Щоб зберегти мережу автодоріг, місцевій владі доведеться покладатися на власну винахідливість, сподіватися на допомогу бізнесу і сподіватися на бюджет
Ідея передачі автодоріг недержавного значення на баланс місцевої влади періодично піднімається, принаймні, з 2009 року. Але, мабуть, вкрай жалюгідний стан українських доріг після останньої зими все ж підштовхнуло уряд до того, щоб перейти до втілення задуму в життя.
«ПОДАРУНОК» МІСЦЕВИМ ВЛАДІ
«Укравтодор» урочисто оголосив 2014-й роком ремонту регіональних доріг. Примітно, що «відродження» автодоріг місцевого значення має розпочатися тоді, коли саме Держагентство автомобільних доріг від них позбутися. Планується, що з початку 2014 дорожнє господарство запрацює в нових умовах - 117 тис. км доріг загального користування місцевого значення будуть передані до сфери управління Радміну АР Крим та місцевих держадміністрацій. У віданні «Укравтодору» залишиться лише 52 тис. км. автотрас державного значення.
Передбачається, що місцева влада краще знайомі з проблемами регіону, а значить і здатні визначити які саме дороги, як і коли потрібно ремонтувати. Вони ж будуть відповідати і за стан ввіреного їм дорожнього фонду.
На перший погляд, у такому розмежуванні повноважень існує певна логіка. «Загалом таку ініціативу можна вітати. Передача регіональних автодоріг в управління місцевої влади може стати показником якості та ефективності управління, кожен губернатор зможе показати, хто в цій сфері працює краще. Це буде одним з критеріїв ефективності роботи регіональної влади. Крім цього, у сфері автодорожнього господарства стане одним посередником менше, і те, що можна вирішити на рівні області, не потрібно буде вирішувати на рівні Києва, а місцева влада зможе безпосередньо контролювати якість проведених робіт », - вважає експерт Асоціації міст України (АМУ) з питань бюджету Олександр Слобожан.
Крім цього, за словами експерта, розподіл коштів на ремонт доріг на місцевому рівні може посприяти розвитку будівельної галузі в регіонах і, як наслідок, зростанню надходжень до місцевих бюджетів. Та й відмова від монополії «Украватодора» на будівництво та ремонт доріг сам по собі в майбутньому позитивно позначиться на їхній якості.
Але тільки в тому випадку, якщо перед передачею держадміністраціям автодоріг місцевого значення буде проведена їх інвентаризація і встановлені чіткі межі між дорогами державного, місцевого та комунального значення. Адже, як підозрюють в АМУ, реальний стан регіонального дорожнього господарства може значно перевершити і без того песимістичні прогнози «Укравтодору». Тим більше, що, за інформацією самого Держагентства, темпи руйнування доріг впечаляют. Станом на 2013 рік у капремонті потребували близько 90% доріг, хоча ще два роки тому керівництво «Укравтодору» заявляло, що капітально ремонтувати потрібно лише близько 70%.
ГРОШЕЙ НЕ добавиться, АБО АВТОМОБІЛІСТІВ попросять заплатити ДВІЧІ
Разом з дорогами, з 1 січня наступного року планується передати місцевим держадміністраціям та кошти на їх ремонт та утримання. Однак тих коштів, які передбачені на ці цілі зараз, катастрофічно не вистачає. «Мережа доріг вимагає на порядок більше ресурсів, ніж ті, які має «Укравтодор», виходячи з наявного фінансування. Цих коштів не вистачає ні в одному регіоні », - визнав на початку літа глава Держагентства Євген Прусенко.
Варто нагадати, що всі витрати «Укравтодору», які формуються фактично за рахунок збору за реєстрацію автомобілів і акцизів на паливо, в 2013 році складають близько 16,9 млрд. грн. З них більше половини становлять виплати за залученими раніше кредитами, 5 млрд. грн. призначені на ремонт і будівництво доріг державного та місцевого значення, а 2,4 млрд. складають субвенції місцевим бюджетам на утримання комунальних доріг. При цьому, згідно з розрахунками Асоціації міст України, на фінансування лише комунальних доріг необхідно близько 10 млрд. грн. на рік.
Втім, вже до кінця літа обіцянки «Укравтодору» стали набагато оптимістичніше. Зокрема, за словами Євгена Прусенко, в 2014 році Держагентство автомобільних доріг має намір виділити на ремонт 7,7 тис. км автодоріг місцевого значення та комунальної власності 10,3 млрд. грн. З них 5,3 млрд. грн. буде витрачено на ремонт 3,6 тис. км доріг загального користування місцевого значення. Правда, при цьому на 3 тис. кілометрів таких автодоріг буде накладено тонкошарове покриття, яке тільки тимчасово дозволить уникнути ямковості. Ще 5 млрд. грн. планують витратити на ремонт 4,1 тис. км доріг комунальної власності, які, до слова, становлять близько 60% всіх доріг в Україні.
