На одній з найжвавіших магістралей Києва - перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного - зводиться будівля-самобуд: у девелопера відкликаний ордер на ведення робіт, громадські організації та місцеві депутати б'ють на сполох, пророкуючи виникнення в цьому транспортному вузлі автомобільного колапсу, але роботи не припиняються. Більше того, платники податків все це кредитують через один з державних банків.
Мова йде про будівництво "Київ-арени" - найбільшого спортивного комплексу в Україні, здатного розмістити від 15 до 20 тис. глядачів залежно від проведеного заходу. Ця многозадачная арена може служити і баскетбольної майданчиком, і хокейної, та концертної. Столиці, безумовно, такий мультиплекс необхідний, оскільки Палац спорту біля Республіканського стадіону зжив себе і морально, і фізично: він не відповідає сучасним вимогою, тим більше що в Україні буде проводитися Євробаскет-2015, і спортивний комплекс повинен відповідати всім жорстким вимогам уебать.
Однак багатьох здивував вибір майданчика під новий зал - далеко від центру, в місці, де немає регулярного сполучення громадського транспорту. Світова практика свідчить, що подібні об'єкти необхідно будувати "в пішій доступності" від станції метро, а то і від двох різних станцій, що дозволить значній кількості уболівальників швидко розосереджуватися після закінчення заходу. Тим більше що в українців свіжий у пам'яті приклад однієї з українських футбольних арен, побудованої в чистому полі: вона так і не прижилася серед городян, місцевий клуб воліє грати на старому, але улюбленому стадіоні, і рано чи пізно виникне питання про демонтаж розвалюється монумента Євро-2012 .
Багато відомі київські архітектори, як, наприклад, Микола Жариков, Юрій Серьогін, а також громадські діячі - дворазова олімпійська чемпіонка Зінаїда Турчина, народний артист Анатолій Мокренко, директор Інституту міста Олександр Сергієнко та інші виступили категорично проти зведення арени на Заболотного і пропонували вибрати майданчик саме в прилеглих до центру столиці районах. Наприклад, на лівому березі, в зеленій зоні між станціями метро "Славутич" і "Осокорки" (по дикому збігом обставин, саме там, де згодом нинішній забудовник "Київ-арени" - група компаній "ДеВіжн" побудував "Євробазар"; а може, і не збіг це зовсім), є вдалі варіанти і на правому.
Але вибір чиновників і спортивних функціонерів, наділених правом дарувати держкредити забудовнику арени під Євробаскет-2015, ліг саме на Окружну і, за досить стійкому суб'єктивного відчуття, не випадково.
Сайт " Чемпіон "Підказує логічні зв'язки. Власником" ДеВіжн "є такий собі Дмитро Буряк, російський бізнесмен, відомий тим, що на початку 2000-х років був головним спонсором БК "Київ". Саму команду тоді створив і керував нею нинішній глава Федерації баскетболу України Олександр Волков, який (нагадаємо) сьогодні тісно, пліч-о-пліч з віце-прем'єром Олександром Вілкулом, займається підготовкою до проведення чемпіонату "Євробаскет-2015".
До речі, той же "Чемпіон" повідомляє, що компанії Буряка виділили вельми пільгові умови кредитування. По-перше, на 75% стадіон буде побудований за бюджетні гроші у вигляді вельми пільгового кредиту. По-друге, бюджетну вартість робіт визначає сам підрядчик. Фактично, у пана Буряка може виникнути спокуса заробити на будівництві, завищивши його вартість, наприклад, удвічі, а потім "подарувати" об'єкт банку-кредитору, в нашому випадку - Ощадбанку.
Але мова в принципі не про це ... А про функціональність "Київ-арени" саме в зазначеному місці і про те, як вона впишеться в транспортну картину цього району. Попутно варто уточнити, чому пан Буряк і група компаній "ДеВіжн" вирішили будувати об'єкт подалі від глядача. Відповідь проста - в цьому районі девелопер вже побудував три комплексу: це перша і друга черги "Домосфери" (торговельні майданчики, офіси, готельний комплекс), а також готується до здачі "Атмосфера" - торгово-розважальний центр. Судячи з усього, залишалася земля, і девелоперу було цікаво довантажити "Сферного" квартал ще двома десятками тисяч регулярних відвідувачів.
Але і це ще не вся проблема. На п'ядь землі сторони спробували "впихнути невпихуемое". Сама арена ще помістилася, однак існує проблема із засобами пересування, точніше, з їх паркуванням. Згідно тільки офіційним експертними розрахунками, біля об'єкту місткістю 18,6 тис. глядачів повинна бути парковка на приблизно 4500 машиномісць, а за іншими оцінками, і того більше - 6-8 тис. Насправді картина інша: за даними Мінрегіонбуду, в складі комплексу передбачено тільки 370 машиномісць. Що це означає, киянам розповідати не потрібно: весь район, ніби вулик, буде "обліплений" приїжджають, шукаючими місця для паркування і, не знайшовши їх, бездіяльно українці вирушають автомобілями. З досвіду центральних районів можна сміливо стверджувати, що машини стоятимуть скрізь: у зеленій зоні, в два ряди - на проїжджій частині і т.д., і в період проведення на "Київ-арені" заходів рух у цьому районі буде блоковано намертво. Палац "Україна" розрахований тільки на 3,7 тис. місць, і біля нього поруч знаходиться метро, але в період проведення концертів там немає проїхати. Не даремно на одній з нарад головний архітектор Києва Сергій Целовальник відверто заявив про неможливість реалізації проекту в рамках ділянки забудови без обов'язкового виконання містобудівних умов, у тому числі та будівництва парковки.
