ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ АК «КИЇВЕНЕРГО» ЕДУАРДА СОКОЛОВСЬКОГО ДО КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ КИЄВА
До уваги керівників підприємств та установ, які мають на балансі чи в управлінні підземні комунікації та постійно стикаються з проблемою викрадення кришок люків та пошкодження камер!
Шановні колеги!
Як вам відомо, в усіх адміністративних районах столиці останнім часом почастішали випадки крадіжок кришок люків та нещасних випадків, які є наслідком цих правопорушень, що тягне за собою безліч проблем для кожної компанії. Та найголовніше, що через ці злочини страждають мешканці столиці.
Зазначу, що Київенерго, яка має майже 72 тисячі теплових камер, проводить їх перевірку у чотири рази частіше, ніж це регламентується правилами та нормативами, проте травмування людей, на жаль, трапляється. Досвід свідчить, що між перевіркою люка та нещасним випадком може минути декілька годин, за які кришку встигають викрасти. Усі ми розуміємо, що до кожного люка неможливо приставити охорону, тому подолати проблему можна лише шляхом заборони приймання кришок люків як металобрухт.
Кожне підприємство Києва, яке постійно стикається з проблемою викрадення кришок люків, неодноразово зверталося до місцевої та державної влади та до правоохоронних органів, однак проблему змушене долати самотужки. Постійний контроль, почастішання перевірок чи заборона приймати як металобрухт комунальну власність – жодна з наших пропозицій не була почута. Страждають, як завжди, пересічні громадяни – мешканці столиці та працівники наших підприємств. Чому слюсар, який за будь-якої погоди сумлінно виконує свою роботу, повинен страждати від того, що чиновник, який сидить у затишному кабінеті, роками не може розв’язати проблеми виявлення справжніх зловмисників і робить його винуватцем? «Халатність комунальників» – це ярлик, який дуже вигідно використовувати тим, хто не хоче чи не може вирішувати належним чином питання, пов’язані із зникнення кришок люків.
Закликаю керівників підприємств та установ, які постійно стикаються з проблемою викрадення кришок люків та пошкодження камер, створити робочу групу відповідних фахівців. Тільки разом ми зможемо вирішити це питання. Пропоную спрямувати наші дії для ефективного впливу на всі органи влади та правоохоронні установи з тим, щоб вони, нарешті, заборонили приймати як металобрухт будь-яку комунальну власність на зразок кришок камер. Відомо, що на сьогодні не існує ідеального технічного рішення для повної заміни металевих кришок іншими. Тому другим кроком робочої групи може стати пошук саме такого рішення.
