П'ять курей на кухні в трикімнатній квартирі на Нивках вигодовує 75-річний Микола Миронюк. Нещодавно привіз їх з дачі. Навесні відвезе назад.
Микола Іванович працював слюсарем. Живуть з дружиною. Має доньку та двох онуків.
- Кури несуться через день. За тиждень маю 20 яєць. На ринку 60 гривень коштували б, - розповідає Микола. - У третій раз забираю курей на зиму. Різати шкода. Живуть на кухні, тому що на балконі холодно. На ніч заганяю їх у два дерев'яних ящики. На дно подстилающю газети. Вранці випускаю бігати по кімнаті, інакше не будуть нестися. Перед тим застеляють підлогу плівкою. Мию підлогу два рази на день водою без миючих засобів. Годую курей меленої кукурудзою. Купив на зиму два відра по 80 гривень. Ще варю для них картоплю, даю залишки супу. Головне, щоб не солоне - можуть осліпнути.
Микола Миронюк пропонує сісти на табуретку. Кури ходять під столом. Запаху немає, в кімнаті чисто.
- Дружина іноді лає: "Ще корову завів би". Але я не ображаюся, - продовжує. - Сусіди не здогадуються. У позаминулому році забрав із села двох курок та півня. Тримав на балконі. Півень на всіх домашніх нападав, а мене не чіпав. Розібрався з ним по-чоловічому: "Будеш битися, я з тобою швидко розправлюсь". Зварив з нього холодець на Великдень. Він був не голосистий. Сусідка Михайлівна запитала: "Так у вас радіо так рано грає?" "Ага, - кажу, - радіо". У наступному році хочу купити інкубатор, вирощувати курчат.