Г-н Целовальник на згаданій нараді назвав ще одну проблему, без вирішення якої будівництво "Київ-арени" неможливо, - це переконфігуруванні транспортного вузла. По-перше, на сьогоднішній день на цьому майданчику не існує функціональних заїздів-виїздів, що забезпечують під'їзд з різних напрямків. По-друге, завантаження автомагістралей в цьому районі є дуже високою, і в годину пік Столичне шосе та вул. Академіка Заболотного завантажені на 94,9-97,1% від нормативу. Переведемо це в абсолютні цифри: у пікові години максимальна інтенсивність руху складає 7,9-8 тис. автомобілів на годину. Додаємо до цієї цифри ще 4,5 тис. авт. / Год, тобто приїжджих вболівальників, і отримуємо завантаження в 150%. Навіть припустивши, що забудовник (дивом) вирішить проблему парковок, і машини не будуть розкидані вздовж дороги, додатково пробки посиляться в силу того, що одна-дві смуги будуть зайняті автомобілями, заїжджає на паркінг.
За фактом виходить, що забудовник взявся за зведення об'єкта, навіть не перейнявшись плануванням інфраструктури. Тільки зовсім недавно на сесію Київради було винесено питання про виділення компанії пана Буряка землі на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного "Для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури", "реконструкції транспортної розв'язки на вул. Заболотного з корегуванням червоних ліній ". Як стверджують громадські працівники, Київрада збирається передати приватній компанії частину окружної муніципальної дороги. Якщо це відбудеться, то, по-перше, в місті буде створено прецедент передачі у приватні руки частини міської вулиці (навіть Леонід Черновецький з його любов'ю до "бабусям" не міг додуматися приватизувати Хрещатик).
По-друге, якщо депутати і дадуть зелене світло "прохання бізнесу", це посилить проблеми, а не вирішить їх. Експерти припускають, що забудовник має намір тільки спроектувати і побудувати фізичні заїзди і виїзди з "Київ-арени", тоді як потрібно перепроектувати всі транспортні потоки, розширити кількість смуг в деяких магістралях, побудувати нові транспортні переходи. У редакції є копія експертного моделювання транспортної розв'язки в цьому районі, і згідно з документом на спорудження тільки одного тунелю в рамках даного вузла необхідно близько 120 млн грн. Вартість усіх робіт з переконфігурації вузла не підрахована, але, на думку сторонніх експертів, вона може досягати 300 млн грн. Крім того, згідно експертного моделювання, забудовнику не можна дозволяти заступати за червоні лінії, оскільки це не дозволить розширити вул. Академіка Заболотного, а в цьому розширенні виникає гостра необхідність.
Чи згоден приватний інвестор викласти 300 млн грн на створення нового транспортного вузла? Думаю, немає. Проте будівництво "Київ-арени" триває, навіть незважаючи на те, що "Укрдержбудекспертиза" під натиском громадськості відкликала судячи з усього сфальсифіковану експертизу проекту, на підставі якої і був виданий ордер на будівництво. Відповідно, ордер відкликаний теж. За нашими даними, ДАБК виносив кілька приписів про припинення будівництва, накладав штрафи і тепер має намір судитися із забудовником за самовільне будівництво. Але, судячи з усього, маючи високих покровителів, компанія може наплювати і на це.
У результаті в наступному році на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного з'явиться гарна арена, там буде зіграно кілька матчів у рамках єврочемпіонату, а потім почнуться транспортні проблеми, які держава профінансує за власний рахунок. А згодом ще і мерія змушена буде викласти три сотні мільйонів тільки тому, що кілька впливових людей взяли невірне рішення. Якщо, звичайно, пан Волков і пан Буряк не захочуть повторити досвід британців, що побудували в чистому полі Олімпійське селище, а потім розібрали її. У багатих британців можуть бути такі чудасії, але не в злиденній Україні.
"Мета виправдовує засоби" - це гасло до нашої ситуації не застосуємо. У багатьох містах світу підготовка до спортивних формами допомагала вирішувати транспортні проблеми, а не навпаки, поглиблювала їх. Адже зведення палацу на Окружній дорозі фактично застопорить дві головні магістралі столиці: один з найголовніших виїздів з центру, а також саму Кільцеву дорогу. Фактично пробки в центрі міста отримають своє логічне продовження на "Столичке".
Навряд чи ця мета стоїть таких коштів. Якщо, звичайно, боротьба не за самі кошти.
