Влада хоче з часом зменшити армію претендентів на допомогу, і змусити громадян економити і утеплятися
Система субсидій виконала роль буфера, що пом'якшує удар різкого підвищення тарифів, і тепер треба скорочувати кількість одержувачів допомоги. Зараз її оформили майже 7 млн домогосподарств. Про це повідомив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.
«Це ненормально, коли через три роки більше половини населення буде отримувати субсидії», — заявив він.
Щоб скоротити кількість субсидиантов, уряд має намір підвищити рівень мінімальних зарплат і пенсій, щоб громадяни могли платити за себе самі. Для решти буде впроваджена модель монетизації субсидій, тобто грошова компенсація.
Змусять економити
За даними Мінсоцполітики, три роки тому системою житлових субсидій було охоплено не більше 7-8% населення, що не перевищує середньоєвропейський рівень 10%.В опалювальному сезоні 2016-2017, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець буде отримувати субсидії. На це з держбюджету витратять близько 52 млрд грн (на 2016 закладено 41 млрд грн).
Але, як показують дослідження, отримувачі субсидій не схильні економити. Наприклад, середні щомісячні витрати на оплату газу (у тому числі на опалення в приватних будинках становлять 1638 грн у субсидиантов і 938 грн у тих, хто платить за себе сам. Та ж картина спостерігається і в багатоквартирних будинках: 949 грн проти 720 грн.
За словами аналітика DiXi Grouo Тараса Ткачука, люди споживають менше, якщо у них є можливість направляти зекономлені кошти на енергоефективність, тобто скорочення споживання і відповідно, рахунків за комуналку.
«Треба вибрати модель, яка допоможе досягти трьох цілей. Максимально зацікавити споживачів в економії, встановити контроль витрачання коштів, щоб проведення енергоефективних заходів проходило не тільки на папері. І, зрештою, скоротити споживання ресурсів», — вважає Ткачук.
Як будуть компенсувати
Уряд планує до кінця поточного опалювального сезону затвердити дієву модель монетизації і прийняти необхідні нормативні акти.
За словами глави офісу реформ при Міністерстві фінансів Яни Бугримової, існує два базових сценарії монетизації субсидій: на рівні теплокомуненерго і на рівні домогосподарств. У першому випадку компаніям ТКЕ в грошовій формі виплачуються кошти за субсидиантов, розраховані на підставі соціальних нормативів споживання, а в другому — кожне домогосподарство отримує гроші на власний рахунок.
У кожного з варіантів можуть бути свої нюанси. Наприклад, монетизувати можна тільки залишки субсидій (по суті, зекономлені гроші) або повністю всю суму субсидії.
У Мінсоцполітики вважають нереальною монетизацію пільг для населення в найближчій перспективі.
«Коли потрібно відкрити 7 млн особистих рахунків для виплати субсидії — це може розтягнутися на півроку-рік, як мінімум», — говорить Віталій Музиченко.
За його словами, зараз до цього не готова сама система органів соцзахисту, оскільки знадобляться додаткові кадри, програмне забезпечення і фінанси на організацію процесу.
Тому можна говорити тільки про монетизації економії, тобто залишків субсидій. Погоджуючись, що система субсидій не стимулює до економії ресурсу, у Мінсоцполітики хочуть застосувати механізм, коли субсидиант, прикручуючи газ, може накопичити певну суму, а потім направити ці кошти на енергозбереження свого будинку, щоб вже в наступний опалювальний сезон економити ще більше і отримати ще більше вигоди.
«В уряді дуже бояться труднощів з можливою монетизацією субсидій», — говорить голова Нацкомісії держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) Дмитро Вовк.
Коли заплатять
Голова НКРЭКУ вважає, що до кінця поточного опалювального періоду можна запровадити монетизацію зекономленої суми субсидії.
«До кінця року Кабміну треба затвердити рішення про монетизації залишків субсидій по завершенню опалювального періоду, і до квітня 2017 року провести монетизацію на рівні підприємств ТКЕ. Також необхідно взяти довгостроковий графік вирівнювання соціальних нормативів споживання комунальних послуг. Щоб споживачі розуміли, які у них довгострокові цілі щодо енергоефективності», — розповів Дмитро Вовк UBR.ua.
Зменшення соціальних норм, насамперед, стосується опалення приватних будинків, де ще є резерви для економії.
А також норм опалення багатоповерхівок, де, за словами координатора житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяни Бойко, без колективних зусиль мешканців будинку знизити споживання не вдасться. Тим самим влада намагається стимулювати українців економити енергію, оплату якої держава буде компенсувати у всіх менших обсягах.
Поки ж економія за минулий опалювальний сезон (з-за завищених норм) в розмірі понад 10 млрд грн було повернуто в бюджет, а домогосподарствам залишили лише еквівалент 100 кубометрів газу, який можна використовувати в поточному опалювальному періоді.
