— Позаторік, торік ставив газові й електричні котли. Цього року люди понакуплювали твердопаливних, щоб економити взимку на опаленні. Беруть найдешевші, без електроніки. Одразу мають проблеми. Недавно в три години ночі жінка дзвонить. Просить, щоб приїхав — гуде котел. Довелося їхати, рятувати, — каже 38-річний Олег Телешенко з Вінниці. Він спеціаліст із систем опалення.
— За обслуговування котлів беру 300–500 гривень. Чомусь думають, що твердопаливні — то панацея. Але його розтопити треба правильно. На газовому як: краник повернув — і гріє. А у твердопаливному треба перевірити заслонки, тягу. Сусідка тиждень палила, гріло лише біля котла — решта хати холодною була. На пристрій витратили всі заощадження, ще й кредит узяли. Виявилося, не відкрили заслонку, щоб поступало тепло по трубах. Буває, дрова лінь рубати, то пхають здорові поліна. Чи покупляли котли, в яких палиться сміття і закидають лушпаї від картоплі. Доводиться вичищати все й палити по-новому. Не йду, доки в кімнатах не прогріються батареї. Раз подзвонили сусіди однієї жінки. Кажуть: лишила дітей і пішла на базар, а котел другу годину пихтить. Прийшлося вибити вікно, аби залізти в хату. У котлі спрацювала аварійка — вода закипала в системі. За виклик заплатили сусіди. Я зробив і пішов. Наступного ранку отримав від тієї жінки торта в подарунок.
— Зараз збираю документи, щоб відкрити фірму з обслуговування котлів. Доки люди навчаться тими твердопаливними котлами користуватися, можу заробляти по 15–20 тисяч гривень на місяць, — пояснює майстер.
