В Україні ідею проведення ліберальних реформ часто пояснюють успішністю подібного проекту в Грузії. При цьому Грузія продовжує твердо відстоювати інтереси свого бізнесу як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку, зокрема шляхом захисту географічних назв. Про це, а також про основні перспективних проектах співробітництва з Україною міністр економіки та сталого розвитку Грузії Вероніка Кобалія розповіла кореспондентові "Комерсант" ЮРІЮ ПАНЧЕНКО.
- З якою метою ви приїжджали в Україну?
- У першу чергу цей візит був пов'язаний з відкриттям нової авіалінії Київ-Кутаїсі. Важливо, що це буде рейс лоукостера Wizz Air, а значить - більш доступний, ніж раніше існуючі рейси, в першу чергу для молоді та студентів. Тому ми домовилися взяти участь у відкритті лінії і першому рейсі, відкривши заодно і новий аеропорт в Кутаїсі. Друга мета візиту - зустріч з моїм колегою Борисом Колесніковим, з яким ми обговорюємо різні теми в сфері транспортного сполучення. Мова йде не тільки про авіаційні рейсах, але й про нові маршрути між портами наших країн - як вантажних, так і поромних маршрутах.
- Які саме проекти розвиваються в цій сфері?
- Ми обговорюємо потенціал вантажоперевезень між нашими портами. Необхідність збільшення кількості маршрутів стала основною темою переговорів. Такі можливості існують.
- Про який обсязі вантажного товарообігу йдеться?
- Важко прогнозувати, оскільки цим займатимуться приватні компанії. Наше завдання - на державному рівні створити їм всі можливості для роботи, спростивши процедури.
- Обговорювалося чи участь Грузії в проекті поставок в Україну зрідженого газу? Раніше урядом вивчався маршрут постачань каспійського газу через Поті.
- Цей проект існує, але він включає в себе багато країн. Тому поки він знаходиться в процесі планування, який зайняв більше часу, ніж розраховувалося.
- Що заважає його реалізації?
- Нічого, але для його реалізації необхідні згода і зацікавленість всіх країн у розвитку необхідної інфраструктури.
- Відсутність тісних політичних відносин між країнами заважає економічному співробітництву?
- Я не погоджуся з вами - відносини розвиваються і на вищому рівні: президенти наших країн провели низку зустрічей, а на рівні міністрів ми часто бачимо в Грузії українські делегації, які вивчають наш досвід. У результаті ми бачимо зростання товарообігу - в минулому році на 27%, зростання туристичного потоку - в минулому році Грузію відвідали 100 тис. українських туристів.
- Чи є проблеми у грузинського бізнесу в Україні?
- У нашому уряді є кілька структур, в які наші бізнесмени, що працюють як в Грузії, так і за кордоном, можуть звернутися зі скаргами. Проблеми виникають у будь-якій країні, але важливо, щоб вони вчасно вирішувалися. Тому, хоча наші підприємці і стикаються з проблемами, працюючи в Україні, вони завжди оперативно вирішуються. Те ж саме хочу сказати і щодо Грузії. Незважаючи на всі реформи, якими ми дуже пишаємося, це не означає, що проблем більше не виникає - підприємці регулярно звертаються в офіс спеціального омбудсмена, що займається проблемами бізнесу.
- Грузія зареєструвала в якості географічних назв ряд національних брендів. Що це дало країні?
- У першу чергу ми зареєстрували ряд сортів вина, а також деякі види молочної продукції, наприклад сирів. Це було пов'язано з випуском підробленої продукції за кордоном, в першу чергу в Росії, і позитивно вплинуло на наш винний ринок. Виробникам було дуже нелегко після введення ембарго з боку Росії, але вони зуміли поліпшити якість продукції і вийти на ринок ЄС, на який тепер експортується 25% нашого вина. У результаті нинішній обсяг експорту вина перевищив рівень напередодні запровадження російського ембарго. Однак таке просування вимагало підтримки з боку держави, і перше, чого бізнес вимагав від нас, - це реєстрація наших брендів в якості географічних назв.
- Назви сортів вина можна вважати географічними назвами, але мова йде і про страви - хачапурі, чурчхела!
- Ми не бачимо в цьому проблеми, адже так діють і інші країни.
- Чи є порушенням випуск в Україні сиру сулугуні і чи буде Грузія домагатися заборони на його виробництво?
- Так, але подібні питання мають вирішуватися в суді. Його рішення і буде фінальним.
- Грузія планує подібні розгляди як у відношенні України, так і щодо інших країн?
