Керамічний граніт
Цей матеріал виходить із суміші сировини, по своєму складі не дуже відрізняючоїсь від суміші сировини для виробництва порцеляни . Плитка практично вся піддається скозації. Тому вона абсолютно водонепроникна й має високі механічні властивості. Що стосується форматів, у цей час поступово зникає традиційна плитка розміром 5х10 см і 10х10 см, які витісняються більшими форматами: 20х20 см, 30х30 см і 40х40 см. Звичайно керамічний граніт не глазуруєтся і використовується для пристрою полових покриттів і мощення будь-якого типу. Останнім часом у продажі зявилася плитка великого розміру (100х60 см), застосовувана для облицювання зовнішніх стін.
Клінкер
Цей вид продукції вражає розмаїтістю існуючих типів. Однак, загалом, характеризується відносно щільним утіленням і, отже, відрізняється гарною механічною міцністю й стійкістю до впливів атмосферних явищ. Ця плитка виробляється із сировини з добавками у вигляді барвних оксидів, флюсів і шамоту (обпалена глина), у тому числі і грубозернистими.
Формування клінкерної плитки здійснюється в основному шляхом екструзії, але в торговельній термінології це найменування може містити в собі плитку і плити, формування яких здійснюється способом пресування. Плитка цього типу може бути неглазурованою, глазурованою або обсклованою (тобто покритою тонким шаром прозорої склоподібної маси). Галузь застосування цієї плитки досить широка: покриття підлог і доріжок при внутрішніх і зовнішніх роботах, лицювальні роботи поза приміщеннями і т.д. Клінкерна плитка випускається в різних форматах. Серед найпоширеніших форматів варто вказати 12х24 см, 20х20 см і 30х30 см. Екструзованне формування дозволяє легко й просто одержувати навіть плитку складної форми, наприклад, плитку для облицювання бортів басейнів.
Плитка котто – в основному це плитка великого формату: 25х25 см, 30х30 см, 20х40 см, 40х60 см, що, на відміну від звичайної пористої плитки однократного випалу на червоній масі, не піддається глазуванню (хоча останнім часом стала зявлятися плитка котто, повністю або частково глазурована). Використовується плитка в основному для покриття підлог усередині приміщень. Звичайно полові покриття усередині приміщень із плитки котто просочуються спеціальними складами для підвищення їх колірних і властивостей легкого миття. Полові покриття поза приміщеннями не піддаються такій обробці, оскільки просочення може підвищити ризик ушкодження плитки від морозів.
Застосування цього типу плитки має дуже давнє коріння, але і у сучасних будинках отримало широке поширення: архітектори й дизайнери віддають їй перевага через теплі кольори червонуватого відтінку. Фактично ця плитка являє собою останній крок переходу від грубої кераміки, що колись була найпоширенішим матеріалом для покриття підлог звичайних житлових приміщень, до плитки коттофорте і до плитки, що отримується однократним випалом на червоній масі, широко розповсюдженої в цей час. Є яскраві приклади використання цієї плитки для улаштування полових покриттів церков, музеїв, мощення площ і взагалі для зовнішніх робіт.
Типи керамічної плитки
Існують різні типи керамічної плитки, які відрізняються одна від іншої як з естетичної, так і з технічної точки зору.
Плитка може бути таких типів:
1. Глазурована й неглазурована.
Поверхня глазурованої плитки покрита шаром кольорового скла, що надає їй певні важливі естетичні і технічні властивості. Всі ці характеристики залежать від типу глазурі й можуть змінюватися в широких межах. Неглазурована плитка однорідна по товщині, у ній немає ніяких відмінностей між поверхнею й утелем. Звичайно вона не має ніякого малюнка або декоративного покриття.
2. Плитка на пористому або щільному утелі.
Утель являє собою основу плитки. Ця основа може бути компактною, схожою на скло, або мати пори. Для визначення пористості утеля потрібно визначити кількості води, що поглинається плиткою в певних умовах. Тим самим виміряється її водопоглинення. Чим вище поглинання води, тим більш пористим є утель.
3. Плитка, одержувана способом пресування або способом екструзії.
Пресування і екструзія являють собою два основних способи одержання керамічної плитки. Пресована плитка утворюється зі здрібненої в порошок сировини, що формується і пресується під високим тиском. Екструзійна - з пастоутворюючої сировини, форма якому надається при пропущенні його через фільєру відповідної конфігурації.
4. Плитка на червоній або білій масі.
Залежно від використовуваної сировини утель плитки може бути кольоровим (від жовтого до темно червоного) або світлим (іноді навіть білим). У глазурованій плитці утель має відносне значення, оскільки він не видний поверхні. Що ж стосується неглазурованої плитки, утель визначає зовнішній вигляд плитки.
5. Плитка різного формату.
Найпоширеніша плитка має квадратну або прямокутну форму. Однак існує плитка й іншої форми, різної по своїй складності (шестигранна, восьмигранна, прованська, мавританська і т.д.). Що стосується розмірів, то вони змінюються від "мозаїчного" (плитка з розміром поверхні менш 90 квадратних сантиметрів) до дійсних плит (зі стороною розміром 60 см і більше). Звичайно товщина плитки не перевищує 2-2,5 см.
6. Плитка для покриття підлог і/або облицювальна плитка для внутрішніх і/або зовнішніх робіт.
Ще один аспект, по якому розрізняються види плитки - це її призначення: плитка для покриття підлог або для облицювання стін, плитка для внутрішніх або зовнішніх робіт.
