Поки увагу української громадськості відвернута «стахановської» євроінтеграцією з неоднозначними перспективами і торговим «примусом до миру »з боку Росії, в економіці країни продовжують наростати як сніжний ком ряд негативних тенденцій. Власне, все як завжди: якщо не можеш дати народу хліба - необхідно забезпечити його видовищами.
І якщо в теплий весняно-літній сезон влада ще могла відволікати увагу людей якимись високими цілями, то з настанням осені це буде зробити все складніше.
Перше - потенційна загроза зриву опалювального сезону через невирішене «газового» питання з Росією
З одного боку, влада активно хвалиться скороченням закупівель російського газу. Так, за даними Міненерговугілля, в січні-липні було закуплено 12,5 млрд. кубів. Що на 33,6% менше, ніж торік. При цьому в підземні сховища нібито розміщено 12 млрд. кубів газу.
З іншого боку, є ряд тенденцій, що показують, що не все так оптимістично.
По-перше, «Газпром» стверджує: в українських ПСГ всього 7,5 млрд. кубів газу.
По-друге, споживання газу в країні скоротилося за 7 місяців всього на 2,5 млрд. кубів (до 30, 5 млрд. кубів). І зрозуміло - необхідно враховувати аномально теплу весну.
По-третє, видобуток газу в Україні за 7 місяців збільшилася всього на 2,4% - до 12,1 млрд. кубів (з планованих 22 млрд. кубів до кінця року). А альтернативні постачання палива з Європи від німецької кампанії RWE поки вимірюються лише сотнями мільйонів кубів.
По-четверте, «Нафтогаз» до приходу осені почав активно «закручувати гайки» теплокомуненерго. Так, знижені ліміти споживання газу до кінця року з 6,7 млрд. кубів до 6,3 млрд. кубів (у січні-липні використано вже 4,7 млрд. кубів). Що говорить про те, що опалювальний сезон може бути під загрозою, бо ліміти, в разі холодної осені, можуть закінчитися в листопаді.
По-п'яте, Україна почала переговори з Росією про отримання безвідсоткового кредиту для заповнення українських ПСГ на рівні 18-19 млрд. кубів. Такий резерв - вимога «Газпрому» для компенсації збільшення споживання газу для європейців в разі можливої холодної зими. Однак цей газ вигідний і Україні. Оскільки, наприклад, у січні-лютому 2013-го країна використовувала майже 14 млрд. кубів газу. У разі подібної зими і тенденцій до зниження закупівель у «Газпрому», весь запас з ПСГ піде за пару зимових місяців. І це без урахування компенсацій для Європи.
Тому, хоч як крути, Україна все ж доведеться збільшити з осені закупівлю російського газу. Правда, це може називатися по-іншому. Приміром, резервне заповнення сховищ. До речі, скільки там реально зараз газу - ніхто так і не знає. Правда, глава Міненерговугілля Ставицький обіцяє, що з вересня Україна почне заповнювати сховища дешевшим газом RWE. Але скільки цього газу буде? Якщо за рік планується отримати всього 1,3 млрд. кубів - і половина вже імпортовано.
У свою чергу, збільшення імпорту російського газу - це додаткові кошти з бюджету та черговий фактор тиску на золотовалютний запас країни.
Не виключено, що Україна все ж таки відмовиться від допзакупок. «Газпром» виставить багатомільярдний штраф за недобір, згідно з газовим контрактом. З початком опалювального сезону підніметься тема крадіжки газу. І тоді нас чекає чергова зимова «газова» війна.
Друге - складності наповнення бюджету та виконання соціальних зобов'язань
Враховуючи постійні маніпуляції зі статистикою, вкрай складно оперувати конкретними цифрами. І можна розглядати тільки тенденції.
перше, на січень-липень дефіцит бюджету зріс майже в два рази в порівнянні з минулим роком, склавши 34, 2 млрд.
І це пройшло лише 7 місяців.
друге, доходи бюджету зросли всього на 2% (187 млрд. грн.), хоча до кінця року заплановано зростання 5%.
Безсумнівно, свою роль граю закладені нереалістичні показники зростання ВВП (3, 4%). У той час як ВВП у першому кварталі 2013-го року впав на 1,1%. І ніяких передумов поліпшення економічної ситуації до кінця року не передбачається.