- Цими питаннями займається міністерство юстиції, але, наскільки мені відомо, на даний момент таких планів немає. Ми підняли пару питань, пов'язаних з такими порушеннями в сусідніх країнах, але вони вже вирішені.
- Створення Митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану призвело до складнощів з українським експортом в ці країни. Чи виникли подібні проблеми у Грузії?
- Ми побоювалися проблем з експортом автомобілів. Хоча ми не виробляємо їх, але завдяки простим процедурам реєстрації є великим хабом по їх реекспорту в багато країн, у тому числі Казахстан. Однак, всупереч побоюванням, зниження реекспорту не відбулося.
- На якому етапі знаходиться створення зони вільної торгівлі між Грузією та ЄС?
- Працюємо за графіком - вже третій раунд переговорів. Сподіваємося підписати цю угоду в кінці 2013 року.
- Україна модернізувала договір про ЗВТ з країнами СНД. З Грузією ми маємо архаїчний договір. Чи є сенс його оновити і чи ведуться такі переговори?
- Існує ряд двосторонніх угод між нашими країнами, потребують доопрацювання. Крім договору про ЗВТ, варто назвати і договір про співробітництво у сфері морського транспорту. Він також потребує модернізації. Відповідними питаннями займається двостороння економічна комісія.
- Коли можливе створення нового договору?
- Термін невідомий, оскільки залежить від багатьох адміністративних питань.
- В Україні часто посилаються на грузинський досвід реформ. У нас найбільшою загрозою бізнес-клімату вважається недосконалість судової системи. Бізнес готовий до будь податках, але лише за умови нормального захисту прав власності в суді. Як ця проблема вирішена в Грузії?
- Ми звільнили велику кількість суддів, а багато з них навіть потрапили у в'язницю. Наш досвід реформ показує, що різкі зміни дали хороший ефект. Наприклад, реформа поліції пройшла за один місяць. Цей місяць країна прожила без поліції, але ефект був значно більшим, ніж від реформи митних органів, яка проводилася поетапно. Якщо ви кидаєте гарне яблуко в бочку з гнилими, воно згниє. Потрібно змінювати всю систему.
- Напередодні парламентських виборів Грузія істотно змінила свою економічну політику, радикально збільшуючи обсяг соціальних виплат. Чи не призведе це до погроз національної економіки?
- Спочатку ми взяли за основу модель ліберальної економіки, прибираючи процедури і спрощуючи податкову систему. Однак потім зрозуміли, що неможливо копіювати чийсь досвід на всі 100%. Кожна країна обирає свій шлях реформ. Ми часто говоримо, що використовуємо сінгапурський досвід, і нас критикують за це, оскільки вважають, що разом з економічними реформами ми копіюємо і політичну систему Сінгапуру. Це не так. Ми розуміємо, що чужий досвід може бути поліпшений. Наприклад, у нас дуже ліберальна процедура реєстрації авіатранспорту, але зараз нам необхідно ставити на перше місце не легкість процедур, а питання безпеки пасажирів.
- Як це пов'язано з зростанням соціальних витрат, що суперечить суті грузинської економічної моделі?
- Ми не змінюємо рівень прозорості роботи бізнесу, але мають намір зайнятися проблемою великої кількості людей, що проживають за межею прожиткового мінімуму. Ми повинні забезпечити їм ривок. Для цього ми розповсюдили систему державного страхування у сфері охорони здоров'я майже на половину населення Грузії. Це поетапний процес, спрямований на зменшення частки безробіття. Ми повинні допомогти людям стати на ноги, щоб в майбутньому розвинути свою справу.
- Це не створить загрозу для росту грузинської економіки?
- Ми так не вважаємо, оскільки проводимо політику зменшення дефіциту держбюджету. Зараз він становить 3,5%, бюджетна політика дуже сувора. Тому загроз ми не бачимо.
- Грузія переходить до парламентської моделі розвитку, і нинішні парламентські вибори стануть ключовими. Яка ймовірність, що після цих виборів економічний курс країни буде скоректований?
- Дійсно, наші опоненти мають намір вести Грузію за тим курсом, який був до реформ. Але поки за всіма опитуваннями наша партія ("Національне рух ") має більше 60% підтримки населення саме завдяки реформам і змінам у країні. Тому ми розраховуємо, що після парламентських виборів економічна політика не змінюватиметься. У будь-якому випадку бізнесу не варто побоюватися - прийнятий раніше Акт економічної свободи передбачає, що підвищення податків в країні можливо лише за підсумками загальнонародного референдуму.
