Коли сьогодні чуєш про споживання, як про державну панацею від нестабільності в пам'яті чомусь спливає розмова річної давності з досить заможним московським менеджером. Мова йшла про придбання стільникового телефону. "Хіба буде той же американець купувати трубку вартістю у дві третини своєї зарплати? Ні. А наші купують телефони і за 500, і 1000 доларів. ", - Дивувався він російської традиції мати в користуванні речі, за ціною неспівставною з рівнем особистого доходу.
До речі, він тоді замовив собі а-ля Айфон з китайського сайту. Під час розмови крутив його в руках, казав, що продукт саме для російського ринку і ціна цілком відповідає якості. Тоді ще подумалося, що товариш, очевидно, самостійний, сам себе будує, сам приймає рішення, сам за них відповідає, у всякому разі, може дозволити собі це. А як, в такому випадку роблять ті, хто такого собі дозволити не може?
Мабуть, це відноситься до тих, хто, наперекір доходам купує дорогі речі. Дивно, але це властиво не лише російської ментальності. Як стало відомо від дослідницької компанії IDC, до кінця року Китай обжене США за обсягом продажів смартфонів. ЗМІ так і писали - китайські користувачі куплять 20,7% всіх смартфонів на світовому ринку, тоді як американські - лише 20,6%. І така тенденція буде тривати як мінімум до 2016 р. Єдине, вони додавали, що в Піднебесній в основному купують дешевші, ніж в Америці смартфони - бюджетні.
Тим не менш, смартфон - річ не дешева. Звідки у китайців взялися гроші на досить дорогі товари? І чого це раптом вони всі кинулися за ними в магазини, якщо раніше прагнули збирати кровно зароблене? Невже в Піднебесній вже дозрів і виріс той самий середній клас - основа суспільства споживання?
Виявляється, такого класу (в сенсі - достатньої і необхідної частини населення) в Китаї ще немає. Є, звичайно, дуже багаті громадяни, заможні. І за російськими мірками їх дуже багато. Але в загальному обсязі китайського населення - мало. Виходить, купують смартфони в основному не багаті китайці. Чому?
Природно, тому що хочеться. Це раз. По-друге, такі покупки стимулює держава і компанії-виробники. І, по-третє, сама природа китайських громадян робить все, щоб бути не гірше інших. Це підтверджує "Женьмінь жибао", посилаючись на дослідження консалтингової компанії McKinsey & Company. Виявляється, китайці надають величезного значення думку близьких людей. Наприклад, при купівлі побутової техніки, приблизно три людини з чотирьох кажуть, що вони знають про ту чи іншої продукції за рекомендацією друзів або рідних. Відзначається, що в Піднебесній роль рідних і друзів набагато важливіше, ніж в інших країнах світу.
А хочеться купувати тому, що ще в 2007 р., перед настанням світової фінансової кризи китайське керівництво почало посилено готуватися до майбутніх проблем. Приміром, прийняло рішення про зниження ставок по кредитах. Тобто, початок завчасно накачувати споживчий попит. Цей процес триває і сьогодні. Так Чен Дьомін, китайський міністр торгівлі на днях заявив, що він вивчає серію ініціатив, які б спонукали китайців значно підвищити рівень споживання в порівнянні з теперішнім. Не сиділи і не сидять на місці і виробники. До Наприклад, ті, хто робить смартфони, звернули серйозну увагу на недорогі, але "упаковані" смартфони, та ще й почали субсидувати їх придбання.
Тому, якщо раніше китайці прагнули збирати, то зараз вони отримують величезне задоволення від споживання. Не дарма в третьому кварталі минулого року в КНР спостерігалося більш ніж 50% зростання продажів смартфонів. На таке зростання особливо впливають дешеві Android-смартфони, включаючи моделі від Huawei, ZTE і Lenovo. Втім, iPhone теж користується попитом, навіть, незважаючи на відносну дорожнечу. Коротше кажучи, зростання споживання триває. І особливо в середовищі небагатих китайців.
Тут, все також, як і в Росії, де громадяни з доходом в 20 000-25 000 руб. на місяць набувають стільникові телефони вартістю від 10 000 до 20 000 руб. Але, як виявилося, в середовищі, так сказати, успішних менеджерів відбуваються процеси, аналогічні російським. Тут далеко не рідкість, коли китайці, проживають в дорогих житлових комплексах, вартістю не одну сотню тисяч доларів, ночами йдуть по воду з безкоштовного громадського крана, щоб заощадити на оплаті рахунків.
Все це дуже чітко демонструє дві моделі поведінки (споживання) - статусне і особисте, які є й у китайських, і у російських громадян. Напевно, тому при розмові про, здавалося, чисто китайському тренді останнього часу - стимулювання внутрішнього споживання, згадався представник російського середнього класу, який побажав користуватися недорогим, до того ж і без логотипу, стільниковим телефоном з Китаю. Ну, а про тих, хто купує дорогі речі, не маючи достатнього фінансового забезпечення і так все зрозуміло. Тут, що китаєць, що російська - один ...
Данило Сергєєв: Незалежний журналіст