При цьому в 2013 році в бюджеті на автошляхи місцевого та комунального значення разом передбачено менше 5 млрд. грн., І звідки повинні з'явиться додаткові кошти на дорожнє господарство для місцевих держадміністрацій в наступному році, в «Укравтодорі» не уточнили.
Однак, згідно з'явилася в інтернеті урядової Концепції цільової програми розвитку дорожнього господарства до 2018 року, передбачається, що бюджет на автомобільні дороги місцевого значення та комунальні дороги повинен скласти якраз обіцяні 10 млрд. грн., що вдвічі більше, ніж зараз. Але зібрати додаткові кошти планується по більшій мірі з кишень водіїв. Адже додаткових 5 млрд. грн. надходжень планується отримати від подальшого підвищення акцизів на бензин і дизельне паливо (0,9 млрд. грн.), місцевого паливного збору (2,1 млрд. грн.) і підвищення плати за використання доріг для вантажного транспорту (2 млрд. грн.). А враховуючи вкрай критичне ставлення українських водіїв до подібних заходів, змусити їх платити за розбиті дороги двічі буде дуже складно.
Варто також згадати, що навіть якщо якісь кошти для місцевої влади на ремонт і утримання автодоріг зі спецфонду держбюджету і будуть виділені, то залишається ще одне актуальне сьогодні питання: чи будуть вони вчасно і в повному обсязі профінансовані Гоказначейством? Затримки з перерахування коштів місцевих бюджетів казначейством не рідкість вже сьогодні, і, враховуючи певні «труднощі» з наповненням держбюджету, передумов до того, що місцеві адміністрації будуть отримувати кошти вчасно і в повному обсязі, не передбачається. Тим більше, що якраз такі «Нетермінові» витрати, як ремонт доріг, часто фінансуються за залишковим принципом.
МІСЦЕВИМ ВЛАДІ ДОВЕДЕТЬСЯ проявити винахідливість
Якщо додаткових джерел надходжень коштів все-таки не буде, то навряд чи фінансування на утримання, ремонт і будівництво місцевих автодоріг в 2014 році буде вище, ніж цього року. І в умовах обмеженого фінансування місцева влада вже починають активно шукати нетривіальні рішення для порятунку локальних доріг.
Приміром, для підтримки автодоріг в робочому стані місцева влада вже сьогодні змушені залучати для цих цілей позикові кошти. І якщо для будівництва та капітального ремонту доріг державного значення Держагентство автомобільних доріг «Укравтодор» має можливість використовувати мільярдні кредити міжнародних фінансових організацій з досить невисокими процентними ставками, то місцевим владі комерційні позики вітчизняних банків будуть обходитися значно дорожче.
Крім того, в умовах обмежених ресурсів місцева влада все частіше залучають до вирішення проблем, в тому числі і з дорогами, місцевих підприємців.
За словами експерта з бюджетної політики АМУ Олександра слобожан, одним з повністю законних способів такої участі бізнесу є внесок на розвиток інфраструктури при отриманні дозволу на будівництво або дозволу на експлуатацію приватних об'єктів. Іноді місцеві влада пропонує зробити такий внесок матеріальними активами, наприклад, побудувавши ділянку дороги, прилеглий до території підприємства.
«Другий механізм співпраці - створення цільових фондів на вирішення певних соціально-економічних питань міста. І підприємці вносять туди кошти. Це абсолютно дозволено законодавством, цей фонд носить цільове призначення, і з його рахунку фінансується будівництво певних інфраструктурних проектів », - додає Олександр Слобожан.
Як третій варіант такої співпраці, підприємство може самостійно побудувати який-небудь інфраструктурний об'єкт і потім просто передати його на баланс міста, оформивши «подарунок» як, наприклад, благодійну допомогу.
Подібні ініціативи можна спостерігати все частіше. Приміром, на Миколаївщині місцеві влади в сільській місцевості замість асфальтування освоюють будівництво «белощебеночних» доріг з використанням відходів переробки глинозему і залученням «позабюджетних коштів». З проханням ініціювати соціальний проект ремонту двох міських вулиць звертався влітку до Дмитра Фірташа мер Сум Геннадій Мінаєв. А голова КМДА Олександр Попов під враженням від стану столичних доріг після зими і зовсім запропонував зобов'язати підприємства, що працюють у центральній частини міста за свій рахунок проводити ремонт доріг на прилеглих територіях, а не чекати ремонту за бюджетні кошти.
Можна передбачити, що подібні ініціативи місцевої влади будуть звучати все частіше. Не виключено, що в кінцевому підсумку може дійти до того, що ділянка дороги біля, наприклад, багатоквартирного будинку запропонують містити власне його жителям. Хоча місцями, втомившись чекати милості від влади, місцеві жителі вже самі стають дорожниками: в одному з київських дворів доводилося бачити відремонтований своїми силами ділянку тротуару - Щоб коляска з дитиною могла проїхати. Поки що такі явища нечасті й зустрічаються у форматі латання окремих ямок. Як буде після розрекламованої дорожньої реформи наступного року - побачимо.
