При цьому висока ймовірність арктичних холодів, через що температура може опускатися до 15-20 градусів нижче нуля
На цьому тижні Центральна геофізична обсерваторія повідомила, що в Києві зафіксовано кліматичний рекорд - найтриваліший за 133 роки спостережень безморозний (коли температура не опускалася нижче нуля) період. Він тривав з 10 квітня по 20 листопада - 223 дня. Попередній рекорд 1932 перевершений на вісім діб.
- За останні 20 років тривалість теплого сезону зросла від двох до трьох тижнів, залежно від регіону країни, - говорить завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) Віра Балабух . - У західних областях це збільшення відбулося переважно за рахунок того, що там раніше початку наступати весна, а на сході країни - за рахунок осінніх місяців. Показовий приклад - нинішній рік: у першій половині листопада стояла погода, яка, згідно кліматичної нормі, характерна для початку жовтня.
- Яким ви бачите найбільш вірогідний сценарій майбутньої зими?
- Швидше за все, вона буде теплою і вологою, особливо в південних і західних областях країни. На півдні очікуємо опади переважно у вигляді дощу і мокрого снігу. Стійкий сніговий покрив у цьому регіоні навряд чи утвориться. На півночі і заході України сніг лежатиме нетривалий час. При цьому висока ймовірність заметів холоду з Арктики, які можуть призводити до зниження температури до 15-20 градусів нижче нуля. Статистичні дані свідчать: незважаючи на глобальне потепління, кількість особливо холодних днів менше не стає.
Зміни клімату найбільш помітні саме взимку. Втім, середньомісячна температура грудня, за останні десятиліття не виросла, зате з року в рік стають тепліше січень і лютий. Однак вони як і раніше залишаються найбільш холодними місяцями в році.
Найбільше потепління відзначається на північному сході України. Якщо в цілому по країні середньорічна температура за 20 років виросла на 0,8 градуса, що вже вважається багато, то в Сумській області - на цілий градус. Причому в січні середня мінімальна температура за місяць у цьому регіоні збільшилася на 4,1 градуса і вже відповідає грудневої. А от на Південному березі Криму клімат став навіть більш прохолодним, ніж кілька десятків років тому.
- Необхідно сказати ще про таку тенденцію: все рідше трапляються сильні рвучкі вітру, - зазначає Віра Балабух. - Це стосується не тільки зими. Вітру слабшають, підвищується температура і, отже, погода взимку стає більш комфортною.
- Минула зима була на рідкість сніжною. У березні в Києві трапився справжній колапс - через найпотужнішою багатогодинний хуртовини дороги стали непрохідними, наземний транспорт зупинився. Наскільки висока ймовірність повторення такого катаклізму?
- Сподіваюся, майбутньої взимку до цього не дійде, однак імовірність сильних снігопадів висока. Це також пов'язано з потеплінням клімату, одним з наслідків якого є те, що опади все частіше випадають дуже інтенсивно - зливи, зливовий сніг. Взимку їх приносять на територію України в основному циклони, які приходять зі Середземного моря і Балкан.
- Якби настільки рясні, як в минулому березні, снігопади (в Києві тоді випало три місячні норми опадів) обрушилися в одну з зим в минулому столітті, напевно сталося б катастрофічна повінь, як, наприклад, в 1970 році, - говорить директор УкрГМІ член-кореспондент Національної академії наук України Володимир Осадчий. - Справа в тому, що в ті часи грунт в холодний сезон промерзав на один-півтора метра, тому він не міг прийняти в себе велику кількість талої води. У березні минулого року грунт промерзла лише на 15 сантиметрів, і це дало нам підстави виступити з заявою: не слід побоюватися незвичайного повені - земля вбере воду. Коли подібне сталося торік, з грунту вимило велику кількість органічних речовин в річки Дніпро, Прип'ять, Десна, тому виникли певні проблеми на станціях підготовки води, яку подають населенню.
- Аномально опади були і у вересні - тоді, наприклад, у Київській області дощів випало в чотири з половиною рази більше норми, - продовжує Віра Балабух. - Березневі снігопади і вересневі дощі - результат одних і тих же процесів в атмосфері, до посилення яких призвело глобальне потепління.
- Через це зросла кількість опадів на території України?
- Загальна кількість змінилося незначно, але все ж більша їх частина випадає занадто інтенсивно за короткий проміжок часу. У ряді регіонів стикаються з парадоксом: опадів менше не стало, але при цьому виникла проблема посухи. Крім того, всі частіше випадає небезпечний (діаметром понад шість міліметрів) і дуже небезпечний (більше 20 міліметрів) град, збільшується кількість сильних шквалів, гроз.
- Глобальне потепління становить небезпеку для України?
- Воно є причиною цілого ряду небажаних змін. Одна з них - збільшення кількості стихійних явищ. В останні роки Україна неодноразово потрапляла до списку країн, найбільш постраждалих від стихій. Скажімо, так було в 2006 році, коли через сильні холоди у нас загинули близько 800 осіб. Страшно не саме потепління, а його темпи: зміни, які раніше розтягувалися на півтори тисячі років, в наші часи відбуваються за період життя одного покоління.
