Ситуація в житлово-комунальній сфері ризикує вже в найближчому майбутньому набути рис розширюється в діаметрі порочного кола. Чи не встигли влягтися пристрасті з приводу підвищення з 1 березня тарифів на водозабезпечення та водовідведення, як прийшла інформація про те, що борги населення з оплати житлово-комунальних послуг знову виросли. Причому, можливо, намічається тенденція до збільшення темпів зростання заборгованості. Якщо в грудні борги за ЖКГ виросли на 1,4% (або на 165,6 млн гривень до 11 797 800 000 гривень), то в січні вже на 7,6%, (або на 897 500 000 гривень до 12 695, 3 млн гривень).
І хоча можна припустити, що із закінченням опалювального сезону настане деяке поліпшення ситуації, тому що борги за опалювання становлять майже половину всієї заборгованості населення комунальникам, сподіватися тільки на дію сезонного фактора дуже недалекоглядно. Тому як в березні додасться «водна надбавка» до тарифів (майже 8%) і, як прогнозують експерти, весняне підвищення розцінок на водозабезпечення і водовідведення не є останнім. За цей рік очікується ще не одне підняття цінової планки, завдяки чому тариф додасть у вазі як мінімум п'яту частину. При цьому важко повірити в те, що найближчим часом не відбудеться повзучого підвищення і інших житлово-комунальних тарифів.
Таким чином, ризик виникнення патової ситуації в ЖКГ, коли тарифи підвищуються, населення не платить, комунальники зазнають збитків і знову намагаються компенсувати явні і вигадані втрати за рахунок тарифів, вельми і вельми реальний. До цього ризику варто додати і те обставина, що комунальники переходять до активних дій по відношенню до боржників. Уже писалося про практику вибивання боргів на Донбасі, коли при допомоги слюсарів квартири розкривалися в примусовому режимі і вироблялися опис і винесення майна. Тепер ця «репресивна» практика може бути доповнена ще й тимчасової конфіскацією автомобілів (переведенням їх з допомогою ДАІ на штраф-майданчики). Причому на це раз новий почин народився вже в Києві і знайшов підтримку у голови столичної міськдержадміністрації О.Попова.
В принципі, напевно, логіка в такому підході є: якщо у громадянина вистачає коштів на утримання і заправку авто, у нього повинні бути гроші і на оплату комуналки. Тільки не зрозуміло, чому знову метод батога застосовується виключно щодо громадян, а не, наприклад, чиновників або керівників, які допустили затримки з виплатою зарплат чи пенсій. До речі, і самі комунальники практично по всій країні мають значні борги перед облгазами та обленерго, але у їхніх керівників транспорт не забирають і телевізори з меблями з офісів не виносять.
У Дніпропетровську ж на людей нацькували колекторські кампанії. Влада не хоче розуміти, що у людей не бажання платити немає, а елементарної можливості. Якби при зарплаті в 1000 гривень комуналка коштувала б 100 гривень, як це пропонують комуністи шляхом введення верхньої планки ціни на комуналку в 10% з доходу сім'ї, то тоді зі злісними неплатниками її дійсно було б справедливо боротися. А коли з двокімнатної квартири пенсіонерка своєчасно зі своєї пенсії в 1050 гривень платить 728, то здивування викликає той факт, що вона взагалі жива, харчуючись на 322 гривні в місяць.
