в основному, на експорті. Звичайно, Еквадор - нафтовидобувна країна. Але, з іншого боку, Україна - сільськогосподарська країна. Чому ж у нас такі дорогі продукти харчування? До речі, про продукти. Всього на 3 долари ми набрали на дві сім'ї стільки фруктів, що через три дні частина з них довелося викинути.

Якщо нафта тримає перше місце серед експортних продуктів, то відразу за нею йдуть всі ті ж банани і ... троянди. Пояснення просте: в латиноамериканській республіці круглий рік весняна погода. До речі, як виявилося, троянди, які у нас часто видають за голландські, насправді родом з Еквадору, хоча везуть їх, дійсно, через Нідерланди.

Нарешті, ще одна найважливіша галузь економіки - міжнародний туризм. Він росте швидкими темпами: у минулому році сюди приїхали 1,1 мільйона туристів, а роком раніше - 800 000, при тому, що населення країни становить близько 15 млн. чоловік. Звичайно, тут є всі умови для бурхливого розвитку галузі: тут і мальовничі океанські берега для любителів пляжного відпочинку, гори і Джунг для шанувальників екстриму, і така неповторна перлина, як галапагоські острова. Але ... ж і у нас є Крим і Карпати, які за певних умов могли б стати справжньою казкою для туристів.

Поліції на вулицях еквадорських міст практично не видно, незважаючи на це тут дуже спокійно, хоча ще 10-12 років тому за ним було страшно ходити. Бурхливі політичні події, що супроводжувалися регулярної зміною влади, призвели в підсумку до того, що в 2006 році пост президента зайняв представник лівих сил Рафаель Корреа. Лівий-то він лівий, але це людина з блискучою освітою, отриманим в університетах Європи та США, і з досвідом роботи на посаді міністра фінансів. Латиноамериканські парадокси: Корреа проголошує антиамериканські гасла і дружить з президентом Венесуели Уго Чавесом, а економіку його країни при цьому цементують американський долар і інвестиції приватних компаній США. Сполучені Штати є також головним торговим партнером Еквадору і в імпорті, і в експорті продукції.

Як розповідають місцеві підприємці, відкрити свою справу тут неймовірно просто, і податкові органи дуже лояльні до приватного бізнесу. Це країна сієсти, і тут звикли все робити неспішно, але всі, з ким мені довелося поспілкуватися, стверджують: держава сьогодні робить максимум для того, щоб тут створювалися нові й нові бізнеси.

Як не дивно, у цій далекій країні вже досить багато українців, чому сприяє наявність безвізового режиму. До того ж тут не потрібен отримувати дозвіл на роботу, чи то пак країна заохочує здорову конкуренцію на ринку праці.

Одна українка, з якою мені довелося познайомитися, живе тут вже 18 років, викладає в університеті інформатику, не маючи вченого ступеня доктора філософії. Її щомісячна зарплата - 1800 доларів. Дізнавшись, що я керую міжнародної ІТ-компанією і маю досвід викладання в українському вузі, вона тут же запропонувала мені читати лекції для студентів. Характерно, що мої посилання на незнання іспанської мови, були відкинуті коротко: «Дамо перекладача». Дрібна деталь, але вона прекрасно ілюструє прагнення еквадорців до розвитку. До речі, ІТ-галузь - одна з напрямів, якому тут приділяють все більше уваги, тому знання успішних фахівців, від розробників до менеджерів, дуже затребувані.

Коли, повернувшись додому, я розповів про «банановому Еквадорі» одному знайомому, він із сумом подивився на мене і повідомив, що сам недавно повернувся з Нігерії. «Дуже багато в чому і в Нігерії живуть краще, ніж ми», - це вже не мої слова.