Те, що Піднебесна зробила ставку на збільшення внутрішнього споживання - факт. Тут навіть пояснювати нічого не треба. Країна намагається мінімізувати наслідки світової фінансової кризи, звернувшись до свого внутрішнього ринку. Проте тут все не так просто. По-перше, при величезному розшаруванні суспільства швидко підтягти до прийнятного купівельного рівня значну, бідну його частина проблематично. А, по-друге, необхідно по можливості швидко і ефективно "прилаштувати" накопичене іншими, більш заможними верствами населення. Як виявилося, рішення другого завдання вимагає більшої державної гнучкості.
Є, звичайно, перевірені часом способи задіяти накопичені населенням і компаніями засоби. Один з них - стимулювання автомобільного ринку. Піднебесна в цьому сенсі дійшла до того, що цей її ринок у першому півріччі 2012 р. утримує одне з лідируючих місць в світі. Як повідомила Китайська асоціація автовиробників, за підсумками червня продажу пасажирських авто виросли на 15,8% і склали 1284200 штук з хорошою перспективою до збільшення. Згідно з прогнозами в 2012 р. в Піднебесній буде продано майже 16 млн легковиків. Між тим, безумовний лідер з продажу легкових автомобілів - США, реалізував трохи більше одиниць продукції, всього 1285499 штук пасажирських автомобілів.
Інший, більш об'ємний спосіб з користю змусити працювати накопичене - змусити власників банківських квитків вкладатися в нерухомість. Тут Китай, як виявилося, перевершив не тільки інших, але і себе, так як зростання маси юанів, вкладених у житлові об'єкти не просто зростає, а зростає швидко. Цьому, природно допомагає держава. Так після першого з 2008 р. зниження ставок Народним банком Китаю продажу житла в Піднебесній в червні збільшилося на 41% і склали $ 83 млрд за підсумками першого півріччя 2012
Здавалося, все чудово - гроші працюють у будівельній галузі. Однак при очевидній недорозвиненості фондового і боргового ринків в КНР кудись ще вкладати гроші там відверто проблематично. Просто нікуди. Звідси і побоювання властей, що безальтернативна скупка житла цілком може призвести до необгрунтованого зростання цін і, само собою зрозуміло - "бульбашки" на ринку нерухомості. А ось цього, завдяки негативному прикладом Заходу, не хоче ніхто.
Раз так, то необхідно шукати інші прийнятні фінансові інструменти, за допомогою яких можна і гроші безпечно, та з користю прилаштувати, і отримати від цього прибуток. Причому, важливо, щоб таку можливість вкластися, наприклад, у світове виробництво сільгосппродукції мали не тільки фінансові інститути, але й кожен громадянин Піднебесної. Тобто, таким чином, частково вирішується перша задача розвитку внутрішнього китайського ринку - збільшити купівельну спроможність основної частини населення.
Зрозуміло, що забезпечити кожного китайця можливістю так вкладати свої кошти в розвиток досить складно. Поки складно. Але Китай, видимо не заперечує і цю можливість, займаючись лібералізацією внутрішніх фінансового і фондового ринків. Для цього з 2010 р. країна зробила низку кроків. Так з листопада 2011 Шанхайська біржа висловила готовність дозволити іноземним компаніям розміщувати акції на майданчику. Через місяць державою було дозволено оплачувати акції китайських компаній в юанях, розміщених на офшорних рахунках. Тобто, КНР зайнята активною стимуляцією руху засобів. Правда, поки це поширюється на великі закордонні хедж-фонди, активи яких перевищують $ 10 млрд. Але головне - зробити перший крок. Перший пробний крок, в процесі якого відпрацювати основні моменти контролю і управління (наскільки це можливо) фінансовими потоками зі своєї країни.
Про контроль сказано не дарма. Вся справа в тому, що в порівнянні, наприклад, з пайовими інвестиційними фондами хедж-компанії мають меншу прозорість і правову захищеність інвесторів. В результаті у китайців існує цілком обгрунтоване побоювання, що відкриття внутрішнього ринку для зарубіжних інвесторів може породити відтік капіталу за межі країни. Отже, уряд Піднебесної залишає для себе досить багато повноважень щодо контролю. Так держуправління КНР з валютних ринків видимо не забуде залишити за собою право блокувати будь-яку підозрілу угоду. У всякому разі, саме так вважають практично всі спостерігачі.
До речі, куди направляти зібрані таким чином кошти Пекін, безсумнівно, також вкаже своїми діями. Як приклад, візьме та натякне, що велику перспективу і фінансову віддачу матиме виділення Китаєм Україні $ 3,6 млрд. на проекти заміщення газу вугіллям, або $ 3 млрд. на аграрний сектор. Мовляв, додавайте, хто скільки хоче.
У результаті вже через кілька років цілком можливо ситуація буде такою, що кожен китаєць зможе робити інвестиції в світову економіку і отримувати від цього відмінний профіт у вигляді разових або постійних виплат, надбавок до зарплати чи пенсії. Про те, що це може статися цілком однозначно говорять фахівці хедж-фонду EIAF, зареєстрованого в юрисдикції British Virgin Islands (Британські Вірджинські острови BVI). За їхніми розрахунками, зростання світової економіки повинен серйозно початися з 2012 - 2013 років. Саме з цього моменту почнуть активно працювати і великі закордонні хедж-фонди з активами понад $ 10 млрд, зареєстровані в Китаї. Якщо це вийде, то за пониженням інвестиційного внеску до прийнятного для китайського громадянина з будь-яким рівнем достатку справа не стане. І тоді будь-яка компанія зі світовим ім'ям з готовністю підпише всі умови КНР. Ще б. Адже тільки однодоларова інвестиція кожного китайця може забезпечити більше мільярда капіталовкладень. Причому, "живими" грошима. Хоча чого там, долари? У такому випадку всі будуть раді і юаню.
