Ціна, яку заплатить Росія за анексію Криму і експорт тероризму на Схід України, буде значно вище, ніж дивіденди Путіна-Медведєва від маленької переможної війни, якої мала стати військова кампанія в Україні, особливо в умовах наростання кризових тенденцій в економіці Росії. Більш того, "майдани" очікують Росію, як тільки її громадяни відчують реальну ціну анексії Криму та експорту тероризму на Схід України.
Росія на порозі самого масштабного кризи з часів дефолту 1998-го
Міністр економічного розвитку РФ О.Улюкаєв 16 квітня ц.р. заявив, що за підсумками січня-березня 2014-го ВВП РФ виріс на 0,8%, а з урахуванням сезонного фактора - зменшився на 0,5%. Нагадаємо, що в статті " Піррова перемога Росії в Криму "(ZN.UA № 10 від 21 березня 2014 р.) ми відзначали, що в умовах введення 10-відсоткового обмеження обсягів поставок товарів з РФ в основні демократичні країни світу економіка Росії замість запланованого на 2014 р. зростання на 2,5%, навпаки, впаде на 2,5%.
Характерно, що апарат російського прем'єра Д.Медведєва завбачливо підсунув своєму шефу більш-менш приємну округленої цифру в 1% зростання, але профільний міністр відповідально врізав правду-матку про реальне падіння. Міністр фінансів РФ А.Силуанов днем раніше відзначив, що економіка Росії перебуває в найгіршій ситуації з часів кризи 2008-2009 рр.., і заздалегідь спрогнозував, що економічного зростання в 2014 м. очікувати не слід.
Прогнози провідних фінансових установ обережні: Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання не вище 1,3%, а Світовий банк - 0,8%. Що, відповідно, в два і три рази нижче офіційно запланованих обсягів зростання ВВП РФ на 2014
Економічні причини анексії Криму і подій на Сході України
Втеча Януковича з України було тільки приводом для початку "маленької переможної війни" Росії в Україні. Ймовірно, що вона, крім усього іншого, повинна була б відвернути увагу росіян від соціально-економічних неприємностей, які фіксуються в економіці Росії з літа 2013 р., і змусити їх не надто надихатися перемогою Майдану в Україні. Адже росіяни ще не забули про недавні події на Болотній площі .
З літа 2013 р. в Росії спостерігається ослаблення рубля, зростає інфляція, падає індекс промислового виробництва, а уряд РФ запропонувало заморозити пенсійні накопичення громадян. Найбільш перевіреної практикою в умовах наближення економічної кризи та існування шовіністичних настроїв, постійно підігріваються в Росії, є проведення "маленької переможної війни". Зрештою, це і було зроблено щодо України. Але, очевидно, російське керівництво не очікувало такого масштабу економічних санкцій і майже цілковитого (Крім позиції деяких одіозних керівників країн - сателітів Кремля) засудження дій Росії. Анексія частини територій Грузії без відповідних адекватних санкцій з боку світової спільноти і кураж від торішнього успіху в сирійському питанні сформували почуття безкарності і додали впевненості росіянам. Але цього разу все пішло за іншим сценарієм.
Реакція світового співтовариства щодо Росії (передусім йдеться про іноземних для неї інвесторах) не змусила себе чекати, і, як наслідок, в першому кварталі поточного року в країні істотно поглибився економічна криза. За розрахунками компанії CBRE, інвестиції в комерційну нерухомість в РФ в січні-березні 2014 в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року впали з 2400 до 636 млн дол, або на 73,5%. Компанія JLL тепер прогнозує, що річний обсяг інвестицій у комерційну російську нерухомість в 2014-м складе не 7 млрд, а тільки 3,4 млрд дол І це на тлі 23-процентного зростання прямих іноземних інвестицій у комерційну нерухомість у світі, загальний обсяг яких досяг 130 млрд дол
Крім того, тільки протягом 4-11 квітня міжнародні резерви Центробанку (ЦБР) РФ "схудли" на 12 млрд дол Прості (хоча й умовні) арифметичні підрахунки свідчать, що при таких темпах витрат все кошти з резервів ЦБР випарувалися б за 40 тижнів (тобто за десять місяців). Щоб не допустити цього, доведеться продовжувати плавну (або не дуже) девальвацію рубля, що, безумовно, негативно позначиться на добробуті малозабезпечених верств населення.
Серйозним ударом для досить вразливою до змін у зовнішній торгівлі економіки РФ стали обсяги масової втечі капіталу з країни (150 млрд дол у першому кварталі 2014 р.), що в чотири рази перевищило очікувані результати. За попередніми даними російського митного статистичного відомства, у першому кварталі 2014-го обсяги поставок товарів в країну з-за меж СНД порівняно з аналогічним періодом 2013 знизилися на 4,4%.
В умовах агресії РФ вартісні обсяги поставок її товарів в Україну в січні-березні 2014 р., за даними вітчизняної Державної статистичної служби, знизилися на 22,6%. В основному це можна пояснити неплатежами у форс-мажорних обставинах за природний газ. Крім того, на третину впали обсяги поставок українських товарів у РФ.
У цілому "недоімпорт" в Україну викликав зменшення ВВП РФ в першому кварталі 2014 принаймні на 1%. Ще 1% падіння можна пояснити зниженням обсягів поставок РФ в Білорусь і Казахстан. В цілому сальдо експорту-імпорту товарів РФ за січень-лютий 2014 виявилося на 1,4 млрд дол менше, ніж за аналогічний період попереднього року (див. табл.).