Також не варто забувати, що багато представників бізнесу заплатили податки авансом в першому півріччі. І головне - погашення боргів перед МВФ і оплата російського газу стали можливими за рахунок нарощування черговий боргового навантаження
третє, свою роль у падінні доходів бюджету зіграє торгова війна з Росією
Вже видно, що варто очікувати недоплати до бюджету від кондитерів. І ще не відомо, що спаде на думку Росії, готової у будь-який момент перекрити доступ до ринку будь-яким українським товарам. У той же час економічний ефект від Зони вільної торгівлі з ЄС, у разі підписання Асоціації, буде видно тільки в 2014-му році.
По-четверте, на бюджетні проблеми вказують буквально продавлені силою закони про ПДВ-векселі та трансферному ціноутворенні. Суть якого - Тимчасово залишити в бюджеті гроші, призначені для компенсації ПДВ. Спрямувавши їх на виконання соцобезательств.
По-п'яте, ряд регіональних мерів неодноразово заявляли про те, що Держказначейство «заморозило» більшість виплат, крім соціально захищених статей.
Доводиться випрошувати гроші у центральному бюджеті. І не тільки на оплату, наприклад, ремонту доріг. Є приклад Києва, що вважається одним з найбагатших міст в плані надходження податків. Знайти гроші на виплати надбавок бюджетникам змогли тільки після отримання навесні субвенції в 1,5 млрд. грн. з держбюджету.
Зрозуміло, що з приходом осені економічна ситуація тільки погіршиться. І чи вдасться Кабміну знайти кошти на дотації місцевим бюджетам та Пенсійному фонду для своєчасних виплат зарплат і пенсій - велике питання.
Хоча, звичайно, навряд чи влада допустить зрив соціальних зобов'язань. Швидше за все - будуть просто «заморожені» проекти модернізації. А адже саме активну модернізацію країни обіцяв президент Янукович.
Третє - зниження золотовалютних запасів і тиск на курс долара
Влітку золотовалютні запаси впали до рекордного мінімуму за шість років (на 1 серпня - 22,7 млрд. доларів) і демонструють тенденцію до зниження. Ситуація пояснюється погашенням боргів перед МВФ (з 5,3 млрд. доларів у 2013-му році вже виплачено близько 4 млрд. доларів) і оплатою російського газу.
У той же час з осені почнуть грати свою роль ряд додаткових факторів.
По-перше, посилиться запит на валюту для збільшення закупівель російського газу
По-друге, торговельні війни з Росією і падіння експорту посприяють зниження припливу валюти восени-взимку
Це, у свою чергу, може викликати дефіцит валюти на ринку, оскільки імпорт в країну не знижується. Отже - виникне необхідність Нацбанку виходити з валютними інтервенціями для підтримки курсу.
До речі, влітку Нацбанк практично інтервенцій не проводить. У той же час стабільність курсу - це запорука відсутності панічних настроїв у населення, яке в будь-який момент може кинутися скуповувати валюту. Як це було в 2008-2009 роках, викликавши різкий стрибок курсу.
третє, Мінфіну все складніше отримати закордонні позики для погашення боргів
І пов'язано це в першу чергу з невирішеною ситуацією із залученням нової позики МВФ. Восени має розпочатися черговий етап переговорів, перспективи яких досить смутні, оскільки Україна відмовляється виконувати одну з головних вимог - збільшувати ціну на газ для населення. На думку чиновників МВФ, це дозволить стабілізувати бюджетний дефіцит. Для української влади підняти перед виборами президента тарифи - смерті подібно. Хоча вже розроблений компромісний варіант-чергова градація ціни на газ в залежності від використаних обсягів. Де нібито більш багаті повинні платити більше.
Але чи готові можновладці ущемляти власні інтереси - велике питання. Останній приклад - внесення зміни до податок на нерухомість, які дозволили депутатам, що володіє парою квартир, за них таки не платити. Бо базою оподаткування вважається тепер житлова площа всіх об'єктів нерухомості.
Варто відзначити: практично всі введені в законодавстві за останні місяці новації спрямовані на утримання валюти. Це і спецмита разом з утилізаційним збором на авто - повинні на час знизити попит. І обмеження готівкових розрахунків у 150 тис. гривень - повинні змусити українців конвертувати долари в гривню.
У загальному і цілому, у вересні-грудні Україну очікує досить складна економічна ситуація. Яку ми повинні нібито не помітити. Хоча б до кінця листопада - у битві за велику Асоціацію. Втім, можливо, станеться якесь диво - і валюти буде багато, газ стане дешевий. Але за кожне чудо адже треба чимось пожертвувати ...
Дмитро Корнійчук, президент Центру інноваційного консалтингу «КДА»
