Українська бюджетний процес, і без того не дуже простий, поставлять на нові рейки, запустивши у країні 3-річне фінансове планування. У теорії, це суттєво обмежить можливості депутатів і груп смикати бюджету в одну або іншу сторону, а також захистить регіональні інфраструктурні проекти від посягань популістів. Саме такі цілі декларує законопроект № 9084 «Про середньостроковому бюджетному плануванні», днями прийнятий в Раді.
Суть документа, якщо викласти її в двох словах, полягає в тому, що Україна почне жити за 3-річним фінансовим циклами, які будуть прописуватися в Бюджетній декларації. Остання не скасовує щорічного прийняття держбюджету. Вона стане своєрідною надбудовою над головним кошторисом і буде встановлювати жорсткі рамки – якими статтями віддати фінансовий пріоритет, а з якими краще почекати. Втім, як і сам бюджет, трирічну декларацію буде готувати Кабмін, а стверджувати – Верховна Рада. Тобто при бажанні, внести зміни в документ все ж можна буде.
Місцева захист
Закон імплементує трирічні цикли не тільки для центру. Середньострокові фінансові плани повинні будуть розробити і регіональні влади. Мета, яку офіційно ставить законопроект – реалізація системних реформ, а також посилення відповідальності розпорядників бюджету за ефективність своєї роботи. Логіка закону зрозуміла — він спрямований в першу чергу на реалізацію місцевих інфраструктурних проектів.
«Це перший етап до стабільності у фінансуванні публічних послуг. Планування на 3-5 років дасть гарантію, що почнуть реалізовуватися довгострокові проекти. Наприклад, будівництво моста в Запоріжжі кожен рік переноситься. Тільки підготували документацію, через рік правила гри змінилися, починай все заново», – розповів UBR.ua виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Практика щорічного затвердження бюджетів справді незручна при плануванні понад року. Вона створює фінансові «дірки» в процесі будівництва, а масштабні проекти в самий розпал будівництва заморожуються, оскільки на наступний рік не виділили коштів на їх продовження. Але це далеко не єдина мета документа, кажуть експерти.
Ділити і віднімати
Запуск в країні середньострокового бюджетного планування дався парламенту дуже непросто. Списи про депутатські забрала билися навіть у день ухвалення закону. Здавалося, корисний і прогресивний документ повинен об'єднати депутатів, які взялися заробляти електоральні очки напередодні майбутніх виборів. До того ж, для простого обивателя розширення бюджетного планування з 1 року на 3 – всього лише зміна вивіски.
Але у середньострокового планування є й підґрунтя. Закон повинен поховати практику «раптового» внесення змін до бюджету посеред року, яка у нас широко використовується. Адже будь-які правки відтепер повинні бути строго узгоджені з Бюджетною декларацією.
«Цей закон зменшує вплив окремих суб'єктів на прийняття рішень. Він поховає договорняки. Якщо у Бюджетній декларації буде закладено, що у період 3 років фінансуються такі проекти, то при нічному голосуванні бюджету на наступний рік хотілки якихось осіб вже не пройдуть», – пояснив Олександр Слобожан.
Саме це обмеження, впевнені експерти, і викликало шалений опір депутатів.
«Ті, хто не протиснул свої «теми», зрозуміли, що з прийняттям закону вони не зможуть протягнути їх і в наступному році, звідси і ця гризня. Обойденные при розподілі потоків виявилися незадоволені», – вважає екс-міністр Олексій Кучеренко.
Втім, те, що для одних стане поразкою для інших, очевидно, буде означати перемогу. Питання лише в тому, чиї інтереси в кінцевому підсумку буде захищати трирічний фінплан більше, а чиї – менше.
Цукерка інвесторам
Ще одна причина прийняття закону, вважають експерти, полягає в прагненні української влади продемонструвати іноземним кредиторам рішучість і неминучість реформ. Інвесторам потрібні гарантії, що ситуація в країні під контролем, а ключові пріоритети не будуть переписані, як тільки пройдуть чергові вибори.
«Потрібно хвалитися якимись реформами перед зовнішніми кредиторами. Уряду треба демонструвати успіх і оголошувати плани. Тим більше, що попереду вибори і кредиторів нервує невизначеність», – звертає увагу UBR.ua Юрій Гаврилечко.
Великі міжнародні інвестори давно придивляються до нашій країні. Але їм потрібні гарантії, що ситуація в країні керована. Вкладати гроші є у що — інфраструктура в регіонах настільки зношений, що вимагає капітальних вкладень.
«З 2012 року на порозі стоять донори з серйозними портфельними інвестиціями, і зараз для них уже створені певні умови. По-перше, муніципалітети в рамках децентралізації частково отримали необхідний фінансовий ресурс, по-друге, економіка країни почала оживати. Донори бажають, щоб їхні інвестиції були застраховані, їм потрібні гарантії на кілька років вперед», – розповів UBR.ua Олександр Слобожан.
Експерти, щоправда, відзначають, що у вітчизняних реаліях сам факт прийняття декларації не є панацеєю від втручань у формування бюджету. Адже Рада нового скликання теоретично може скасувати або переорієнтувати декларацію на нові цілі — практика коригування вручну у нас поширене явище. Хоча, звичайно, при середньостроковому плануванні зробити це буде складніше.