Новий удар по Росії з "правого сектора" і наслідки звинувачення росіян у фінансуванні тероризму
На тлі млявого спостереження за ситуацією в Україні європейських країн, які не наважуються перейти навіть до другого етапу санкцій, можна прогнозувати удар по РФ з "правого сектора", тобто з Сходу - з форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), на частку якого припадає чверть обсягів зовнішньої торгівлі РФ. Донедавна АТЕС був козирною картою Кремля, який охоче їм хизувався, протиставляючи занадто бюрократичному і дуже демократичному Європейському Союзу.
На відміну від ЄС, до складу АТЕС входять чотири провідні англомовні країни світу. На АТЕС припадає 40% населення світу, 48% обороту міжнародної торгівлі і майже 57% світового ВВП. До його складу, крім Росії, входять представники Австралії, Брунею, В'єтнаму, Індонезії, Канади, Китаю, Малайзії, Мексики, Нової Зеландії, Папуа-Нової Гвінеї, Перу, США, Сінгапуру, Тайваню, Таїланду, Філіппін, Чилі, Південної Кореї і Японії.
Канада вже відмовилася від участі у засіданні Арктичної ради в Москві. У Новій Зеландії немає бажання створювати зону вільної торгівлі з країнами прокремлівського ЄврАзЕС. Послідовну політику щодо неприпустимості порушення Статуту ООН та міжнародних договорів проводить Австралія. Сінгапур і Малайзія також не особливо симпатизують Кремлю.
Свою рішучу позицію повинні продемонструвати і Сполучені Штати, гарант Будапештського меморандуму, які мають вплив як на Мексику і Чилі, так і на Таїланд, Тайвань і Філіппіни.
Порушення міжнародних договорів з боку Москви нагадало Японії односторонню денонсацію Кремлем пакту про нейтралітет від 13 квітня 1945 р., військові дії і окупацію Курильських островів.
Агресія проти без'ядерної України надовго поховала надії Республіки Корея на досягнення згоди з Пхеньяном про ліквідацію його ядерного зброї та на можливе возз'єднання двох держав. Безперечно, такою ситуацією зуміє скористатися і Китай, у якого буде більше шансів укласти угоду про постачання природного газу з РФ на значно вигідніших умовах (за ціною 300-320 дол за тисячу кубометрів проти 370-420 дол, запропонованих "Газпромом").
Але найчутливішим моментом для економіки РФ може стати звинувачення у фінансуванні тероризму провідних російських банків, таких, як "Сбербанк Росії" і ВТБ. Юридичний доказ цього факту призведе до жорстких санкцій з боку FATF і поховає наміри кремлівських мрійників про перетворення Москви в міжнародний фінансовий центр.
Доля Януковича чекає Путіна
Сотні тисяч радянських солдатів загинули в кінці Другої світової війни при штурмі Берліна через наказ Жукова взяти столицю Рейху до 1 травня - міжнародного дня солідарності трудящих. Хотів зробити приємне Сталіну, але не подумав про ціну подарунка. Такого ж сорту подарунок приготував Путін для Криму і Сходу України, але, очевидно, не чекаючи серйозних санкцій з боку світової спільноти. Фактична безкарність Росії за анексію частини територій Грузії зіграла з Путіним злий жарт.
Важливо зрозуміти логіку прийняття рішень типових продуктів радянської системи, якими є Янукович і Путін. Кожен з них по-своєму вирішив взяти реванш за поразку в "холодній війні". Культурний шок європейців від поведінки Януковича у Вільнюсі в листопаді минулого року подібний шоку світової спільноти від нинішньої поведінки Путіна. Їх обох об'єднують зневага досягнутими домовленостями, вседозволеність, ігнорування елементарних демократичних і загальнолюдських принципів і цінностей. І вже аксіомою стає вираз Бісмарка, що домовленості з Росією не варті навіть паперу, на якій вони підписані.
Режим Януковича залишив після себе тотальну корупцію, лицемірство, втручання в бізнес-діяльність і "віджимання" більш-менш цікавого з точки зору прибутків приватного бізнесу спочатку опозиції, а потім і регіоналів, а також продажних суддів, прокурорів і правоохоронців, покривали політично й економічно вмотивовані рішення. Щось подібне можемо побачити і в Росії Путіна.
Як і у Януковича, у Путіна є "ручний" парламент. Рада Федерації в кращих традиціях партз'їздів КПРС часів брежнєвського застою схвалює інтервенцію в Україну на підставі явно суперечливої інформації. Якщо на з'їздах КПРС часів перебудови була хоча б видимість дискусії, то зараз в Росії дискусія відсутня.
Авторитарні режими в умовах домінування ліберальних принципів і цінностей у сучасному світі можуть спиратися переважно на демонстрацію своєї ефективності завдяки чи дешевих ресурсів (Росія), або дешевій робочій силі (Китай). Але як тільки ці ключові конкурентні переваги починають зникати, народ починає масово помічати, що "король голий", і думати про масштабні ліберальних реформах. Тоді й почнуться в Росії "Майдани", яких настільки боїться нинішній володар Росії, так болісно пережив розвал тоталітарного Радянського Союзу, назвавши його найбільшою геополітичною катастрофою XX століття. Панічний страх Януковича перед Майданом зрештою привів його до ряду помилок, які перекреслили його як політика. Подібного слід очікувати і Путіну. Причому зовсім скоро, тому що резервів Центробанку Росії для утримання рубля від девальвації, як вже зазначалося вище, при існуючих масштабах валютних інтервенцій вистачить ненадовго. Почекаємо?
Публікація підготовлена на базі дослідження, проведеного експертним колективом Фонду "Відкрите суспільство" ( www.osf.org.ua ).
