США вже вийшли на перше місце у видобутку газу, а в майбутньому році можуть вийти в лідери і з виробництва нафти. І це загрожує серйозними змінами для положення справ в усьому світі.
Тепер все вже офіційно: в 2013 році США стануть найбільшим у світі виробником вуглеводнів (як нафти, так і газу), залишивши позаду Росію і Саудівську Аравію. Американське керівництво підтвердило це в який з'явився на початку жовтня офіційному повідомленні: видобуток нафти і газу в країні за 2013 складе майже 25 мільйонів барелів нафтового еквівалента на день проти 22 мільйонів у Росії й 13 мільйонів в Саудівській Аравії.
Справа в тому, що кілька років тому ситуацію в світі поставило з ніг на голову абсолютно нове явище: що викликає палкі суперечки технологія гідророзриву зробила можливою видобуток ув'язнених у сланцевих породах нафти і газу. США почали активний рух у цьому напрямку, і з середини 2000-х років графіки видобутку швидко пішли вгору. Проте, тривалість такого підйому викликає питання, тому що сланцеві родовища швидко виснажуються, і для підтримки виробництва потрібно постійно бурити все нові свердловини. У кожному разі, нова тенденція вже породила ударну хвилю всесвітніх масштабів, яка ще не сказала останнього слова в економіці і геополітиці.
Першим відчув зміни газовий ринок. У 2010 році США витіснили Росію з першого місця з видобутку блакитного палива і, як вважають у Міжнародному енергетичному агентстві, до 2020 року можуть стати найбільшим світовим експортером. На даний момент в Америці розглядається цілий ряд проектів терміналів з виробництва зрідженого природного газу, і чотири з них вже отримали всі необхідні дозволи. Таким чином, експорт може початися вже в 2016 році.
Тенденція повернулася вспять причому в той момент, коли США збиралися почати імпорт природного газу! Виробникам довелося пристосовуватися. Реалізація багатьох великих проектів, які повинні були забезпечити постачання на американський ринок (наприклад, Штокманівське родовище Газпрому в Арктиці), була відкладена. Крім того, Газпром страждає і від зниження обсягів споживання в Європі: хвиля дешевого газу витіснила американське вугілля в ЄС, де сьогодні вугільні ТЕС починають змагатися з газовими, до великого невдоволенню європейських енергетиків.
Зміни торгових потоків
Як би то не було, ударна хвиля зачепила не тільки енергетику: хімічна промисловість в Європі в повній мірі відчула на собі підйом конкурентоспроможності американських компаній завдяки низьким цінам на газ. Серйозних потрясінь варто чекати і на нафтовому ринку, нехай навіть США і не збираються найближчим часом починати експорт чорного золота. Тим не менш, вони можуть обійти Саудівську Аравію і піднятися на першу сходинку подіуму за обсягами видобутку, причому вже в другому кварталі 2014 року, вважає МЕА, знову підвищивши прогнози по Америці.
У 2012 році виробництво нафти в США вже досягло позначки в 9,1 мільйона барелів на день при тому, що в Саудівській Аравії мова в той момент йшла про 12 мільйонів барелів на день. У МЕА прогнозують 30% зростання до 2018 року, який дозволить США відчутно зменшити залежність від третіх країн. «У результаті ми побачимо значні зміни в торгових потоках », - вважають в американській компанії IHS. Державам ОПЕК, які традиційно забезпечували енергетичні потреби країни, доведеться шукати інших клієнтів і зокрема катувати щастя в Азії. Цього літа в організації вперше визнали, що сланцева нафта відбилася на становищі її членів.
