Поточне спокій на фінансовому ринку — не більш ніж затишшя перед бурею. З осені банкіри чекають нового витка зростання відсоткових ставок на міжбанку і за депозитами фізосіб, зростання попиту на валюту з боку населення і жорсткої реакції НБУ, який буде застосовувати всі доступні ресурси для утримання курсової стабільності.
На фінансовому ринку вже кілька місяців поспіль спостерігається парадоксальна ситуація: Мінфін зазначає найвищий рівень надлишкової ліквідності за рік, а ставка overnight вже традиційно перевищує 20%, притому що місячна ставка стабільно залишається на рівні 24% — передусім з-за низької ліквідності в банківському секторі, яку жорстко контролює НБУ.
« В банківському секторі спостерігається криза ліквідності, залишки на кореспондентських рахунках знаходяться на мінімальному рівні. Тому знижувати залишки на коррахунках вже нікуди»,— говорить начальник відділу стратегії « ОТП Банку» Євген Зинов'єв. На його думку, НБУ буде підтримувати залишки на коррахунках на поточному рівні, що дозволить контролювати попит на валюту з боку банків.
Втім, подальше зростання ставок на міжбанківському ринку неминучий, говорять банкіри, але він не буде значним, так як ставки вже досягають 25%. « НБУ намагається підтримати ліквідність банківської системи за допомогою рефінансування. Загалом упродовж липня регулятор видав 36 банкам короткострокові кредити на суму 10,8 млрд. грн. Ставки на міжбанківському ринку будуть рости, оскільки попит на іноземну валюту зростає. Зараз банкам складно залучати гривневі ресурси з-за очікувань щодо девальвації національної валюти»,— говорить аналітик « Ерсте Банку» Мар'ян Заблоцький.
Відтік гривневих ресурсів з банківської системи змушує банки підвищувати вартість гривневих ресурсів. Однак проблема в тому, що найближчим часом основний попит на валюту буде створювати населення, яке буде конвертувати депозити з гривні в долари. Тому потрібно перейти саме на роботу з населенням. Між тим, хоч банки і докладають максимум зусиль для залучення гривневих депозитів, за заворушень населення з приводу знецінення національної валюти в липні портфель гривневих депозитів для фізичних осіб банків скоротився на 0,4%, а валютні вклади зросли на 2,1%.
Скорочення депозитів фізосіб відбувається навіть незважаючи на зростання ставок за вкладами, які з початку літа підвищилися на 1,6-1,8 п.п. При цьому експерти відзначають, що свій запас міцності по збільшенню ставок для залучення коштів населення банки вже майже вичерпали.
« Вартість депозитів, можливо, ще зросте, але незначно, тому менш великі банки вже пропонують досить високі ставки, а великі гравці поступово підтягуються до рівня 19-20% річних для вкладів. Цей рівень не може зберігатися довго, тому що така вартість ресурсів в умовах мінімальної інфляції і скромного зростання економіки (очікуване зростання реального ВВП +1,0% за підсумками року) є непідйомною для економіки. Розвиток кредитування банками — як бази для отримання доходів і виплати відсотків за вкладами — практично неможливо в таких умовах»,— впевнена старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.
В даний час середня ставка за тримісячними депозитами складає 16,5%, з річним — 18,2%. « У випадку різких короткострокових проблем з ліквідністю можна очікувати зростання річних ставок до 19-20%, у той час як короткострокові ставки можуть зрости до 20-22%. Основним фактором, що впливає на вартість ресурсів, буде скорочення пропозиції гривневих ресурсів при незмінному попиті з боку банків»,— говорить Євген Зинов'єв.
Головною загрозою для банків банкір називає очікування девальвації з боку населення після виборів, під впливом яких вкладник активно почне конвертувати гривневі депозити у валютні. « Якщо відбудеться різка девальвація гривні з подальшою фіксацією курсу, то населення перестане конвертувати депозити після девальвації. Якщо ж плавна девальвація буде, то це створить очікування подальшої девальвації, що призведе до постійного зростання попиту на валюту»,— вважає Євген Зинов'єв.
тим часом у міжнародних банках вважають, що НБУ навряд чи буде політичний мандат на проведення політики більше вільного курсоутворення до початку вирішального етапу переговорів з МВФ (вже після виборів). « В умовах значного попиту на валюту в цей період можливості НБУ з серйозного ускладнення ослаблення гривні обмежуються валютними інтервенціями, заходами щодо тимчасового посилення валютних обмежень і посилення дефіциту ліквідності у фінансовому секторі»,— вважає головний економіст банку Credit Suisse по країнам СНД Сергій Волобоєв.
Проте серйозне посилення ситуації з ліквідністю може спричинити проблеми для банків і НБУ, швидше за все, буде готовий піти на нього тоді, коли інші заходи вже будуть задіяні, але тиск на валюту не буде слабшати (такий сценарій цілком можливий у разі продовження несприятливої кон ’ юнктури на зовнішніх ринках, поганого врожаю або різкого загострення внутрішньополітичної невизначеності).
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, можна очікувати, що НБУ змінить правила роботи банків з валютою. Він не виключає, що НБУ захоче зменшити норматив чистої валютної позиції і ввести обмеження по операціях валютних свопів. « Це призведе до того, що банки будуть змушені продати валюту, щоб виконати нові вимоги, і як результат це зменшить навантаження на валютний ринок. Можна очікувати зниження нормативу довгої валютної позиції з 5% до 3%, це змусить банки продати на ринку кілька мільярдів доларів»,— говорить пан Охріменко.
Він вважає, що в результаті НБУ вдасться втримати курс гривні на поточних значеннях до кінця року. « Після виборів курс, цілком ймовірно, впаде до 7,9 грн./$1. Після виборів завжди курс долара частково, але падає, так як повернення валюти з офшорів тисне на ринок»,— говорить експерт.
Базовий сценарій Credit Suisse — ослаблення курсу гривні приблизно на 10% до кінця року з подальшою стабілізацією і потенційно навіть деяким зміцненням, якщо програма співпраці з МВФ дійсно буде відновлена. « Якщо уряд і НБУ підуть на істотне ослаблення гривні на вирішальному етапі переговорів з МВФ, керівництво банків і великих компаній, швидше за все, вважатиме за краще почекати завершення цих переговорів, перш ніж приймати принципове рішення про переведення депозитів з гривні у валюту,— говорить Сергій Волобоєв.— Населення, природно, буде реагувати набагато швидше (і з ризиком в кінцевому рахунку понести збитки)».
За його словами, в цьому плані дуже показовий приклад російського рубля — за останні пару років (коли волатильність номінального курсу рубля різко зросла) російському ЦБ практично вдалося відучити населення і підприємства від невиправдано поспішних кроків щодо переведення депозитів в інші валюти. Між тим приводи для переляку, у тому числі коливання курсу рубля більш ніж на 10% за місяць, з'являлися кілька разів.
