Черговий законопроект про протидію корупції, розроблений у відомстві, спрямований на експертизу європейським правознавцям
Останні роки українські законодавці і чиновники посилено намагаються боротися з корупцією за допомогою розробки відповідних нормативно-правових актів. Як раніше повідомляли «ФАКТИ», навесні 2011 року Верховна Рада затвердила Закон «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні ». Ряд положень даного документа, зокрема - про декларування витрат чиновників, в поточному році вже застосовуються на практиці. Проте в цілому закон європейські експерти розкритикували. Тому в травні поточного року парламентарії, врахувавши побажання евроспеціалістов, внесли кілька змін до деяких законодавчих актів України. Але на цьому робота над помилками не завершився.
Напередодні Вільнюського саміту Україна - Євросоюз, від якого наша країна очікує підписання угоди про асоціацію, на світ з'явився проект чергового документа, що регулює механізми боротьби з корупцією. У розробленому Міністерством юстиції законопроекті, стверджують у прес-службі цього відомства, максимально враховані рекомендації експертів Європейської комісії та GRECO (Групи держав проти корупції). У документі йдеться про внесення змін до низки чинних законів і кодексів.
Зараз стаття 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу (від 170 до 425 гривень) на чиновників, які не подали вчасно або взагалі проігнорували подачу податкової декларації. У законопроекті пропонується матеріально карати і тих, хто вніс у свою фінансову звітність завідомо недостовірну інформацію. До речі, для того щоб перевірити правдивість даних з декларації, відомство пропонує трохи змінити 62-ту статтю Закону «Про банки і банківську діяльність», що стосується порядку розкриття банківської таємниці. Зокрема, рекомендується доповнити її положенням про те, що таємниця вкладів може бути розкрита на запит органів доходів і зборів щодо інформації, зазначеної у декларації, у зв'язку з проведенням її перевірки.
Крім того, Міністерство юстиції врахувало рекомендації експертів Єврокомісії про більш чіткому визначенні відповідальності для юридичних осіб. Зокрема, діюча стаття 967 Кримінального кодексу України говорить, що залежно від тяжкості вчиненого злочину суд може накласти на юрособу штраф у розмірі від п'яти тисяч до 75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень), тобто від 85 тисяч до одного мільйона 275 тисяч гривень. У Мін'юсті пропонують збільшити цю суму вдвічі - від десяти до ста п'ятдесяти «мінімумів».
Значно посилити планується і кримінальну відповідальність для порушників закону, які виконують громадські функції: аудиторів, нотаріусів, оцінювачів. Зараз ця категорія громадян за зловживання своїм становищем карається тільки матеріально - штрафами від тисячі до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів (17-425тисяч гривень). А законопроект передбачає для корупціонерів або виправні роботи, або позбавлення волі. Термін перебування за гратами буде визначатися ступенем тяжкості проступку і може скласти від півроку до восьми років.
На жаль, в Україні нерідкі випадки, коли з вини нотаріусів громадяни позбавляються свого житла. Особливо страждають від цього незахищені верстви населення - літні або непрацездатні люди, діти. Нотаріусів, які вчинили правопорушення щодо цієї категорії людей, проект закону пропонує позбавляти волі на строк до п'яти років.
За корупційні правопорушення можуть потрапити за грати і держчиновники, які беруть хабарі, а також пропозиції і обіцянки неправомірної вигоди. Хабарників пропонують карати як штрафом (від 12,75 до 17 тисяч гривень), так і арештом на строк до шести місяців або тюремним ув'язненням на строк до трьох років з забороною ще й у три наступні роки обіймати певні посади. Лишається свободи також можуть ті, хто цю саму «неправомірну вигоду» держчиновникам пропонує. Зараз таких людей карають штрафом або ж обмеженням волі на строк до двох років. Нова редакція статті 369 КК України пропонує додати до вже існуючих видів покарання ще й дворічний термін ув'язнення.
Також експерти Єврокомісії, які аналізували українське законодавство, порадили створити правові підстави для розгляду анонімних повідомлень про факти корупції. У зв'язку з цим Мін'юст збирається доповнити 20-ту статтю «антикорупційного» закону наступним положенням: «Повідомлення про корупційне правопорушення може бути проведено без вказівки авторства (анонімно) і підлягає обов'язковому розгляду ».
Розроблений Міністерством юстиції законопроект буде направлений на чергову експертизу в Єврокомісію, і не виключено, що вже восени народні депутати розглянуть його в сесійній залі.
